1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду






Постанова

Іменем України


01 червня 2020 року

м. Київ


справа № 703/2171/17

провадження № 61-11013св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,


провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2019 року у складі судді Прилуцького В. О. та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л., Гончар Н. І., Сіренко Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:


Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просила припинити право власності відповідача ОСОБА_2 на 41/100 частину квартири АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на вказану частину квартиру, зарахувавши її грошові вимоги до відповідача в сумі 103 459,10 грн, залишивши у власності відповідача 9/100 частин вказаної квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 12 червня 2004 року по 26 червня 2015 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, в якому він придбав квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2015 вказану квартиру визнано спільною сумісною власністю подружжя та визнано за нею право власності на Ѕ їїчастину.

Узв`язку з тим, що шлюб між сторонами розірвано, у кожного нова сім`я, спільне володіння та користування квартирою є неможливим. Після розірвання шлюбу позивач залишилась проживати у спірній квартирі разом з новою сім`єю. Відповідач постійно проживає в Кіровоградській області та понад 4 роки до спірної квартири не навідувався.

У ОСОБА_2 єнепогашена заборгованість за завдані збитки в сумі 103 459,10 грн, встановлена рішеннями Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, яку вона вважає за можливе на підставі статті 601 ЦК України зарахувати в якості компенсації за частку відповідача в спільному майні.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Черкаської області від 17 квітня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у цій справі предметом позову є вимоги про зменшення частки відповідача у праві власності на спірне майно з 50/100 до 9/100 (тобто про часткове припинення в особи права на частку у спільному майні), що нормами матеріального права не передбачено

Позивач ставить питання про припинення права власності відповідача на 41/100 частини трикімнатної квартири, при цьому доказів того, що дана частка є незначною, суду не надала. Також не надала докази того, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членів його сім`ї, більш того, позивач не виконала вимогу чинного законодавства України щодо попереднього внесення вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 14 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що її позовні вимоги стосувалися лише часткового припинення права власності відповідача на спірну квартиру (а саме на 41/100), що не позбавляє його можливості мирно володіти своїм нерухомим майном.

Суди не врахували, що відповідач зареєстрований та проживає в селі Оситняжка Новомиргородського району Кіровоградської області, тому право відповідача на житло у разі задоволення її позову не порушуватиметься.

Суд першої інстанції належним чином не проаналізував її доводи позовної заяви щодо незавдання істотної шкоди правам відповідача у разі припинення його права власності на частку в нерухомому майні.

Розмір заборгованості відповідача перед нею, встановлений рішеннями Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, у розмірі 103 459, 10 грн, складає ринкову вартість 41/100 частини спірної квартири. Враховуючи наведене, попереднє невнесення нею на депозитний рахунок суду вартості частини квартири, на яку вона просить припинити право власності відповідача, з урахуванням наявності у ОСОБА_2 перед нею боргових зобовʼязань, не суперечить вимогам частини другої статті 365 ЦК України та не завдає істотної шкоди його інтересам.

Рух справи в суді касаційної інстанції


Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали зі Смілянського міськрайонного суду Черкаської області.


25 червня 2019 року справа № 703/2171/17 надійшла до Верховного Суду.




Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду


Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.


Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12 червня 2004 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 .

01 червня 2006 року, тобто у період перебуванні у шлюбі з ОСОБА_1, ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Смілянського районного нотаріального округу Новіковим І. М., зареєстрованого в реєстрі за № 4190.


................
Перейти до повного тексту