Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 331/7829/17
провадження № 61-272св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Комунальне підприємство "Центр державної реєстрації", Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
позивач - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7,
третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 червня 2019 року в складі судді Прінь І. П. та постанову Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" (далі - КП "Центр державної реєстрації"), Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ"), назву якого змінено на Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (далі -
АТ "ПУМБ"), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира була придбана за
90 000 дол. США, з яких 30 000 дол. США вона отримала у кредит за кредитним договором від 15 вересня 2008 року, укладеним із Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк" (далі - ЗАТ "ПУМБ"), назву якого було змінено на ПАТ "ПУМБ". У зазначеній квартирі проживають ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань, між ЗАТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2016 року у справі № 310/11182/15-ц, яке набрало законної сили, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 вересня 2008 року в розмірі 29 492,02 дол. США звернуто стягнення на квартиру
АДРЕСА_1 . Відстрочено виконання рішення в частині звернення стягнення на квартиру до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
У жовтні 2017 року без будь-яких попереджень до квартири позивача незаконно проникли невідомі особи, які повідомили, що ця квартира є власністю банку.
ОСОБА_1 19 жовтня 2017 року отримала витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого дізналася, що 25 липня 2017 року державним реєстратором Запорізької обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Безсмолим О. В. внесено зміни до реєстру прав власності на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано право власності на квартиру за ПАТ "ПУМБ".
Позивач вважає, що дії державного реєстратора щодо прийняття рішення про зміну власника предмета іпотеки незаконними, оскільки таке рішення вчинено під час дії мораторію на стягнення майна та після ухвалення судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На підставі викладеного ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Запорізької обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Безсмолого О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 липня 2017 року, яким внесено відомості про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1 за ПАТ "ПУМБ".
У травні 2018 року ПАТ "ПУМБ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, про виселення без надання іншого житлового приміщення, зняття з реєстраційного обліку.
Позовна заява ПАТ "ПУМБ" мотивована тим, що банк відповідно до рішення державного реєстратора Запорізької обласної філії КП "Центр державної реєстрації" від 28 липня 2017 року є власником квартири
АДРЕСА_1 , в якій зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Банк надіслав мешканцям спірної квартири вимогу про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, проте така вимога залишилася без задоволення.
На підставі викладеного ПАТ "ПУМБ", з урахуванням уточнених позовних вимог, просило виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири
АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 22 серпня 2018 року вказані позови об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 13 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Запорізької обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Безсмолого О. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36354584 від 28 липня 2017 року, відповідно до якого
28 липня 2017 року внесено відомості про державну реєстрацію прав власності на квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1312347623104, за ПАТ "ПУМБ".
Відмовлено у задоволенні позовних вимог АТ "ПУМБ".
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час виникнення спірних правовідносин АТ "ПУМБ" мав право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позичальник належним чином не виконала умови кредитного договору. При цьому, згідно із пунктом 4.2 договору іпотеки банк мав право на свій розсуд обрати один із способів звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачений цим пунктом договору, або Закону. Банк скористався своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки, звернувшись у грудні 2015 року до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, який був задоволений рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2016 року у справі № 310/11182/15-ц, яке набрало законної сили.
Банком і державним реєстратором не було дотримано вимог договору іпотеки та норм законодавства при зверненні стягнення на предмет іпотеки та реєстрації права власності, зокрема пункт 4.7.1 договору іпотеки
від 15 вересня 2008 року, статтю 37 Закону України "Про іпотеку",
статтю 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося під час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
На підставі викладеного суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Оскільки банк не набув у визначений законом спосіб права власності на квартиру АДРЕСА_1, то його вимоги про виселення мешканців цієї квартири є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що у банка не було підстав оформляти за собою право власності на квартиру в рахунок виконання основного зобов`язання, оскільки він надіслав ОСОБА_1 повідомлення про усунення порушення основного зобов`язання по поверненню кредиту, а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки (прийняття предмету іпотеки у свою власність), не повідомивши про застосування іншого способу задоволення вимог іпотекодержателя на підставі договору іпотеки.
Оскільки банком до моменту передання права власності на квартиру в рахунок виконання основного зобов`язання задоволено свої вимоги іншим шляхом (звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду) нотаріус не мав законних підстав звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом передання права власності іпотекодержателю. Отже, державна реєстрація права власності на квартиру за банком проведена всупереч законодавству й умовам іпотечного договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "ПУМБ" просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 та задоволення позову АТ "ПУМБ", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що наявність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки від імені банку третій особі не є перешкодою для захисту іпотекодержателем своїх порушених прав іншим способом, а саме шляхом прийняття у власність у порядку, передбаченому статтею 33 Закону України "Про іпотеку" згідно із застереженням у договорі іпотеки, оскільки на момент звернення банку до державного реєстратора з метою реєстрації за іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки порушення виконання зобов`язань іпотекодавцем (позивачем) мало місце, заборгованість за основним зобов`язанням погашена не була.
АТ "ПУМБ" як іпотекодержатель мав право звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку шляхом набуття його у власність, оскільки на час реєстрації права власності предмет іпотеки не був реалізований і заборгованість за кредитним договором не погашена.
Реєстрація права власності як звернення стягнення на предмет іпотеки (квартиру) відбулася не у примусовому, а у договірному порядку на підставі застереження, яке міститься договорі іпотеки, тому норми Закону
України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" до спірних правовідносин не застосовуються.
ПАТ "ПУМБ" надав державному реєстратору усі передбачені законодавством документи для державної реєстрації за ним предмета іпотеки, а саме: договір іпотеки, вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та поштове повідомлення про вручення вимоги позивачу.
Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, ухваливши рішення про задоволення позову про скасування державної реєстрації через відсутність проведеної оцінки, а апеляційний суд не звернув уваги на ці порушення норм процесуального права.
Отже, банк у визначений законом спосіб набув права власності на спірну квартиру, тому його вимоги про виселення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подала до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що банк вже скористався своїм право на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, тому він не має право на задоволення своїх вимог у позасудовому порядку.
Дія мораторію на примусове стягнення майна громадян розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення. Вимога про усунення порушень від 03 березня 2016 року не відповідає положенням статті 35 Закону України "Про іпотеку", пункту 4.7.1 договору іпотеки, оскільки не містить інформації про оцінку предмета іпотеки.
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
07 лютого 2020 року справу передано до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 15 вересня 2008 року між ЗАТ "ПУМБ", назву якого змінено на ПАТ "ПУМБ", а в подальшому - на АТ "ПУМБ", і ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 30 000 дол. США зі сплатою 12,99 % річних з кінцевим терміном погашення 15 вересня 2027 року.
З метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ЗАТ "ПУМБ" і ОСОБА_1 15 вересня 2008 року укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку придбану нею за договором купівлі-продажу від 15 вересня 2008 року, зокрема і за кредитні кошти банку, квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 69,3 кв. м.
Оскільки позичальник належним чином не виконала свої кредитні зобов`язання у грудні 2015 року банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2016 року у справі № 310/11182/15-ц, яке набрало законної сили, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 15 вересня 2008 року в розмірі 29 492,02 дол. США звернуто стягнення на квартиру
АДРЕСА_1 . Відстрочено виконання рішення в частині звернення стягнення на квартиру до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Крім того, рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 липня 2016 року у справі № 310/11180/15-ц, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 (позичальника) і ОСОБА_4 (поручителя) заборгованість за кредитним договором від 15 вересня 2008 року в розмірі 26 422,04 дол. США.
Відповідно до пункту 3.1.1 договору іпотеки від 15 вересня 2008 року, іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його призначення з урахуванням обмежень, що встановлені чинним законодавством України та цим договором.
Згідно з пунктом 4.2 договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється одним з таких способів за вибором іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя. Визначені цим договором способи звернення стягнення на предмет іпотеки не перешкоджають іпотекодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлені чинним законодавством України та (або) письмовою домовленістю сторін. У разі, якщо визначені цим договором та (або) чинним законодавством заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог іпотекодержателя в повному обсязі, іпотекодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру позасудового врегулювання та звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса чи за рішенням суду (за вибором іпотекодержателя).
За змістом пунктів 4.7.1, 4.7.2 договору іпотеки, у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може прийняти рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, про що письмово повідомляє іпотекодавця. У зазначеному повідомленні має міститися: підстави звернення стягнення на предмет іпотеки, ціна, за якою предмет іпотеки переходить у власність іпотекодержателя, суть та розмір вимог за основним зобов`язанням та вимог щодо відшкодування витрат іпотекодержателя, передбачених цим договором, які припиняються у результаті переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки. Зазначене застереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.