1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 1003/6035/12

провадження № 61-40193св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

заявник - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Сержанюка А. С., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду із заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа № 1003/6035/12, яким стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості та судові витрати, а також визнати поважними причини пропуску банком строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та поновити його.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначав, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року стягнуто солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь банку заборгованість у розмірі 529 052, 69 грн та судові витрати в сумі 804, 75 грн з кожного. На виконання даного рішення суд видав виконавчі листи, на підставі яких 19 червня 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

22 вересня 2017 року банк направив запит до виконавчої служби щодо повернення виконавчого листа, але будь-якої інформації не надійшло.

У зв`язку із втратою виконавчого листа та пропущенням строку пред`явлення його до виконання банк як стягувач позбавлений законного права на можливість повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та отримання з боржника значної суми коштів, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року в задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, відсутні підстави для видачі його дубліката і поновлення пропущеного строку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року скасовано і прийнято нову про задоволення заяви.

Видано дублікат виконавчого листа № 1003/6035/12, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 529 052, 69 грн та судові витрати у сумі 804, 75 грн із кожного. Визнано поважними причини пропуску ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" строку для пред`явлення вказаного виконавчого листа та поновлено пропущений строк пред`явлення його до виконання.

Апеляційний суд виходив з того, що оскільки оригінал виконавчого листа втрачений, що підтверджується довідкою виконавчої служби, наявні підстави для видачі його дубліката.

Разом з тим, встановивши, що в матеріалах справи відсутні докази отримання банком копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, внаслідок чого він був позбавлений можливості дізнатися про переривання строку пред`явлення його до виконання і нездійснення виконавчих дій, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та наявність підстав для його поновлення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Апеляційного суду Київської області від 05 червня 2018 року і залишити в силі ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що виконавче провадження було завершено 31 серпня 2015 року, ані стягувач, ані відділ виконавчої служби не підтвердили або не спростували факт отримання стягувачем оригіналу виконавчого листа відразу після закриття виконавчого провадження, а відтак обставини, викладені в оскаржуваній постанові щодо його втрати, мають характер припущення і не можуть бути визнані необґрунтованими.

Вважає, що твердження стягувача про те, що він не був повідомлений про завершення виконавчого провадження є нічим іншим, як бажання уникнути негативних наслідків через власне халатне ставлення до моніторингу справи, що не може вважатися поважною причиною для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

07 грудня 2018 року справа № 1003/6035/12 надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2012 року задоволено позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто солідарно із відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 529 052, 69 грн та по 804, 75 грн судового збору з кожного.

На виконання вказаного рішення 18 липня 2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист із зазначенням строку пред`явлення його до виконання - 19 червня 2013 року.

Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 19 червня 2013 року відкрито виконавче провадження ВП № 38569211.

22 вересня 2017 року ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до начальника Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про направлення виконавчого листа, в якій вказало, що з автоматизованої системи виконавчого провадження йому стало відомо, що виконавче провадження було завершено, а виконавчий документ повернений стягувачу. Однак, станом на сьогоднішній день постанова про повернення виконавчого документа стягувачу разом з оригіналом виконавчого листа не надходила, що унеможливлює повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання.

З листа Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 20 листопада 2017 року № 58604 виявлено, що 31 серпня 2015 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Постанова та оригінал виконавчого документу, з відповідною відміткою, повернутий стягувачу. Реєстри на відправлену кореспонденцію за 2015 рік знищені в зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень урегульовано в главі 2 розділу V ЦПК України.

Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.


................
Перейти до повного тексту