ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/88/19
Провадження № 11-1196заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій протиправними, визнання незаконним і скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року (у складі колегії суддів Гусака М. Б., Васильєвої І. А., Желтобрюх І. Л., Хохулюка В. В., Юрченко В. П.) та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2019 року (суддя Гриців М. І.) в частині відмови в залученні Громадської ради міжнародних експертів як відповідача за вказаним позовом,
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив:
- визнати протиправними дії щодо проведення 18 січня 2019 року спеціального спільного засідання ВККС та Громадської ради міжнародних експертів (далі - ГРМЕ, Рада);
- визнати незаконним і скасувати рішення, прийняте за результатами спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ від 18 січня 2019 року про визнання кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 таким, що припинив участь в оголошеному рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду;
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він брав участь у конкурсі на заміщення вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, оголошеному рішенням ВККС від 02 серпня 2018 року № 186/зп-1.
Під час другого етапу конкурсу за результатами засідання від 04 січня 2019 року ГРМЕ прийняла рішення скликати спеціальне спільне засідання з ВККС для встановлення відповідності восьми кандидатів, у тому числі позивача, критеріям, викладеним у частині четвертій статті 8 Закону України від 07 червня 2018 року № 2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд" (далі - Закон № 2447-VIII) з огляду на те, що відповіді на поставлені кандидатам запитання викликають обґрунтовані сумніви в їх доброчесності.
На думку позивача, ГРМЕ не мала законних підстав ініціювати проведення спеціального спільного засідання з ВККС з огляду на недотримання порядку провадження іноземними громадянами діяльності на території України, а саме: неотримання ВККС дозволів на працевлаштування членів ГРМЕ, які є іноземцями. Позивач також вказав на відсутність у ГРМЕ організаційно-технічного забезпечення для здійснення своєї діяльності, що, на його думку, тягне за собою незаконність прийнятих нею рішень.
ОСОБА_1 також зазначив, що ГРМЕ, яка діяла упереджено щодо нього, не надала йому як кандидату на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду достатньо часу для надання відповідей на її запитання; не взяла до уваги рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) щодо законності джерел походження його майна, прийняте за результатами перевірки декларацій за 2015-2016 роки, а самостійно, з перевищенням наданих їй законом повноважень, збирала відомості щодо майнового стану позивача та членів його сім`ї.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 березня 2019 року відкрив провадження в адміністративній справі за вказаним позовом ОСОБА_1 та ухвалив не залучати ГРМЕ як відповідача за цим позовом.
4. 26 червня 2019 року в судовому засіданні Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення ГРМЕ як відповідача у справі.
5. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.
6. Не погодившись із такими рішеннями, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з тих підстав, що оскаржувані рішення є незаконними, необґрунтованими та прийняті Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2019 року в частині відмови в залученні ГРМЕ як відповідача в цій справі та ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також висловив заперечення на протокольну ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року про відмову в залученні у справі як співвідповідача ГРМЕ.
7.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 листопада 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2019 року в частині відмови в залученні ГРМЕ як відповідача в цій справі.
8. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 грудня 2019 року призначила розгляд справи в судовому засіданні.
9. 19 грудня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року залишити без змін.
10. 06 травня 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшли пояснення щодо постанови Пленуму Верховного Суду від 15 листопада 2019 року № 15, висновку Венеціанської комісії від 09 грудня 2019 року № 969/2019, рішення Вищої ради правосуддя від 16 січня 2020 року № 98/0/15-20, Рішення Конституційного Суду України від 11 лютого 2020 9року № 4-р/2020.
11. 26 травня 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшло письмове обґрунтування упередженості ВККС та ГРМЕ щодо нього.
12.Також 27 травня 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшло письмове обґрунтування позивача того, що рішення, прийняте за результатами спеціального спільного засідання ВККС та ГРМЕ від 18 січня 2019 року, не передбачене законодавством.
Заяви, клопотання учасників справи
13. 07 лютого 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ВККС про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що станом на 24 грудня 2019 року питання представництва органів державної влади в судах на законодавчому рівні не врегульовано, що унеможливлює представлення інтересів ВККС відповідними працівниками секретаріату у суді.
14. У судовому засіданні 13 лютого 2020 року, головуючим було з`ясовано думку ОСОБА_1 щодо заявленого клопотання. Позивач вважав можливим проведення розгляду цієї справи за відсутності представника відповідача.
15.Велика Палата Верховного Суду усною ухвалою відмовила у задоволенні клопотання ВККС про відкладення розгляду справи та вирішила розглянути цю справу за відсутності представника відповідача, врахувавши об`єктивні обставини, які стали причиною неявки відповідача у судове засідання, але зважаючи на непередбачуваність терміну існування цих обставин та відсутність заперечень позивача проти розгляду цієї справи по суті.
16. 18 лютого 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про виклик ОСОБА_4 як свідка.
17.Також 26 лютого 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява про відвід всіх суддів Великої Палати Верховного Суду від участі в розгляді справи № 9901/88/19.
18. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02 березня 2020 року відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г. від участі в розгляді справи № 9901/88/19. Заяву ОСОБА_1 про відвід всіх суддів Великої Палати Верховного Суду в частині відводу судді Гриціва М. І. від участі в розгляді цієї справи залишено без розгляду.
19. 03 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду усною ухвалою відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик ОСОБА_4 як свідка.
20. 13 травня 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С. від участі в розгляді справи № 9901/777/18. При цьому у зазначеній заяві ОСОБА_1 просить розглядати її після отримання ним технічного запису судового засідання та надання додаткових пояснень з цього питання.
21. 18 травня 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшли додаткові пояснення до заяви про відвід судді Князєва В. С. від участі в розгляді справи.
22. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 травня 2020 року відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Князєва В. С. від участі в розгляді справи № 9901/88/19.
23. 18 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання від 06 травня 2020 року.
24.Також 19 травня 2020 року від ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Данішевської В. І. від участі в розгляді справи № 9901/777/18.
24. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 травня 2020 року врахувала зауваження ОСОБА_1 щодо протоколу судового засідання від 06 травня 2020 року у справі № 11-1196заі19 та внесла виправлення до нього.
25.Також ухвалою від 20 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Данішевської В. І. від участі в розгляді справи № 9901/88/19.
Фактичні обставини справи, установлені судом, та зміст спірних правовідносин
26. Рішенням Комісії від 02 серпня 2018 року № 186/зп-18 оголошено конкурс на зайняття 39 вакантних посад суддів у Вищий антикорупційний суд, з яких 27 посад суддів - у Вищому антикорупційному суді та 12 посад суддів - в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
27. 14 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 7 Закону № 2447-VIII, тобто має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років.
28.Комісією 18 жовтня 2018 року прийнято рішення № 230/зп-18, зокрема, про допуск ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі на зайняття вакантних посад судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
29. Рішенням Комісії від 27 грудня 2018 року № 326/зп-18 затверджено результати складеного іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття 12 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, згідно з якими ОСОБА_1 отримав 163,5 бала. Цим же рішенням ОСОБА_1 допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" в межах оголошеного 02 серпня 2018 року конкурсу до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
30.Згідно з вимогами частини першої статті 9 Закону № 2447-VIII рішенням Комісії від 06 листопада 2018 року № 249/зп-18 призначено 6 членів ГРМЕ.
31. 13 грудня 2018 року ВККС передала ГРМЕ копії досьє 153 кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати цього ж суду, зокрема, й копію досьє ОСОБА_1, який надав згоду ГРМЕ на повний і безпосередній доступ до матеріалів досьє.
32. У подальшому ГРМЕ ініційовано розгляд питання відповідності кандидата на посаду судді ОСОБА_1 критеріям, визначеним статтею 8 Закону № 2447-VIII, на спеціальному спільному засіданні шляхом подання до ВККС відповідного повідомлення, яке містить, зокрема, інформаційну записку кандидата, у якій наведено обставини, які викликали в ГРМЕ обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 цього Закону.
33. 18 січня 2019 року на спеціальному засіданні ВККС та ГРМЕ за результатами розгляду питання про відповідність кандидата на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 критеріям, визначеним статтею 8 Закону № 2447-VIII, прийнято рішення № 49/вс-19, яким ОСОБА_1 визнано таким, що припинив участь в оголошеному Комісією 02 серпня 2018 року конкурсі на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Рішення про те, що кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 відповідає критеріям, визначеним статтею 8 Закону № 2447-VIII, не набрало установленої цією статтею кількості голосів.
34. Підставою для прийняття цього рішення стало те, що в інформаційній записці ГРМЕ наведено обставини, які викликають обґрунтований сумнів щодо відповідності кандидата критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону № 2447-VIII, а саме:
- кандидат не надав чіткого і зрозумілого пояснення та підтверджуючих документів щодо джерел походження коштів на придбання ним у 2011 році автомобіля Audi Q7 за 715 000 грн;
- джерел фінансування значної кількості подорожей за кордон, які він здійснив у період з 2012 по 2018 роки;
- агресивний і конфронтаційний стиль спілкування кандидата з ВККС та ГРМЕ, що свідчить про істотно низький рівень розсудливості, стриманості та непрофесійність манери поведінки кандидата.
35.Вважаючи протиправним рішення від 18 січня 2019 року № 49/вс-19, прийняте на спеціальному засіданні ВККС та ГРМЕ, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Оцінка суду першої інстанції
36. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що рішення ВККС від 18 січня 2019 року № 49/вс-19 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для скасування вказаного рішення відповідно до статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) відсутні.
37. У відповідності з вимогами Закону № 1402-VIII суд з`ясував, що: 1) обставини, які б свідчили про неповноважний склад спеціального засідання ВККС та ГРМЕ, який ухвалив спірне рішення, відсутні; 2) спірне рішення підписали всі члени спеціального засідання ВККС та ГРМЕ, які брали участь у його ухваленні; 3) при ухваленні рішення позивач був присутнім; 4) в оскаржуваному рішенні наведено посилання на визначені законом підстави його ухвалення та мотиви, з яких Комісія дійшла висновків про припинення участі позивача у конкурсі на посаду судді Вищого антикорупційного суду (ненабрання установленої законом кількості голосів).
38. При цьому суд першої інстанції вважав, що відповідач мав законні підстави та достатні докази для прийняття на основі особистого переконання рішення щодо невідповідності позивача критерію доброчесності в межах конкурсу до Вищого антикорупційного суду.
39.Обґрунтовуючи такий висновок, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до оскаржуваного рішення на момент придбання автомобіля ОСОБА_1 працював на посаді юрисконсульта Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Фінанси та кредит Лекс" лише 18 днів, до цього часу кандидат обіймав посади помічника судді, а з 23 січня 2012 року його призначено на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва. ОСОБА_1 вказав, що автомобіль придбано за спільні кошти його та його батьків; мати кандидата станом на 2011 рік працювала на посаді судді та крім витрат на придбання вказаного автомобіля в 2010 році понесла витрати ще на придбання квартири вартістю близько 1 120 000 грн.
Позивач також не надав доказів відповідності вартості закордонних поїздок протягом 2012-2018 років задекларованим доходам.
40.Водночас Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду визнав необґрунтованими твердження ОСОБА_1 про недостатність часу для збору доказів щодо його майнового стану та майнового стану його сім`ї.
41. Доводи позивача про незаконність участі членів ГРМЕ в конкурсі на заміщення вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з огляду на неотримання ВККС дозволів на застосування праці іноземців суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки такі дозволи мають бути отримані роботодавцем для застосування праці іноземців в межах трудових відносин на підставі трудового договору. У той же час Законом № 2447-VIII не передбачено укладення трудового договору із членами ГРМЕ, за своїм статусом вони є експертами, які сприяють ВККС у підготовці рішень з питань призначення на посади суддів Вищого антикорупційного суду та не перебувають у трудових відносинах з Комісією.
42. Твердження позивача про упередженість членів ГРМЕ під час прийняття рішення у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді Вищого антикорупційного суду судом першої інстанції визнано необґрунтованими.
43. Судом також першої інстанції відхилено доводи позивача щодо невзяття до уваги ГРМЕ позитивного рішення НАЗК щодо законності джерел походження майна позивача, прийнятого за результатами перевірки його декларацій за 2015-2016 роки, оскільки прийняття як беззаперечного доказу доброчесності кандидата відповідних документів, виданих органами державної влади України, суперечило б меті створення ГРМЕ - прийняття рішення щодо доброчесності кандидата відповідно до внутрішнього переконання кожного з членів ГРМЕ, яке базується на власному дослідженні матеріалів стосовно кожного кандидата.
Конкурсна процедура, у межах якої прийнято спірне рішення, в частині встановлення відповідності кандидата певним критеріям на основі суб`єктивної оцінки, на відміну від процедури притягнення особи до дисциплінарної або інших видів відповідальності чи кваліфікаційного оцінювання працюючих суддів, не передбачає обов`язковості доведення вини особи або певних фактів. Достатнім є наявність конкретної інформації, яка, з урахуванням наданих кандидатом пояснень та аргументів (які не сприйняті як переконливі), не спростовує уяву (сприйняття) визначених законом осіб щодо його достатньої відповідності цим критеріям.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 вимог
44. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2019 року в частині відмови в залученні ГРМЕ як відповідача у справі ОСОБА_1 зазначає, що рішення ВККС від 18 січня 2019 року № 49/вс-19 було прийнято: поза межами повноважень та не у спосіб, які визначені Законом № 2447-VIII; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; з порушенням принципу безсторонності, тобто упереджено; недобросовісно.
45. ОСОБА_1 зауважує, що Законом № 2447-VIII передбачено лише можливість прийняття рішення про відповідність кандидата критеріям, визначеним у статті 8 цього Закону, і не передбачено можливості прийняття жодного іншого рішення, у тому числі оскаржуваного.
46. На переконання скаржника суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, що жодний закон України або нормативно-правовий акт не обмежує учасника конкурсу на посаду судді у строках подачі необхідних документів, доказів, інформації.
У зв`язку із цим ОСОБА_1 вважає, що озвучені ним на спеціальному спільному засіданні ВККС та ГРМЕ дані не могли бути не прийняті.
47. Скаржник наголошує, що направленні на його електронну поштову адресу листи Секретаріату ГРМЕ не мають юридичної сили, оскільки не містять електронних підписів та направленні не самою ГРМЕ, а невідомою організацією, яка не є суб`єктом кваліфікаційного оцінювання.
48. Скаржник також пояснив, що витрати на поїздки за кордон у 2012-2018 роках були помірними для його сім`ї, оскільки в країнах, які вони відвідували, у них проживають друзі і фактичні витрати вони несли лише на квитки. При цьому жоден закон в Україні не вимагає надавати інформацію про такі видатки чи підтверджувати їх.
49. ОСОБА_1 також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що члени ГРМЕ не повинні мати дозволів на працевлаштування в Україні. Скаржник зауважує, що члени ГРМЕ у спірних правовідносинах виконували саме трудову функцію і ця обставина підтверджується листом Державної судової адміністрації від 24 січня 2019 року № інф/БП666-19-105/19.
50. На переконання скаржника, ГРМЕ не була в установленому чинним законодавством порядку забезпечена приміщенням для здійснення своєї діяльності, персоналом, офісною технікою, канцелярським приладдям. Наведене свідчить, що ГРМЕ не мала можливості законно здійснювати свою діяльність.
51. Скаржник також вважає, що створення Секретаріату ГРМЕ відбулося з порушенням вимог законів України.
52. Крім того, ОСОБА_1 вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ГРМЕ у спірних правовідносинах не наділена правосуб`єктністю.
53. При цьому суд першої інстанції не надав оцінку твердженням позивача про упередженість членів ГРМЕ.
54.Скаржник наголошує, що ГРМЕ не наділена повноваженнями здійснювати майнову або будь-яку іншу перевірку кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду, а лише уповноважена збирати, перевіряти й аналізувати вже наявну інформацію. При цьому ГРМЕ не має повноважень ставити під сумнів або не визнавати рішення компетентного національного органу з відповідних питань, зокрема питання законності джерел походження майна.
55. Водночас докази, які були в розпорядженні ВККС, ГРМЕ та суду першої інстанції доводять спроможність сім`ї позивача придбати зазначений в оскаржуваному рішенні відповідача автомобіль.
56. Незаконною, на думку скаржника, також була передача від ВККС до ГРМЕ досьє позивача як кандидата на посаду судді.
57.Застосувавши твердження "обґрунтований сумнів", ВККС та ГРМЕ стверджують про невідповідність доходів і витрат позивача, а не про можливу невідповідність. При цьому "обґрунтований сумнів" - це загальновизнаний світовий критерій доведеності, який застосовується в Україні згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), а тому зазначені в оскаржуваному судовому рішенні твердження про необов`язковість доведення певних обставин чи фактів і про суб`єктивну оцінку не ґрунтуються на положеннях законодавства і фактичних обставинах справи.
Щодо незалучення ГРМЕ до участі у справі
58.Скаржник зазначає, що оскільки предметом оскарження в адміністративному позові є дії і рішення, що вчинені спільно двома суб`єктами, то рішення у справі стосується і ВККС, і ГРМЕ, а тому остання повинна бути учасником судового розгляду.
59. У спірних правовідносинах ВККС і ГРМЕ діяли спільно, як один орган, вчиняли спільні дії, що в подальшому втілилися в їхньому спільному рішенні від 18 січня 2019 року № 49/вс-19, яке підписане членами ВККС і ГРМЕ, та є предметом цього спору.
60.Скаржник вважає, що розгляд цієї справи без залучення ГРМЕ як відповідача був неповним та не всебічним. При цьому рішення у справі стосується прав та інтересів ГРМЕ, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення відповідно до частини третьої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).