Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 314/1344/18-ц
провадження № 61-9886св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Карпенко С. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 січня 2019 року в складі судді Кофанова А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року в складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Воробйової І. А., Онищенко Е. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 04 вересня 2012 року між банком та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх кредитних зобов`язань, станом на
28 лютого 2018 року, утворилась заборгованість у розмірі 82748,16 грн, яка складалася із: заборгованості за кредитом - 1992,21 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 71509,42 грн; заборгованості за пенею та комісією - 4829,95 грн; штрафів: 500,00 грн (фіксована частина), 1389,52 грн (процентна складова).
З урахуванням викладеного, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту в розмірі 82748,16 грн.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 січня 2019 року позов ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" грошову суму в розмірі 300 грн заборгованості за кредитним договором.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що анкетою-заявою від 04 вересня 2012 року підтверджено, що відповідач отримав кредит у розмірі 300 грн, яким скористався і який не був погашений, а тому ця сума підлягає стягненню на користь банку. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та комісії, і штрафів, суд виходив із того, що анкета-заява, підписана відповідачем не містить умов кредитування, Умови та правила, надані банком не підписані відповідачем, а тому не можуть бути належним доказом умов кредитування щодо сплати платежів за користування кредитними коштами.
Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 квітня 2019 року рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 30 січня 2019 року у задоволеній частині позовних вимог скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даними вимогами, оскільки останню операцію, яка свідчила б про визнання боргу, відповідачем було здійснено 28 січня 2014 року, тоді як банк звернувся до суду з позовом 29 травня 2018 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апеляційним судом не врахована усталена практика Верховного Суду. Не взято до уваги постанови Верховного Суду України за аналогічними справами від 19 березня 2014 року № 6-14ЦС14 та постанови Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 591/8058/15, від 27 лютого 2019 року, у справі №743/150/17, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що 04 вересня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до умов яких остання отримала кредит у розмірі 300,00 грн у формі встановленого кредитного ліміту, який у подальшому було збільшено до 2000,00 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ "ПриватБанк" посилалось на те, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем вказаного зобов`язання, станом 28 лютого 2018 року, утворилась заборгованість у розмірі 82748,16 грн, яка складалася із: заборгованості за кредитом - 1992,21 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 71509,42 грн; заборгованості за пенею та комісією - 4829,95 грн; штрафів: 500,00 грн (фіксована частина), 1389,52 грн (процентна складова).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).