У Х В А Л А
21 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 50/311-б
Провадження № 12-31гс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 50/311-б
за заявою Компанії "Тікон Бізнес ЛТД"
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" (далі - ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів")
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Файненс Компані" (далі - ТОВ "Файненс Компані")
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2019 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року
за заявою ТОВ "Файненс Компані"
про заміну кредитора у справі про банкрутство
В С Т А Н О В И Л А:
09 серпня 2019 року до Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Файненс Компані" про заміну кредитора у справі № 50/311-б про банкрутство ПАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ТОВ "Файненс Компані" за вимогами за кредитним договором № 35/59454-КЛ від 03 листопада 2006 року на суму 3 306 086,13 грн, забезпечених заставою майна боржника, та на суму 308 510, 45 грн вимог шостої черги реєстру вимог кредиторів.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року, відмовив ТОВ "Файненс Компані" у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі № 50/311-б.
У грудні 2019 року ТОВ "Файненс Компані" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2019 року скасувати, а заяву ТОВ "Файненс Компані" про заміну кредитора у справі про банкрутство - задовольнити.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2020 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 30 квітня 2020 року на підставі частин третьої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Зазначає, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше постановленій ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 922/6220/15.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що системний аналіз положень статей 4, 14, частини шостої статті 12, статті 17, пункту 26 частини першої статті 255, пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, частин першої та третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє зробити висновок про те, що у позовному провадженні допускається касаційний перегляд рішень судів про заміну (відмову у заміні) кредитора правонаступником. Норми законодавства про банкрутство застосовуються переважно як спеціальні норми права. У випадках відсутності у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексі України з процедур банкрутства іншого врегулювання права на касаційне оскарження судових рішень про заміну кредитора правонаступником, мають застосовуватися норми чинного ГПК України як загальні норми процесуального права.
Відкриваючи касаційне провадження у справі № 50/311-б за касаційною скаргою ТОВ "Файненс Компані", Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з того, що ухвала суду першої інстанції про відмову у заміні сторони (кредитора) у справі про банкрутство разом із прийнятою за результатами її апеляційного перегляду постановою апеляційного суду допускається до касаційного перегляду на підставі пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, а частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено прямої заборони на перегляд у касаційному порядку судових рішень щодо правонаступництва кредитора боржника.
Аналіз практики застосування Верховним Судом процесуальних норм щодо права на касаційне оскарження ухвал суду про заміну (відмову у заміні) сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження дозволяє дійти висновку, що касаційними судами цивільної, господарської та адміністративної юрисдикцій допускаються до касаційного перегляду прийняті у справах позовного провадження судові рішення про заміну (відмову у заміні) сторони виконавчого провадження, що є завершальною стадією судового провадження (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі № 2-5518/11, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19).
Тобто, за твердженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, простежується однаковий підхід касаційних судів цивільної, господарської та адміністративної юрисдикцій щодо застосування приписів процесуального закону при вирішенні питання про допуск до касаційного перегляду рішень місцевого та апеляційного судів, прийнятих за наслідком розгляду заяв про заміну (відмову у заміні) сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження у справах, що розглядаються за правилами позовного провадження.
Разом з тим у раніше постановленій судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалі від 12 листопада 2019 року у справі № 922/6220/15висловлено іншу правову позицію на предмет неможливості перегляду в касаційному порядку рішень судів, прийнятих у справі про банкрутство за наслідком розгляду заяв про заміну кредитора правонаступником. Закриваючи касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою на судові рішення про заміну кредитора правонаступником, колегія суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду проаналізувала норми процесуального права (частини третьої статті 8 та статті 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та дійшла висновку, що визначений частиною третьою статті 8 цього Закону перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним і не передбачає можливості подання касаційної скарги на прийняті у справі про банкрутство судові рішення про заміну кредитора правонаступником. Суд зауважив, що у разі розгляду по суті касаційної скарги на постанову апеляційного суду та ухвалу місцевого суду про правонаступництво кредитора у справі про банкрутство, суд касаційної інстанції не буде діяти як "суд, встановлений законом" в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Як стверджує Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зважаючи на повноваження касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, недопуск до перегляду у касаційному порядку прийнятих у справі про банкрутство судових рішень про заміну (відмову у заміні) кредитора правонаступником позбавить скаржника можливості доказувати про порушення норм матеріального права в суді касаційної інстанції, який є "судом права, а не факту" та компетентний здійснювати перевірку правильності застосування місцевим та апеляційним судами норм матеріального права при вирішенні питання про правонаступництво вимог кредитора у справі про банкрутство.
За висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду особа, прав та (або) обов`язків якої стосується прийняте місцевим судом у справі про банкрутство судове рішення за наслідком розгляду питання про заміну кредитора правонаступником, зважаючи на відсутність у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина третя статті 8) та Кодексі України з процедур банкрутства (частина третя статті 9) прямої заборони на перегляд у касаційному порядку ухвал про визнання (відмову у визнанні) вимог кредитора в порядку правонаступництва, в силу приписів пункту 2 частини першої статті 287 та пункту 26 частини першої статті 255 ГПК України має право розраховувати на те, що подана нею касаційна скарга на таке судове рішення буде розглянута судом касаційної інстанції по суті з перевіркою правильності застосування як місцевим, так і апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при розгляді питання про заміну правонаступником кредитора у справі про банкрутство. Оскільки протилежне становитиме обмеження скаржника у доступі до суду касаційної інстанції, що може бути визнано порушенням "права на справедливий суд" в розумінні статті 6 Конвенції.