Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 748/1379/18
провадження № 61-48570св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Чернігівська районна державна адміністрація Чернігівської області, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, Олишівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, Серединська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Лакізи Г. П., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, відзивів на позовну заяву і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області), Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, Серединської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання права на земельну частку (пай), в якому просила визнати за нею як спадкоємцем її чоловіка ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) із земель колективної власності Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Агрокомсинтез" (далі - СЗАТ "Агрокомсинтез") в розмірі 5,86 умовних кадастрових гектарів.
Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що вона є спадкоємцем майна її покійного чоловіка ОСОБА_2, частину якого вже оформила на своє ім`я. До складу спадщини входить право на земельну частку пай із земель колективної власності СЗАТ "Агрокомсинтез" в розмірі 5,86 умовних кадастрових гектарів, які вона не може оформити, оскільки її чоловік помер до моменту виготовлення сертифіката і державного акта на право власності на землю. Відсутність правовстановлюючих документів, виданих на ім`я спадкодавця, позбавляє її спадщини.
У червні 2018 року ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області подало відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому просило відмовити в задоволенні позову в частині вимог ОСОБА_1 до нього, посилаючись на те, що воно не наділене повноваженнями щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення недержавної форми власності, зокрема й пайовими землями СЗАТ "Агрокомсинтез", а також щодо розгляду питання і ухвалення рішення про видачу документів (сертифікатів), що посвідчують право на земельну частку (пай).
У червні 2018 року Іванівська сільська рада подала відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув права на земельну частку (пай), не отримав сертифіката і державного акта на право власності на земельну частку (пай), а тому таке право не входить до складу спадщини.
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2018 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 5,86 умовних кадастрових гектарів, яка перебувала у колективній власності СЗАТ "Агрокомсинтез", яке є правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства імені Куйбишева (далі - КСП імені Куйбишева), згідно з розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 02 березня 2000 року № 118. В задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 . Цивільна дієздатність ОСОБА_2 припинилася в момент його смерті, тому отримати правовстановлюючий документ на земельну частку (пай) на ім`я спадкодавця позивач не має можливості. За таких обставин спадкоємець позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на успадковану земельну частку (пай) в нотаріальній конторі. Разом з тим пред`явлені до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу Іванівської сільської ради задоволено. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2018 року скасовано. В задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з його смертю. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять належних і допустимих доказів набуття спадкодавцем ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) у виділеній СЗАТ "Агрокомсинтез" в колективну власність землі. За життя ОСОБА_2 не реалізував свого права на земельну частку (пай). Оскільки право, яке просить визнати за собою позивач в порядку спадкування, не було набуте спадкодавцем за життя, то позов не підлягає задоволенню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 02 серпня 2018 року.
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що її чоловік ОСОБА_2 все життя пропрацював у колгоспі і після виходу на пенсію продовжував бути членом колгоспу та брав активну участь в його діяльності. Розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації від 22 листопада 1995 року № 65 було передано в колективну власність СЗАТ "Агрокомсинтез" 9 463,6 гектарів землі. На підставі вказаного розпорядження було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЧН-022 № 39. Її чоловік був включений до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, але наразі віднайти цей список неможливо, його немає в жодній державній установі. Однак вказана обставина не може слугувати доказом того, що її чоловік не набув права на земельну частку (пай), тому що немає й доказів зворотнього. Враховуючи, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві та не припинилися внаслідок його смерті, вона має право на земельну частку (пай) в розмірі 5,86 умовних кадастрових гектарів в порядку спадкування після смерті її чоловіка.
У березні 2019 року Іванівська сільська рада подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскільки автоматичного зарахування до членів СЗАТ "Агрокомсинтез" не було передбачено, то кожен член КСП імені Куйбишева мав право на добровільних засадах увійти до складу акціонерів товариства. ОСОБА_2 за життя не оскаржував дії товариства щодо невключення його у список акціонерів СЗАТ "Агрокомсинтез", які мають право на земельний пай, тому питання про виділення йому земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, що підтверджували б наявність у нього права на земельну частку (пай), не вирішувалося. Разом з тим успадкованим може бути лише право, яке за життя було набуте спадкодавцем у встановленому законом порядку.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Чернігівського районного суду Чернігівської області.
19 лютого 2019 року справа № 748/1379/18 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем, яка прийняла спадщину, є його дружина ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) положення цього Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI (далі - ЦК УРСР 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (оголошення громадянина померлим).
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (частина друга статті 548 ЦК УРСР 1936 року).
Згідно з копією трудової книжки колгоспника від 18 серпня 1966 року № 54 ОСОБА_2, 1920 року народження, за життя був членом колгоспу імені Куйбишева та був звільнений з роботи у зв`язку з досягненням пенсійного віку.
На підставі рішення зборів уповноважених членів КСП імені Куйбишева від 07 лютого 1995 року № 2 та рішення загальних зборів акціонерів СЗАТ "Агрокомсинтез" від 21 лютого 1995 року № 1 КСП імені Куйбишева в порядку реорганізації було приєднане до СЗАТ "Агрокомсинтез" з подальшим створенням дочірнього підприємства згідно із статутом акціонерного товариства. В результаті реорганізації до СЗАТ "Агрокомсинтез" перейшли всі майнові права і обов`язки КСП імені Куйбишева.