Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 539/2282/16-ц
провадження № 61-46580св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року у складі судді Гудкова С. В. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Обідіної О. І., Абрамова П. С.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз") про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що із листопада 1984 року він працював у виробничому ремонтно-технічному підприємстві "Укргазенергоремонт" (далі - ВРТП "Укргазенергоремонт") на посаді слюсаря, із 16 червня по 05 вересня 1986 року призваний на військові збори з метою ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі - ЧАЕС) через військкомат. Має ІІ групу інвалідності, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС, отримує пенсію за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При нарахуванні підприємством заробітної плати за час виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС не враховані нормативно-правові акти 1986 року.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив стягнути із відповідача на його користь 19 642,80 грн недонарахованої заробітної плати на відшкодування майнової шкоди; 3 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; зобов`язати відповідача видати ОСОБА_1 довідку про заробітну плату встановленого зразка з урахуванням нормативно-правових документів 1986 року.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що оплата праці ОСОБА_1 за період його перебування в зоні ЧАЕС з метою ліквідації наслідків аварії відповідачем здійснена правильно, згідно з чинним на той час законодавством, у повному обсязі, а вимога щодо відшкодування моральної шкоди є необґрунтованою, непідтвердженою та безпідставною. Нараховування заробітної плати позивачу за підвищеними до 100 відсотків тарифними ставками і посадовими окладами не мало місця і премія у розмірі 60 відсотків тарифної ставки (окладу) за час виконання робіт в зоні Чорнобильської АЕС відповідачем не нараховувалася, у матеріалах справи немає доказів того, що на підприємстві на момент відрядження позивача діяла система підвищення тарифних ставок та преміювання.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду Олійник А. С. від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
27 листопада 2018 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", вирішено здійснити перерозподіл справ, у яких касаційні скарги подані до Верховного Суду у 2017-2018 роках.
На підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Ступак О. В.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05 жовтня 2016 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 20 вересня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами встановлено факт порушення права позивача на отримання премії у розмірі до 60 відсотків від посадового окладу. Незбереження у відповідача відповідних документів на підтвердження отримання позивачем підвищення граничної розміру премії не є підставою для обмеження права позивача на отримання ним належного способу захисту, оскільки фізична особа не може перебирати на себе функції із зберігання в архіві відповідних документів.
У грудні 2018 року від АТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить відхилити указану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 працював на посаді слюсаря по ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, а з листопада 1984 року працював у ВРТП "Укргазенергоремонт". У період із 16 червня по 05 вересня 1986 року призваний на військові збори військовозобов`язаним, брав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працював у зоні відчуження виконуючим особливо важливі та небезпечні для життя роботи у І-й та ІІ-й особо небезпечних зонах з ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. Після виконання робіт на ЧАЕС повернувся на попереднє місце роботи до ВРТП "Укргазенергоремонт".
ОСОБА_1 є ліквідатором аварії на ЧАЕС першої категорії, з 18 грудня 2009 року отримав ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково, отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з архівною довідкою позивач із 16 червня по 05 вересня 1986 року згідно з наказами підприємства № 12 та № 91 значився відповідно до письмового розпорядження командира в/ч № 06407 від 25 липня 1986 року військовослужбовцем військової частини № 03304 виконуючим особливо важливі та небезпечні для життя роботи у нульовій, І-й, ІІ-й та особливо небезпечних зонах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вказана служба проходила: у червні місяці 1986 року у ІІ зоні - 3 дні та у ІІІ зоні - 12 днів; у липні 1986 року у ІІ зоні - 30 днів, у ІІІ зоні - 1 день;
у серпні 1986 року у І зоні - 15 днів, у 0 зоні - 16 днів.
Після встановлення групи інвалідності у 2009 році для обрахування пенсії ОСОБА_1 звернувся до підприємства за отриманням довідки встановленого зразка про заробітну плату за роботу в 30 кілометровій зоні ЧАЕС у 1986 році. Після отримання вказаної довідки останньому стало відомо про неврахування підзаконних актів 1986 року при нарахуванні заробітної плати за період його роботи на підприємстві.
ВРТП "Укргазенергосервіс" видало довідку про заробітну плату позивачу, відповідно до первинних документів про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що містяться в особовому рахунку та відповідно до нормативно-правових документів, які регулювали вказані правовідносини. Зокрема, у 1986 році за: Постановою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради професійних спілок № 524-156 від 07 травня 1986 року; Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 964-рс; Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23 травня1986 року № 1031-рс; постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195; постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7.
За роботу в зоні відчуження ОСОБА_1 нарахована заробітна плата з урахуванням коефіцієнта кратності 3,03 та нарахована оплата за роботу в надурочний час, вихідні та святкові, що підтверджується довідкою від 13 червня 2016 року, виданою ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "ВРТП "Укргазенергосервіс".
Нормативно-правове обґрунтування
Відповідно до частини першої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.