ПОСТАНОВА
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 922/4206/19
Провадження № 12-29гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Уркевича В. Ю.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Яновської О. Г.
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Нововодолазької селищної ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2020 року (головуючий суддя Білецька А. М., судді Зубченко І. В., Чернота Л. Ф.) й ухвалу Господарського суду Харківської області від 24 грудня 2019 року (суддя Смирнова О. В.) у справі № 922/4206/19 за позовом Нововодолазької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії та
ВСТАНОВИЛА:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року Нововодолазька селищна рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага"(далі - ТОВ "Агроком Нова Водолага"), у якому просила суд:
- визнати протиправними дії ТОВ "Агроком Нова Водолага" щодо сплати податку з доходів фізичних осіб (далі - ПДФО) за період з 01 січня 2019 року за працівників цеху ТОВ "Агроком Нова Водолага" за адресою: с. Ватутіне Нововодолазького району Харківської області, що не є відокремленим підрозділом товариства, на рахунок Ватутінської сільської ради, що не входить до складу Нововодолазької селищної об`єднаної територіальної громади;
- зобов`язати ТОВ "Агроком Нова Водолага" сплачувати ПДФО на доходи працівників цеху ТОВ "Агроком Нова Водолага" за адресою: с. Ватутіне Нововодолазького району Харківської області, що не є відокремленим підрозділом товариства, до селищного бюджету Нововодолазької селищної ради в порядку, передбаченому Бюджетним кодексом України.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що суми податку з доходів, нарахованих на користь фізичних осіб, що працюють на території цеху ТОВ "Агроком Нова Водолага" за адресою: с. Ватутіне Нововодолазького району Харківської області, що не має статусу відокремленого підрозділу, повинні перераховуватися до селищного бюджету Нововодолазької селищної ради відповідно до положень Податкового кодексу України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, який, відмовляючи у відкритті провадження, зазначив, що спір у справі має публічно-правовий, а не приватний характер, оскільки стосується порядку справляння податків. При цьому суди вказали, що позивач у спірних відносинах здійснює владні управлінські функції щодо ТОВ "Агроком Нова Водолага", а звідси правовідносини не є господарськими.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
5. 03 березня 2020 року доКасаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Нововодолазької селищної ради, в якій остання просила постанову Східного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2020 року й ухвалу Господарського суду Харківської області від 24 грудня 2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
6. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 березня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Нововодолазької селищної ради, надав відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу, витребував з Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/4206/19.
7. Ухвалою від 08 квітня 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду цю справу разом з касаційною скаргою Нововодолазької селищної ради передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження судових рішень є порушення судами правил предметної юрисдикції.
8. Ухвалою від 27 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила справу до розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
9. Мотивуючи касаційну скаргу, Нововодолазька селищна рада зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій відповідача, який не є суб`єктом владних повноважень, що в спірних правовідносинах вона виступає як учасник приватноправових відносин, що метою позову є захист права позивача на отримання надходжень на рахунок позивача утримуваного ПДФО, а вирішення питання правомірності несплати такого податку відповідачем на рахунки Нововодолазької селищної ради виходить за межі компетенції суду адміністративної юрисдикції.
10. Додатково зазначає, що предметом судового розгляду в цій справі є не дії позивача у справі як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, а поновлення права позивача на отримання надходжень на його рахунок для здійснення господарської діяльності, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
11. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 902/835/17, у якій, на думку скаржника, при розгляді справи в подібних правовідносинах спір було вирішено в порядку господарського судочинства.
12. ТОВ "Агроком Нова Водолага" письмово своєї позиції стосовно касаційної скарги Нововодолазької селищної ради не виклало.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
14. Згідно з частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
15. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
16. Отже, норми господарського процесуального законодавства закріплюють право органів місцевого самоврядування звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли відповідна справа віднесена до юрисдикції господарського суду.
17. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; 17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
18. Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
19. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним і Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
20. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
22. Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
23. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
24. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
25. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
26. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
27. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
28. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).
29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
30. Наведена норма права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб`єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.