Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 207/40/17
провадження № 61-36426св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Камʼянське обʼєднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження та просив встановити факт, що має юридичне значення, що на підставі особової картки ОСОБА_1 типової міжвідомчої форми № П-2, повний запис в трудовій книжці має відповідати наступному: ОСОБА_1 працював: з 02 червня 1983 року (наказ від 03 червня 1983 року № 97-к) - курсантом; з 16 липня 1984 року (наказ від 27 липня 1983 року № 469) - присвоєно 3 клас водія автоколони №5, водієм міського пасажирського транспорту; з 01 липня 1984 року (наказ від 19 липня 1984 року № 435) - присвоєно 2 клас водія автоколони №5, водієм міського пасажирського транспорту; з 14 вересня 1994 року (наказ від 13 вересня 1994 року № 98-к) - водієм 2 класу автоколони №3, водієм міського пасажирського транспорту; з 26 грудня 1995 року по 25 січня 1996 року (наказ від 20 липня 1995 року № 135-к) - переведений тимчасово водієм класу автомобіля "Москвич" автоколони № 2; 01 серпня 1996 року (наказ від 29 липня 1996 року № 63-к) - звільнений. Також просив встановити факт, що він в період з 16 липня 1984 року по 26 грудня 1995 року та з 25 січня 1996 року по 01 серпня 1996 року працював водієм міського пасажирського транспорту на ВАТ "АТП-11232" (раніше Дніпродзержинське автотранспортне підприємство АТП-03126, АТП-31232, АТП-11232).
В обґрунтування заяви зазначав, що він з 02 липня 1983 року по 01 серпня 1996 року працював водієм міського пасажирського транспорту у ВАТ "АТП- 11232" (раніше Дніпродзержинське автотранспортне підприємство АТП-03126, АТП-31232, АТП-11232). Його загальний трудовий стаж складає 28 років 2 місяці 27 днів, з яких більше 20 років працював водієм міського пасажирського транспорту (автобусу), та має право на пільгову пенсію в 55 років згідно з пунктом "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 03 від 14 квітня 2016 року та рішенням засідання комісії по розгляду звернень громадян Дніпродзержинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року в зарахуванні пільгового стажу згідно пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було відмовлено через відсутність пільгового стажу 12 років 6 місяців, так як в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту.
Заявник вказує, що він фактично працював водієм міського пасажирського транспорту, отримував щорічні та додаткові відпустки на підприємстві, однак не може реалізувати свої права у зв`язку з відсутністю необхідного запису в трудовій книжці, вичерпав всі надані законом можливості врегулювання цього питання поза межами судових процедур.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено юридичний факт, що на підставі особової картки ОСОБА_1 типової міжвідомчої форми № П-2, повний запис в трудовій книжці має відповідати наступному, ОСОБА_1 працював:
- з 02 червня 1983 року (наказ від 03 червня 1983 року № 97-к) - курсантом;
- з 16 липня 1984 року (наказ від 27 липня 1983 року № 469) - присвоєно 3 клас водія автоколони № 5, водієм міського пасажирського транспорту;
- з 01 липня 1984 року (наказ від 19 липня 1984 року № 435) - присвоєно 2 клас водія автоколони №5, водієм міського пасажирського транспорту;
- з 14 вересня 1994 року (наказ від 13 вересня 1994 року № 98-к) - водієм 2 класу автоколони № 3, водієм міського пасажирського транспорту;
- з 26 грудня 1995 року по 25 січня 1996 року (наказ від 20 листопада 1995 року № 135-к) - переведений тимчасово водієм класу автомобіля "Москвич" автоколони № 2;
- 01 серпня 1996 року (наказ від 29 липня 1996 року № 63-к) - звільнений.
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 16 липня 1984 року по 26 грудня 1995 року, та з 25 січня 1996 року по 01 серпня 1996 року працював водієм міського пасажирського транспорту у ВАТ "АТП-11232" (раніше Дніпродзержинське автотранспортне підприємство АТП-03126, АТП-31232, АТП-11232).
Суд першої інстанції виходив з того, що заява підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 працював водієм міського пасажирського транспорту (автобуса), однак у зв`язку з ліквідацією підприємства у нього немає змоги надати необхідні документи для призначення пільгової пенсії. Про те, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту (автобуса) в зазначені періоди, свідчить статут підприємства, наявність у заявника водійських посвідчень категорії Д (1983 рік), Е (1985 рік), які дають право керувати автобусом, особова картка ОСОБА_1 типової міжвідомчої форми № П-2, в якій зазначено про фактично отримані відпустки за вказаний період роботи. Також факт роботи ОСОБА_1 водієм міського пасажирського транспорту підтвердили свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які працювали разом з ним та яким вже були призначені пільгові пенсії на підставі пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішенням засідання комісії по розгляду звернень громадян Дніпродзержинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області від 13 травня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність пільгового стажу 12 років 6 місяців.
Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 14 квітня 2016 року прийнято рішення № 13, відповідно до якого відсутні підстави для підтвердження періоду роботи з 03 червня 1983 року по 01 серпня 1996 року для зарахування до пільгового стажу згідно пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність пільгового стажу, а Кам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заперечує проти встановлення факту, що має юридичне значення, у цій справі, між заявником та заінтересованою особою існує спір про право, що відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року.
В обґрунтування касаційної скарги зазначали, що в судовому засіданні було доведено факт належності ОСОБА_1 документу про трудовий стаж, а саме особової картки типової міжвідомчої форми № П-2, яка зберігається в архівному управлінні Кам`янської міської ради. Вказана особова картка та трудова книжка є первинними документами, які містять дані про стаж роботи заявника водієм міського пасажирського транспорту на ВАТ "АТП-11232" (раніше Дніпродзержинське автотранспортне підприємство АТП-03126, АТП-31232, АТП- 11232).
Кам`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області не заперечувало та не оспорювало той факт, що вказані документи належать заявнику та підтверджують його стаж роботи у ВАТ" АТП-11232".
Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту, що має юридичне значення, як в порядку окремого провадження, відтак він не має іншої можливості одержати знищений документ, який посвідчує факт того, що він працював водієм міського пасажирського транспорту.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
28 грудня 2019 року справа № 207/40/17 надійшла до Верховного Суду.
У поясненнях на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке є правонаступником Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.