Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 2-776/1/2011
провадження № 61-36447св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект",
заінтересовані особи - ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 року у складі судді Катющенко В. П. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Шебуєвої В. А., Оніщука М. І., Українець Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженніта просило замінити сторону стягувача з Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") на ТОВ "Кей- Колект" у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Дніпровського районного м. Києва від 05 липня 2011 року у справі № 2-776/2011.
В обгрунтування заяви зазначало, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2011 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором №11117410000 від 13 лютого 2007 року у розмірі, еквівалентному1 525 746,46 грн, та судові витрати в розмірі 1 820 грн, а всього 1 527 566, 46 грн. На підставі вказаного рішення 02 грудня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист №2-776/2011, який пред`явлений до виконання до Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції м. Києва.
12 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" був укладений договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ "Укрсиббанк" відступило ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за кредитним договором, укладеним із ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, ТОВ "Кей-Колект" просило заяву задовольнити.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року, заяву ТОВ "Кей-Колект" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом № 2- 776/2011, виданим Дніпровським районним судом м. Києва на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2011 року у цивільній справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника ТОВ "Кей-Колект".
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 року і постанову Апеляційного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Вказана норма передбачає заміну саме сторони виконавчого провадження, тоді як заявник не надав суду докази на підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження, що виключає можливість заміни його сторони.
Окрім того, заявник не довів те, що він є правонаступником ПАТ "УкрСиббанк", тому до нього не перейшло право вимоги за кредитним договором №11117410000 від 13 лютого 2007 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали з Дніпровського районного суду м. Києва.
26 липня 2018 року справа № 2-776/1/2011 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2011 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11117410000 від 13 лютого 2007 року та додатковою угодою від 03 лютого 2009 року у розмірі 192 401, 82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 28 січня 2011 року складає 1 525 746,46 грн та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн, а всього 1 527 566,46 грн.
На підставі вказаного рішення 02 грудня 2011 року Дніпровським районним судом м.Києва був виданий виконавчий лист №2-776/2011.
12 грудня 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" уклали договір факторингу № 1, відповідно до умов якого ПАТ "Укрсиббанк" відступило, а ТОВ "Кей-Колект" прийняло право вимоги, зокрема і за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1, що підтверджується випискою з додатку № 1 до договору факторингу № 1 від 12 грудня 2011 року.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
На підставі частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.