ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12204/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 (суддя Головіна К.І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 (головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"
до 1. Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
2. Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"
про стягнення збитків у сумі 109 768 307, 44 грн.,
За участю представників сторін:
від позивача: Сподін В.С. - адвокат,
від відповідача-1: Гудзера Т.С. - адвокат,
від відповідача-2: не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (далі - ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП "Інженерний центр", відповідач-1) про стягнення збитків у сумі 109 768 307, 44 грн, спричинених порушенням господарського зобов`язання.
1.2. ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" в обґрунтування своїх вимог вказував, що рішення відповідача-1 про розірвання договорів підряду було прийняте протиправно та у односторонньому порядку, оскільки це не передбачено ні укладеними сторонами угодами, ні законом. У той же час, хоч прострочення зобов`язання мало місце саме з боку кредитора (замовника будівництва), позивач ніколи не виявляв наміру достроково припиняти дію договорів та розраховував на виконання робіт і отримання за це відповідної оплати.
1.3. Відповідач-1 заперечив факт наявності у нього обов`язку відшкодувати збитки позивачу у формі упущеної вигоди за договорами підряду № 16/11 від 16.12.2011, №15/11 від 16.12.2011, № 19/13 від 12.04.2013, № 11/09 від 03.08.2009, № 18/13 від 12.04.2013, оскільки відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 118 від 13.02.2015 функції замовника будівництва ряду об`єктів, у тому числі, які є предметом робіт за вказаними вище договорами, були передані Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (відповідачу-2). Крім того, вказав про недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді стягнення збитків, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між діями замовника та спричиненими генпідряднику збитками, розмір яких позивачем також не недоведений. Окрім усього, просив застосувати строк позовної давності до нарахованих позивачем штрафних санкцій та відмовити у позові.
1.4. Представник відповідача-2 у відзиві на позов вказував, що він є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки будь-яких порушень господарських зобов`язань перед ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" не вчиняв і не є стороною указаних договорів підряду. Просив виключити його із кола відповідачів по справі та залучити у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.10.2019 у справі №910/12204/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача-1 на користь позивача збитки у сумі 37 054 272, 96 грн., судовий збір у сумі 81 016,33 грн. та витрати за проведення експертизи у сумі 13 502,72 грн. У решті позовних вимог про стягнення решти суми збитків, пені у розмірі 20 942 795,79 грн., штрафу у розмірі 38 063 988,69 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 11 946 681,90 грн. та 3 % річних у сумі 1 760 568,10 грн. відмовлено.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 17.02.2020 (згідно з відміткою на конверті) Комунальним підприємством "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12204/17.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 25.02.2020 у справі №910/12204/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 910/12204/17 касаційну скаргу Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без руху до 13.04.2020 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі, встановлено Комунальному підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3.4. 30.03.2020 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду з заявою про усунення недоліків у справі №910/12204/17. До заяви скаржник долучив платіжне доручення № 216 від 30.03.2020 на суму 317 967,34 грн.
3.5. Ухвалою Касаційного господарського суду від 21.04.2020 призначено до розгляду касаційну скаргу Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 у справі №910/12204/17 на 10.06.2020, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 04.05.2020, зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 у справі № 910/12204/17, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
3.6. 10.06.2020 судом отримано клопотання від позивача про відкладення розгляду справи.
3.7. В судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача-1. Представник позивача просив суд не враховувати клопотання про відкладення розгляду справи, подане через канцелярію, відмовити у задоволенні касаційної скарги, а представник відповідача-1 просив суд касаційну скаргу задовольнити. Представник відповідача-2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У поданій касаційній скарзі відповідач-1 просить прийняті рішення та постанову скасувати в частині стягнення збитків у сумі 37 054 272, 96 грн., а справу в цій частині направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
4.2. Ці вимоги мотивовано неповним з`ясуванням обставин справи, неврахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, відсутністю всіх чотирьох складових, необхідних для прокладення на нього такої міри цивільно-правової відповідальності, як стягнення збитків.
4.3. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Між Головним управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (генпідрядник) були укладені наступні договори підряду:
1) договір № 16/11 від 16.12.2011 щодо виконання робіт з реконструкції Каунаського каналізаційного колектора Д=700-800-960-1040 мм в м. Києві (далі - договір-1);
2) договір № 15/11 від 16.12.2011 щодо виконання робіт з реконструкції Шліхтеровського каналізаційного колектора Д=600-700-900-1250- 1450-2450 мм (далі - договір-2);
3) договір № 11/09 від 03.08.2009 щодо виконання робіт з будівництва каналізаційного колектора по бульвару Л. Українки в Печерському районі міста Києва (далі - договір-3).
5.2. У подальшому, згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1591 від 11.09.2012 "Про передачу функцій замовника будівництва об`єктів від Головного управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у зв`язку з його реорганізацією" функції замовника за вищевказаними договорами підряду були передані Комунальному підприємству "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - КП "Інженерний центр") як правонаступнику Головного управління капітального будівництва КМДА.
Також на підставі вказаного розпорядження, 30.11.2012 та 05.12.2012 між Головним управлінням капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (позивач) та Комунальним підприємством "Інженерний центр" (відповідач-1) були укладені трьохстронні угоди про заміну замовника у договорах № 16/11 від 16.12.2011 (додаткова угода № 4 від 30.11.2012), № 15/11 від 16.12.2011 (додаткова угода № 4 від 30.11.2012), № 11/09 від 03.08.2009 (додаткова угода № 4 від 05.12.2012) - з Головного управління капітального будівництва КМДА на КП "Інженерний центр".
Відтак, починаючи з 30.11.2012 замовником підрядних робіт за договорами № 16/11 від 16.12.2011 та № 15/11 від 16.12.2011, а також з 05.12.2012 - за договором №11/09 від 03.08.2009 стало КП "Інженерний центр".
5.3. На підставі указаного вище розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 1591 від 11.09.2012, відповідачу-1 (КП "Інженерний центр") були передані функції замовника за іншими об`єктами, з метою забезпечення виконання яких між КП "Інженерний центр" (замовник) та ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (підрядник) укладені наступні договори:
4) договір № 19/13 від 12.04.20013 щодо виконання робіт з будівництва каналізації Д=1200мм L=1150м по вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві (далі - договір-4).
5) договір № 18/13 від 12.04.2013 на виконання будівельних робіт з реконструкції ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д=2980 мм (далі - договір-5).
5.4. Пунктом 3.1 зазначених вище п`яти договорів підряду (з урахуванням внесених до них змін) сторони визначили загальну вартість робіт на підставі договірної ціни (додаток № 1), яка є динамічною і становить:
- за договором-1 - 173 955 536,40 грн.;
- за договором-2 - 171 215 390,60 грн.;
- за договором-3 - 47 429 213,00 грн.
- за договором-4 - 36 013 711,20 грн.;
- за договором-5 - 391 952 472,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 договорів-1-5 джерелом фінансування за указаними договорами є кошти місцевого та державного бюджетів. Бюджетне зобов`язання за даними договорами виникає у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з п. 3.4 договорів-1, 2, п. 4.4 договорів - 4, 5 та п. 2.3 договору-3 замовник має право перерахувати генпідряднику аванс у розмірі, що не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3-х місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Відповідно до п. 4.2 договорів-1, 2, 3 та п. 4.5 договорів - 4, 5 генпідрядник розпочинає виконання робіт не пізніше 5-ти днів з моменту забезпечення замовником надання генпідряднику будівельного майданчика, придатного для виконання робіт з усіма необхідними для виконання робіт документами, передачі йому замовником у встановленому порядку затвердженої документації.
Згідно з п. 4.1 договорів - 1, 2, 3 та п. 3.3 договорів - 4, 5 генпідрядник здійснює будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Пунктами 4.5, 4.6 договорів-1, 2 та пунктами 4.1, 4.2 договорів - 3, 4, 5 сторони передбачили, що приймання робіт оформлюється актом приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в, КБ-3), підписаним обома сторонами, які генпідрядником готуються щомісячно і до 26 числа звітного місяця передаються для підписання уповноваженому представнику замовника. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником помісячно, протягом 10-ти робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних робіт за відповідний місяць.
Кінцеві розрахунки за виконані роботи з генпідрядником замовник здійснює після підписання останнього акту приймання виконаних робіт, але не раніше усунення генпідрядником виявлених під час приймання недоробок, невідповідностей державним будівельним нормам і правил, рішенням робочої проектно-кошторисної документації, державним стандартам технічних умов (п. 4.7 договорів-1, 2, п. 4.3 договорів - 4, 5, п. 4.8 договору - 3).
Розділом 5 договорів (п. 5.1) визначений строк виконання робіт, а саме:
за договором-1: грудень 2011 р. - червень 2015 р.;
за договором-2: грудень 2011 р. - грудень 2014 р.;
за договором-3: вересень 2009 р. - січень 2011 р.
за договором-4: квітень 2013 - березень 2015 р.;
за договором-5: квітень 2013 р. - травень 2019 р.
Відповідно до п. 5.4 договорів-1, 2, 4, 5 та п. 3.3 договору-3 у разі виникнення обставин, що не залежать від генпідрядника та перешкоджають виконанню робіт у встановлені даним договором строки, сторони укладають додаткову угоду до даного договору про продовження строків виконання робіт.
Строк виконання робіт може бути змінений сторонами, або однією із сторін, в наступних випадках: - затримка в строках передачі дозволів на виконання робіт та проектно-кошторисної документації, що дозволяє виконання робіт, замовником генпідряднику;
- поява додаткових робіт з оформлення додаткової угоди, а також акту на додаткові об`єми робіт підписаними замовником, генпідрядником, проектувальником;
- відсутність регулярного фінансування;
- обставини непереборної сили;
- зупинення робіт з обставин, що не залежать від генпідрядника;
- коригування проектно-кошторисної документації (п. 5.5 договорів-1, 2, 4, 5 та п. 3.4 договору-3).
Пунктами 10.1 договорів був встановлений строк дії указаних договорів, а саме:
договір-1 діє до 31.12.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
договір-2 діє до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
договір-3 діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
договір-4 діє до 31.03.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
договір-5 діє до 31.05.2019 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
З моменту укладення договорів підряду-1-4 строки будівельних робіт за договорами підряду були продовжені у зв`язку з невиконанням замовником (КП "Інженерний центр") своїх зобов`язань щодо фінансування будівництва, а саме:
1) за договором № 16/11 від 16.12.2011 р. - до 31.12.2017 р. (додатковою угодою № 8 від 28.12.2015 р.);
2) за договором № 15/11 від 16.12.2011 р. - до 31.12.2017 р. (додатковою угодою № 16 від 30.12.2011 р.);
3) за договором № 11/09 від 03.08.2009 р. - до 31.12.2017 р. (додатковою угодою № 5 від 30.12.2014 р.);
4) за договором № 19/13 від 12.04.2013 р. - до грудня 2017 р. (додатковою угодою № 1 від 30.12.2014 р.).
5.5. Судами встановлено, що виходячи з обсягів здійсненого відповідачем-1 фінансування підрядних робіт, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" виконало лише частину робіт - за договором № 15/11 від 16.12.2011 на суму 19 695 896,90 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вересень та грудень 2012 р., травень-червень 2013 р., серпень-грудень 2013 р. Підрядні роботи на указану суму КП "Інженерний центр" оплатило у повному обсязі.
Інша частина робіт за договором № 15/11 від 16.12.2011 р. на суму 151 519 493,70 грн. генпідрядником виконана не була у зв`язку із відсутністю з боку КП "Інженерний центр" фінансування указаних робіт.
Із цих же причин (відсутність фінансування) не були виконані роботи позивачем за договором № 16/11 від 16.12.2011 р. на суму 173 954 536,40 грн., за договором № 11/09 від 03.08.2009 р. на суму 47 429 213,00 грн., за договором № 19/13 від 12.04.2013 р. на суму 36 013 711,20 грн., за договором № 18/13 від 12.04.2013 р. на суму 391 952 472,00 грн.
Зазначені обставини підтверджуються підписаними обома сторонами (ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" та КП "Інженерний центр") актами звірки розрахунків від 01.01.2015 та додатковими угодами до указаних договорів підряду.
Отже, у справі встановлено, що у зв`язку із невиконанням замовником (КП "Інженерний центр") зобов`язань в частині фінансування будівництва за договорами підряду, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" не мало можливості виконати будівельні роботи із дотриманням нормативних строків цього будівництва, у зв`язку із чим строки будівництва за указаними договорами підряду неодноразово переносились, остаточно вони були визначені до 31.12.2017 (окрім договору №18/13 від 12.04.2013, за яким строк виконання робіт був встановлений до травня 2019 р.).
5.6. Також судами встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 118 від 13.02.2015 функції замовника, а також всі наявні документи, що засвідчують право замовника, обсяги незавершеного будівництва на момент передачі, проектно-кошторисну, договірну, бухгалтерську документацію, документацію, пов`язану з проведенням процедур закупівель, обладнання та матеріали, що придбані для комплектації об`єктів, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за об`єктами, що є предметами договорів підряду, були передані Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва".
Відповідно до п. 3 зазначеного розпорядження № 118 від 13.02.2015 КП "Дирекція будівництва м. Києва" повинна була забезпечити наступні дії:
- подальше виконання будівельних, проектних та інших робіт з метою введення об`єктів у експлуатацію, згідно з Програмами економічного і соціального розвитку м. Києва на відповідний рік;
- визначити генеральні проектну та підрядну будівельну організації для виконання робіт в установленому порядку;
- забезпечити розробку та затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації;
- під час укладання договорів підряду на виконання робіт з реконструкції та будівництва об`єктів передбачити умови щодо надання підрядниками гарантій якості виконаних робіт та встановити гарантійні строки експлуатації об`єктів;
- забезпечити дотримання вимог законодавства України щодо порядку виконання будівельних робіт.
5.7. Водночас, судами встановлено, що до закінчення строку дії договорів підряду, 12.06.2017, замовник (КП "Інженерний центр", відповідач-1) направив позивачу лист № 172/659, в якому повідомив ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" про свою відмову, як замовника, від договорів підряду № 16/11 від 16.12.2011, № 15/11 від 16.12.2011, № 11/09 від 03.08.2009, № 19/13 від 12.04.2013, № 18/13 від 12.04.2013, та зазначив, що з моменту отримання підрядником цього листа указані договори є розірваними, а права та обов`язки КП "Інженерний центр" за ними припиняються. Зазначений лист був отриманий ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" 14.06.2017.
Обґрунтовуючи свою відмову від договорів підряду у вказаному листі, КП "Інженерний центр" зазначило, що з 13.02.2015 новим замовником будівництва за об`єктами, які є предметом договорів підряду, є КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", а тому усі зобов`язання КП "Інженерний центр" перед ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" за договорами підряду припинили свою дію, а самі договори є розірваними.
6. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Висновки суду першої інстанції, які підтримані апеляційним судом, мотивовані доведеністю вимог позивача про стягнення збитків у сумі 37 054 272,96 грн, оскільки у даному випадку неправомірність дій відповідача-1 полягала у направленні листа, яким замовник протиправно у односторонньому порядку відмовився від зобов`язань за п`ятьма договорами підряду.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК) у редакції Закону України № 460-IX від 15.01.2020:
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
7.2. Як вбачається з матеріалів справи, касаційну скаргу подано з підстав, передбачених п.п.1,4 ч.2 ст.287 ГПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній із 08.02.2020) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній із 08.02.2020), у ній зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був урахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
7.3. Відкриваючи касаційне провадження, суд касаційної інстанції виходив, зокрема із того, що скаржник обґрунтував наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених наведеними пунктами частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній із 08.02.2020), і таке обґрунтування полягало у неврахуванні висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин справи щодо відсутності всіх чотирьох складових, необхідних для покладення на нього такої міри цивільно-правової відповідальності, як стягнення збитків.
7.4. Дослідивши доводи касаційної скарги та заперечень на неї колегія суддів касаційного суду приймає до уваги таке.
7.5. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц, на яку посилається відповідач-1, було викладено такі правові висновки.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України, збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
Визначення поняття збитків наводяться також у частині другій статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до якої під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини четвертої статті 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України).
Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані.
Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Вказаної правової позиції дотримувався також Верховний Суд України в постанові від 18 травня 2016 року у справі № 6-237цс16.
7.6. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Предметом даного судового розгляду, серед іншого, є вимога позивача стягнути з відповідачів збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок неправомірної відмови відповідача-1 від договорів підряду, укладених з позивачем.