ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №805/1251/15-а
адміністративне провадження №К/9901/6707/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Конті"
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 (суддя Чекменьов Г.А.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 (Головуючий суддя Ястребова Л.В., судді: Ляшенко Д.В., Компанієць І.Д.)
у справі № 805/1251/15-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче об`єднання "Конті"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про визнання недійсною податкової консультації,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2015 року Приватне підприємство "Виробниче об`єднання "Конті" (далі - позивач, ПП "Виробниче об`єднання "Конті") звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з обслуговування ВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів), в якому просило суд визнати недійсною податкову консультацію від 27.03.2015 № 1509/10/06-013.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2015, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.05.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що при прийнятті рішень судами не були враховані положення Закону України "Про міжнародне приватне право", який встановлює порядок врегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок. В даному випадку учасниками правовідносин є позивач (як первісний кредитор), нерезидент України (боржник) та резидент України (новий кредитор).Таким чином, у даних правовідносинах є іноземний елемент, що дає підстави стверджувати, що заміна сторони відбувається в межах зовнішньоекономічного контракту. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього. Оскільки при уступці права вимоги до нового резидента-кредитора право вимоги переходить у повному обсязі, то і відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями покладається на нього. Судами не надано оцінки положенням статей 202, 512, 513 Цивільного кодексу України. В судовому засіданні ні в першій, ні в апеляції не досліджувалися, а в матеріалах справи відсутні документи щодо наявності чи відсутності згоди боржника (нерезидента) про зміну кредитора у зобов`язанні.
Відповідач письмово проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Виробниче об`єднання "Конті" звернулося до відповідача - Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління міністерства доходів і зборів України, із запитом № 340/6 від 23.03.2015 р., в якому просив надати індивідуальну податкову консультацію з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. На розгляд відповідачу були поставлені наступні питання:
1. В який термін відповідно до законодавства валютна виручка від продажу товарних знаків, зареєстрованих за межами України, повинна надійти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку?
2. Чи має право резидент-продавець товарних знаків, зареєстрованих за межами України, укласти з резидентом України договір цесії (відступлення права вимоги) щодо права на отримання коштів від нерезидента-покупця?
3. Чи будуть дотримані вимоги валютного законодавства України, якщо у разі укладення договору цесії кошти від нерезидента-покупця надійдуть на рахунок нових кредиторів - фізичних осіб у повному обсязі у встановлені строки (протягом 90 днів)? На якому етапі та на підставі яких документів розглянута операція буде завершена з точки зору валютного контролю?
4. У якому порядку повинно здійснюватися оподаткування відчуження товарних знаків, зареєстрованих поза межами України, податком на додану вартість?
5. У якому порядку повинно здійснюватись оподаткування зазначеної операції (відчуження товарних знаків та відступлення права вимоги) податком на прибуток підприємств?
На вказаний запит відповідачем надана податкова консультація 27.03.2015 р. № 1509/10/06-013, у якій зазначено, що, оскільки здійснення відступлення вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності не допускається, то при формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість жодних наслідків у податковому обліку у такому випадку не відбувається.