Постанова
Іменем України
15 червня 2020 року
м. Київ
Провадження № 51-2789 ск 20
Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кишакевич Л.Ю. розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на ухвалу Сумського апеляційного суду від 23 березня 2020 року щодо ОСОБА_1,
встановив
Прокурор звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК 1960 року зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.
Згідно із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: вказівка на те, в чому полягаєнезаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування
або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 через істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
Однак, у своїй скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, належного обґрунтування зазначеним доводам не наводить.
Також, зі змісту касаційної скарги вбачається, що прокурор вказує на однобічність і неповноту судового слідства, а також, надаючи свою оцінку доказам, по суті, заперечує правильність встановлення фактичних обставин справи, що у відповідності до статей 367-369 КПК 1960 року, не є підставою для зміни чи скасування судових рішень при перегляді справи судом касаційної інстанції.