ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 927/12/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Україна" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 (Мальченко А.О, Дикунська С.Я., Жук Г.А.) та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.04.2019 (Фесюра М.В.) у справі №927/12/19
за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до 1) Чернігівської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Україна", 2) Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни, третя особа Позашкільний навчальний заклад "Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з лижного спорту Чернігівської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про визнання права власності на нерухоме майно за державою, скасування рішення та запису в реєстрі
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. Заступник прокурора Чернігівської області (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Позивач) з позовом в Господарський суд Чернігівської області до Чернігівської обласної організації Громадської організації "Всеукраїнське фізкультурно-спортивне товариство "Україна" (далі - Відповідач-1) та Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Батвін Світлани Миколаївни (далі - Відповідач-2) про: 1) визнання за Державою в особі Позивача права власності на нежитлове приміщення загальною площею 2874,1 м2, розташоване за адресою: вул . Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області, яке складається з: підвалу А площею 457 м2; тренувального корпусу, розташованого на І поверсі; А6-1 прибудова площею 310,7 м2; А7-1 прибудова площею 107,1 м2; А8-1 прибудова площею 104,7 м2; А9-1 прибудова площею 162,6 м2; адміністративного корпусу, розташованого на І, ІІ поверхах; А-2 основна будівля площею 576,7 м2; А1-2 прибудова площею 55,2 м2; А2-1 прибудова площею 257,6 м2; А3-1 прибудова площею 47,7 м2; А4-1 прибудова площею 395 м2; А5-1 прибудова площею 323,7 м2; А10-1 прибудова площею 3,8 м2; 2) скасування рішення Відповідача-2 № 35458187 про реєстрацію права приватної власності за Відповідачем-1 на об`єкт нерухомого майна та запису в Державному реєстрі прав на об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення загальною площею 2874,1 м2, розташоване за адресою: вул. Шевченка, буд. 59, с. Новоселівка Чернігівського району Чернігівської області.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно належить до державної власності і було незаконно відчужене без згоди його власника, яким є Держава в особі Позивача, а реєстрація права приватної власності за Відповідачем-1 здійснена Відповідачем-2 безпідставно, за відсутності відповідних документів, які б достовірно підтверджували право власності Відповідача-1 на спірне нерухоме майно.
Короткий зміст оскаржуваного рішення, ухваленого судом першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.04.2019 задоволено позовні вимоги до Відповідача-1 про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора та запису в Державному реєстрі прав. Визнано за Державою в особі Позивача право власності на спірне нежитлове приміщення, скасовано рішення Відповідача-2 № 35458187 про реєстрацію права приватної власності та запис у Державному реєстрі прав на вказаний об`єкт нерухомого майна. Відмовлено в позові до Відповідача-2 про визнання права власності, скасування рішення державного реєстратора №35458187 про реєстрацію права приватної власності на об`єкт нерухомого майна та запису в Державному реєстрі прав.
4. Задовольняючи позовні вимоги до Відповідача-1, суд виходив з того, що внаслідок передачі майнових комплексів у відання Української республіканської ради профспілок, правонаступником якої після розпаду СРСР стала Федерація незалежних профспілок України, а у подальшому Федерація професійних спілок України, форма їх власності не змінюється і передане майно залишається у власності Держави, а тому відсутні правові підстави для розпорядження Відповідачем-1 майном загальносоюзних громадських організацій колишнього СPCP. Спірне майно належить до державної власності і не могло бути відчужено без згоди його власника, яким є Держава в особі Позивача. Строк позовної давності не пропущено, оскільки Відповідач-1 зареєстрував право власності на спірне майно 25.05.2017, тоді як з даним позовом Прокурор звернувся 28.12.2018, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Відмовляючи у позовних вимогах до Відповідача-2, суд виходив з того, що в межах даної справи розглядається спір про право цивільне, а тому Відповідач-2 не є належним відповідачем у справі, оскільки результат вирішення такого спору впливає на стан речового права щодо особи, за якою зареєстровано таке право власності, та особи, яка вважає, що її право власності на спірний об`єкт порушено реєстраційною дією.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.04.2019 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги Відповідача-1
6. Відповідач-1 подав касаційну скаргу на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача-1, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
7. Суди обох інстанцій всупереч вимогам статей 5, 13, 74, 75, 77 ГПК України не надали належної оцінки доказам, наданим Відповідачем-1 до матеріалів справи, віддали перевагу доводам Позивача.
8. У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України не враховано обставини, встановлені рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 у справі №825/1616/18.
9. Судами залишено поза увагою, що Позивачем не надано доказів про те, що спірне приміщення перебувало у власності Держави, або, що Держава мала право на реєстрацію права власності на нього.
Позиція Прокурора у відзиві на касаційну скаргу
10. Відповідачем-1 не надано доказів на підтвердження свого права власності на спірний нерухомий об`єкт або правомірності набуття його у власність.
11. Посилання скаржника на судові рішення у іншій справі №825/1616/18 є необґрунтованими, оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2018 у зазначеній справі скасовані за касаційної скаргою прокуратури (постанова Верховного Суду від 17.09.2019).
12. Відповідачем-1 не враховано, що з 01.01.1994 і по даний час спірне нерухоме майно перебуває на балансі Третьої особи, що підтверджується матеріалами справи і Відповідач-1 безпідставно зареєстрував за собою право власності на це майно, яке перебуває у загальнодержавній власності.
13. Судами попередніх інстанцій досліджено всі надані сторонами докази, повно і всебічно з`ясовано обставини справи з одночасним наданням оцінки всім аргументам учасників справи, за результатами чого постановлено законні та обґрунтовані рішення, які не підлягають скасуванню.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
14. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 надано учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзивів на касаційну скаргу до 10.03.2020, але не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Відповідно до поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, ухвалу від 17.02.2020 Позивачем отримано 21.02.2020. Відзив на касаційну скаргу Позивачем направлено в Суд 12.03.2020 (відмітка "Укрпошта Стандарт" на поштовому конверті), а тому строк на подачу відзиву Позивачем було пропущено. Водночас, Позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на подачу відзиву на касаційну скаргу посилаючись на те, що підготовка документів Фонду державного майна України передбачає обмін інформацією з профільними структурними підрозділами Фонду, а тому підготовка відзиву вимагала більш тривалого строку.
14.1. Розглянувши клопотання Суд вважає, що строк на подання відзиву пропущений з поважних причин, а тому, на підставі статті 119 ГПК України, продовжує його.
15. Заперечуючи проти задоволення касаційної скарги Позивач зазначає, що судами обґрунтовано не взято до уваги судові рішення у іншій справі №825/1616/18, оскільки ці процесуальні документи оскаржувалися до Верховного Суду.
16. Попередні судові інстанції, надавши оцінку всім матеріалам справи дійшли вірного висновку, що спірне нерухоме майно належить до майнових комплексів громадської організації колишнього СРСР, розташованих на території України, та є державною власністю і не могло бути відчужене без згоди його власника, яким є Позивач, а тому суди попередніх інстанцій ухвалили обґрунтовані рішення про визнання права власності на спірне майно за Державою в особі Позивача.
Позиція Відповідача-2 у відзиві на касаційну скаргу
17. Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку в частині відмови у задоволенні позову до Відповідача-2, оскільки в межах цієї справи розглядається спір про право цивільне, а тому Відповідач-2 не є належним відповідачем у справі, результат же вирішення такого спору впливає на стан речового права щодо особи, за якою зареєстровано таке право власності та особи, яка вважає, що її право власності на спірний об`єкт порушено реєстраційною дією.
Позиція Третьої особи у відзиві на касаційну скаргу
18. Зазначаючи, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень порушено статті 5, 13, 74, 75, 77 ГПК України, скаржник не вказує яким доказам не було надано належної оцінки і яким чином це вплинуло на ухвалення судових рішень, а тому касаційна скарга є необґрунтованою.
19. Судові рішення у іншій справі №825/1616/18 скасовані Верховним Судом, провадження у справі закрито, а тому суди попередніх інстанцій вірно не застосували частину 4 статті 75 ГПК України.
20. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім матеріалам справи на підставі яких обґрунтовано визначено, що спірне нерухоме майно є майновим комплексом, який побудований за часів СРСР за державні кошти та перебував у державній власності, а тому доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази перебування спірного майна у державній власності є помилковими.