ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №2а-4847/12/2670
адміністративне провадження №К/9901/8944/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2015 (суддя Кузьменко В.А.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 (Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.)
у справі № 2а-4847/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрміськбуд-1" (далі - позивач, ТОВ "Укрміськбуд-1") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2011 № 0113621501/66031 та № 0113611501/66030.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2013, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2015 та ухвалу змін Київського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при заповненні декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року неправомірно визначено рядок 06.6 (від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду - 1 квартал 2011 року), що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування звітного періоду чим порушено пункт 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Правомірність позиції податкового органу щодо перенесення збитків до 2 кварталу 2011 року лише першого кварталу 2011 року підтверджується і тим, що декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року містить чіткий розподіл витрат 1 кварталу 2011 року та витрат попереднього податкового року, а саме: рядок 04.9 "від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року". В свою чергу в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року чітко зазначено, що в нього переноситься від`ємне значення об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Позивач процесуальним правом надати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.11.2011 року посадовою особою відповідача була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2011 № 7510 та зроблено висновок про заниження позивачем грошового зобов`язання з податку на прибуток на 387 401 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 37 175 107 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.11.2011 № 0113621501/66031, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 387 401 грн та № 0113611501/66030, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 37 175 107 грн. За висновками акта встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції та погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з такого.
Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від`ємного значення, що є результатом розрахунку об`єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
Водночас розрахунок об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон).