1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України


29 травня 2020 року

м. Київ


справа № 214/5765/17

провадження № 61-48926св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Державна казначейська служба України, Прокуратура Дніпропетровської області,


провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Державної казначейської служби України на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року у складі судді Гриня Н. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,


ВСТАНОВИВ:


Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.


У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Прокуратури Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та суду, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на його користь 700 000 грн на відшкодування моральної шкоди.


Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що згідно з наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 30 вересня 2008 року № 214 о/с його було призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. 23 червня 2011 року прокурором Саксаганського району міста Кривого Рогу відносно нього було порушено кримінальну справу за фактами зловживання службовим становищем та службовим підробленням. 01 листопада 2011 року відносно нього як службової особи органу внутрішніх справ України було проведене службове розслідування, за результатами якого зроблено висновок про доцільність звільнення його з роботи за порушення дисципліни. Незважаючи на те, що йому не було пред`явлено обвинувачення, 05 липня 2011 року наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 99 о/с його було звільнено з органів внутрішніх справ. 10 липня 2017 року слідчий з особливо важливих справ другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області Пугачов Д. О. закрив кримінальне провадження відносно нього за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого статтею 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України), а після його неодноразових звернень 20 жовтня 2017 року було прийнято рішення про закриття кримінального провадження за частиною першою статті 366 КК України. Незаконним притягненням до кримінальної відповідальності йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягала в порушенні його нормальних життєвих зв`язків, погіршенні стосунків з оточуючими людьми. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди слід врахувати, що він перебував під судом та слідством упродовж тривалого строку та щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, а найголовніше, що внаслідок необґрунтованого притягнення його до кримінальної відповідальності він втратив роботу і протягом трьох років не міг працевлаштуватися. Мінімальний розмір, що підлягає стягненню з Державної казначейської служби України на його користь, становить 279 225 грн (3 723 грн (мінімальна заробітна плата у місячному розмірі на 01 січня 2018 року) х 75 місяців = 279 255 грн), однак, зважаючи на численні скарги про скасування постанови про порушення кримінальної справи, моральні страждання, які відобразилися на стані його здоров`я, неможливість працевлаштування, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, становить 700 000 грн.


Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 282 948 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та суду. В задоволенні решти вимог відмовлено.


Рішення місцевого суду мотивоване тим, що внаслідок протиправного притягнення до кримінальної відповідальності, обрання запобіжного заходу, тривалого провадження у кримінальній справі та звільнення з роботи протягом тривалого часу були обмежені права позивача та порушені його нормальні життєві зв`язки. Вказані незаконні дії спричинили йому душевні страждання та призвели до відсутності в нього повного психологічного та соціального благополуччя. Розмір відшкодування визначений судом, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням обставин справи і тяжкості страждань позивача.


Додатковим рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі в розмірі 3 637,90 грн.


Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та прокуратури Дніпропетровської області залишено без задоволення, а рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року та додаткове рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 серпня 2018 року - без змін.


Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті справи є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.


Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи.


У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, в якій, посилаючись порушення судами норм процесуального права, просив змінити оскаржувані судові рішення, ухваливши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.


Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що суди не дали належної правової оцінки його доводам про заниження розміру відшкодування моральної шкоди, який був визначений ними без врахування дійсних обставин справи та наданих ним доказів.


У грудні 2018 року Державна казначейська служби України також подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.


Касаційна скарга Державної казначейської служби України обґрунтована тим, що вона не порушувала прав та інтересів позивача, не вступала у правовідносини з ним і шкоди йому не завдавала, а тому не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів. Крім того, розмір відшкодування було визначено судами неправильно, оскільки з 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат. Розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися з урахуванням вимог розумності та справедливості такого відшкодування, яке має бути не більш ніж достатнім для поміркованого задоволення звичайних потреб потерпілої особи і не повинно призводити до збагачення позивача за рахунок держави.


У січні 2019 року Прокуратура Дніпропетровської області подала засобами поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що скарга є необґрунтованою та спрямованою на переоцінку доказів.


У квітні 2019 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку відзив на касаційну скаргу Державної казначейської служби України, в якому просив задовольнити її частково, рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року змінити, стягнути з Державної казначейської служби України на його користь 700 000 грн на відшкодування моральної шкоди і 15 000 грн витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом не обмежується мінімальним розміром заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.


Рух справи в суді касаційної інстанції.


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року і витребувано матеріали справи із Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.


Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 14 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року і зупинено виконання рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до закінчення касаційного провадження.


15 січня 2019 року справа № 214/5765/17 надійшла до Верховного Суду.


Позиція Верховного Суду.


Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.


Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.


08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.


Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційних скарг, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційних скарг, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


Судами встановлено, що постановою прокурора Саксаганського району міста Кривого Рогу від 23 червня 2011 року стосовно дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Саксаганського районного відділу Криворізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській областіСпівака А.В. було порушено кримінальну справу за фактами зловживання службовим становищем та службового підроблення за ознаками складів злочинів, передбачених частиною третьою статті 364 і частиною першою статті 366 КК України.


22 липня 2011 року було складено обвинувальний акт у вказаній кримінальній справі та направлено його до суду.


Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2013 року кримінальна справа № 1-669/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 365 КК України, була повернута прокурору для проведення додаткового розслідування.


Постановою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2014 року кримінальна справа № 1-669/11 за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України, була закрита у зв`язку з відсутністю складу злочину.


Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2015 року постанова Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 жовтня 2014 року скасована, а справа № 1-669/11 направлена на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.


Постановою Саксаганського районного суду від 20 лютого 2017 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 365 КК України, повернута прокурору для проведення додаткового розслідування.


Постановою слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції Пугачова Д. О. від 10 липня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017041750000054 від 12 травня 2017 року, стосовно дільничних інспекторів міліції ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 364 КК України, закрите у зв`язку з відсутністю складу злочину.


Згідно з довідкою Міністерства внутрішніх справ України серії ІАА № 0212836 станом на 07 вересня 2017 року ОСОБА_1 незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Разом з тим ОСОБА_1 є особою, якій 13 липня 2011 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 364 і частиною першою статті 366 КК України. Відомості про результати судового розгляду до Міністерства внутрішніх справ України не надходили.


Постановою слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Дніпропетровської області радника юстиції Пугачова Д. О. від 20 жовтня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42017041750000053 від 12 травня 2017 року стосовно дільничного інспектора міліції ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 КК України, закрите у зв`язку з відсутністю складу злочину.


................
Перейти до повного тексту