Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 442/3299/15-ц (провадження № 22-ц/783/6214/17)
провадження № 61-34459св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
| заявник - ОСОБА_1, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року у складі судді Ванівського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"
ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що 25 лютого 2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у справі № 442/3299/15-ц виданий виконавчий лист про зобов`язання фізичної особи-підприємця
ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) повернути ОСОБА_2 нежитлове приміщення загальною площею 18 кв. м на АДРЕСА_1 .
Також ОСОБА_1 зазначив, що договір оренди між ним та
ОСОБА_3 є дійсним на даний час, тому повертати об`єкт оренди не передбачено чинним законодавством.
Посилаючись на вищевказане, ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 25 травня 2016 року (у складі судді Хомика А. П.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчий лист виданий та оформлений правильно, на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23 липня 2015 року, яке вступило у законну силу, тому підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,
ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 травня 2016 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що скаржник вказану ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху отримав
01 листопада 2017 року, проте, вимоги апеляційного суду не виконав, недоліки апеляційної скарги не усунув, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, як неподану.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З матеріалів справи вбачається, що у травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (провадження № 22-ц/783/6214/17).
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області
від 25 травня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. (а. с. 25, провадження № 22-ц/783/6214/17).
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції,
ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку (а. с. 26, провадження № 22-ц/783/6214/17).
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Запропоновано скаржнику надати нову апеляційну скаргу, яка б за формою та змістом відповідала статті 295 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою). Попереджено про наслідки невиконання вказаної ухвали (а. с. 34, провадження № 22-ц/783/6214/17).
Належно завірена копія ухвали Апеляційного суду Львівської області
від 05 жовтня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху була направлена ОСОБА_1 на адресу, вказану останнім в апеляційній скарзі, та отримана 01 листопада 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення
(а. с. 35, 36, провадження № 22-ц/783/6214/17).
07 листопада 2017 року на виконання вимог ухвали апеляційного суду
від 05 жовтня 2017 року до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги (а. с. 37, провадження № 22-ц/783/6214/17).
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 листопада 2017 року
апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 травня 2016 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала, на підставі статей 121, 297 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з апеляційною скаргою
(а. с. 38, провадження № 22-ц/783/6214/17)).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, третьою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.