Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 127/24859/17
провадження № 51-1362км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Анісімова Г.М., Булейко О.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,
прокурора Єременка М.В.,
захисника Слободяника І.А.,
виправданих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020080000008, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Переорки Вінницького району Вінницької області, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Благоєво Іванівського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 246, ч. 2 ст. 366 КК України,
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вінницький міський суд Вінницької області вироком від 14 травня 2019 року визнав невинуватими ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 246, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 246, ч. 2 ст. 366 КК України,й виправдав їх у зв`язку з не доведенням вчинення кримінальних правопорушень, у яких вони обвинувачувались.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувались у вчиненні злочинів за наступних обставин.
12 червня 2015 року ОСОБА_2, працюючи на посаді інженера по лісокористуванню Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (далі за текстом ВОКСЛП "Віноблагроліс"), будучи службовою особою, виготовив лісорубний квиток № 192 про здійснення рубки деревини вздовж автомобільної дороги "Шипинки - ст. Копай - Мар`янівка" смуга відводу км 1+580 - км 2+360 (права сторона), який містить недостовірні дані.
Так у стрічці "Власник лісів або постійний лісокористувач" ОСОБА_2 зазначено власником ПАТ "Вінниччина", хоча він достовірно знав, що частина вищезазначених лісових насаджень відноситься до захисної смуги автодороги, що перебуває на балансі ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" ДП "Вінницький облавтодор" філія "Жмеринський райавтодор", інша частина - до земель запасу Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного лісничого ВОКСЛП "Віноблагроліс", будучи службовою особою, знаючи, що вказаний лісорубний квиток складено незаконно, оскільки в ньому містяться неправдиві відомості, незаконно засвідчила його власним підписом.
Зазначений лісорубний квиток, виготовлений ОСОБА_2 та засвідчений ОСОБА_1, направлено до ПАТ "Вінниччина", на підставі чого працівниками товариства проведено незаконну порубку дерев. Незаконно вирубану деревину ПАТ "Вінниччина" використано для власних потреб у виробничій діяльності. Загальний розмір шкоди завданий державі в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області незаконною порубкою, становить 1 445 395,34 грн, що є тяжкими наслідками, оскільки більше ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Крім цього, ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що працівники ПАТ "Вінниччина" на підставі підробленого лісорубного квитка провели порубку дерев, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно не закріпила відповідального працівника для проведення огляду місць заготівлі деревини, в результаті чого незаконно вирубаною деревиною протиправно заволоділо ПАТ "Вінниччина", чим територіальній громаді Вінницької області в особі Вінницької обласної ради заподіяно матеріальну шкоду на суму 71 020 грн. Тобто ОСОБА_1 вчинила розтрату чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Виправдовуючи обвинувачених, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВОКСЛП "Віноблагроліс" є постійним користувачем земельної ділянки, на якій здійснено порубку, а ПАТ "Вінниччина" могло бути вказано у лісорубному квитку лісокористувачем, у зв`язку з наявним між ВОКСЛП "Віноблагроліс" та ПАТ "Вінниччина" договору про спільну діяльність. Враховуючи викладене, порубка деревини вздовж автомобільної дороги "Шипинки - ст. Копай - Мар`янівка" смуга відводу км 1+580 - км 2+360 (права сторона) була здійснена законно, а ПАТ "Вінниччина" розпорядилась вирубаною деревиною для власних потреб відповідно до умов наявного договору.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 14 травня 2019 року - без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 10 грудня 2019 рокуі призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора та не вмотивував прийнятого рішення. Зазначає, що судом не вказано, чому доводи скарги про відсутність у ВОКСЛП "Віноблагроліс" та ПАТ "Вінниччина" права постійного користування земельними лісовими ділянками, про що було відомо обвинуваченим, й тому вони не могли делегувати таке право шляхом укладення договору про спільну діяльність, не були враховані судом. З огляду на викладене, прокурор вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.