Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 332/1766/17
провадження № 61-13758св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особа (за первісним позовом): ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
відповідачі (за зустрічним позовом): ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
третя особа (за зустрічним позовом) - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ніколаєвська Людмила Борисівна,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_8, поданою представником ОСОБА_9, на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року у складі судді Федоренка О. і. та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Бєлки В. Ю., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила виселити його з будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2016 року витребувано на її користь і на користь третіх осіб ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які є членами її сім`ї, із незаконного володіння ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 . На підставі вищевказаного рішення суду позивач і треті особи зареєстрували за собою право власності на спірний будинок. У відповідача немає правових підстав користуватись зазначеним будинком, проте він ухиляється від добровільного звільнення будинку.
У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та просив розірвати укладений з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 від 06 червня 2012 року, стягнути з неї 214 216 грн, які він сплатив їй за будинок в рахунок відшкодування збитків, а також стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 6 920 грн на відшкодування вартості проведених ремонтних робіт в житловому будинку.
Зустрічний позов мотивовано тим, що 06 червня 2012 року він уклав з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу, за умовами якого остання продала, а він придбав за 214 216 грн житловий будинок АДРЕСА_1 . Протягом 2012 - 2016 років він здійснив ремонтні роботи в будинку на суму 6 920 грн. Рішенням суду від 21 жовтня 2016 року вказаний будинок витребуваний з його володіння на користь попередніх власників на підставах, що виникли до його продажу.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_14 задоволено.
Розірвано договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 06 червня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Ніколаєвською Л. Б., зареєстрований в реєстрі за № 694.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 214 216 грн в рахунок відшкодування збитків.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_2 вартість проведених ремонтних робіт в сумі 6 920 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 вселився у спірний будинок на законних підставах, його не попереджено письмово про необхідність звільнити займане ним житло, а тому у відповідності до статті 109 ЖК УРСР він не може бути виселений без надання іншого жилого приміщення.
Ухвалюючи рішення про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку і стягненню з ОСОБА_8 214 216 грн збитків, суд першої інстанції, керуючись статтею 651 ЦК України, виходив з того, що продавець суттєво порушила умови договору, внаслідок чого покупцю завдано шкоду. Оскільки придбаний за договором будинок витребувано у покупця на користь третьої особи, продавець ОСОБА_8 на підставі статті 661 ЦК України має відшкодувати покупцю збитки, повернувши кошти, які вона отримала від продажу будинку. Особи, на користь яких витребувано будинок із незаконного володіння ОСОБА_2, на підставі статті 1213 ЦК України зобов`язані відшкодувати останньому понесені ним витрати на поліпшення житлового будинку в солідарному порядку.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 травня 2019 року рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про виселення ОСОБА_2 та в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку, відшкодування збитків скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено. Виселено ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу житлового будинку і про відшкодування 6 920 грн вартості ремонтних робіт залишено без задоволення.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з набранням законної сили рішення про витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 спірного житлового будинку його право власності на цей будинок припинилося, тому відповідно до положень статей 317, 346 ЦК України він втратив право користування житлом і підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення.
Порядок розрахунків при витребуванні майна із чужого незаконного володіння визначений статтею 390 ЦК України, якою передбачено право добросовісного або недобросовісного набувача вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів, тому відсутні підстави для солідарного стягнення з власників будинку на користь ОСОБА_15 вартості шпалер і міжкімнатних дверей в порядку статей 1212, 1213 ЦК України.
Ухвалюючи рішення про розірвання договору купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що спірний будинок витребувано у ОСОБА_15 на користь ОСОБА_1, що завдало істотних збитків покупцю і є підставою для застосування наслідків, передбачених статтею 651 ЦК України.
Проте суд першої інстанції не врахував, що на момент пред`явлення відповідного позову право власності ОСОБА_2 на спірний будинок вже припинено, останній не є власником товару за договором, який він вимагає розірвати. Поза увагою суду залишилася і та обставина, що ОСОБА_8 як сторона правочину його умови не порушувала, а витребування товару з чужого незаконного володіння покупця не є підставою для розірвання договору купівлі-продажу. Відповідальність продавця у разі відсудження товару у покупця передбачена статтею 661 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 13 грудня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про стягнення в рахунок відшкодування збитків 214 216 грн і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги зазначав, що відповідно до частини першої статті 661 ЦК України у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.
Проте витребування спірного житлового будинку з володіння ОСОБА_2 згідно заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 жовтня 2016 року відбулося на підставі, яка виникла після продажу товару, а саме рішення Апеляційного суду Запорізької області від 04 червня 2015 року.
Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності передбачених статтею 1166 ЦК України підстав, зокрема: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.
На момент укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_8 договору купівлі-продажу спірного будинку ОСОБА_8 була законним власником вказаного майна, а отже мала право розпоряджатися ним.
Позивач не довів протиправність дій ОСОБА_8, наявність причинного звʼязку між шкодою, заподіяною ОСОБА_2, і діями відповідача, її розмір, а також вину ОСОБА_8 в її заподіянні.
Судові рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про виселення та позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу і відшкодування вартості проведених ремонтних робіт в касаційному порядку не оскаржувалися та не переглядаються.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із Заводського районного суду м. Запоріжжя.
13 серпня 2019 року справа № 332/1766/17 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.