ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6968/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представника:
ДП "Укрветсанзавод": Гребенченко О. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019
у складі колегії суддів: Верховця А. А. - головуючого, Остапенка О. М., Сотнікова С. В.
у справі за заявою ОСОБА_1
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про стягнення заробітної плати
у межах справи № 910/6968/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз"
до Державного підприємства "Укрветсанзавод"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6968/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз") до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (далі - ДП "Укрветсанзавод", боржник) про банкрутство.
2. 25.07.2017 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва у межах справи № 910/6968/16 про банкрутство ДП "Укрветсанзавод" з позовною заявою від 25.07.2017 до боржника про стягнення з ДП "Укрветсанзавод" на її користь:
- 85 625,68 грн середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.01.2016 по 20.11.2016;
- 7 215,48 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, з яких 72,67 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою 1 074,68 грн заробітної плати (оплати листа непрацездатності), 2 318,77 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою 46 013,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 4 824,04 грн компенсації втрати частини доходів середнього заробітку в сумі 54 416,92 грн за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі;
- 8 000,00 грн моральної шкоди.
3. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на не проведення ДП "Укрветсанзавод" з нею розрахунку при звільненні у строки, визначені статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що є підставою для виплати їй згідно зі статтею 117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, який за період з 15.01.2016 (наступний день після дня пред`явлення вимоги про розрахунок) по 20.11.2016 (день фактичного розрахунку) становить 85 625,68 грн.
4. Щодо вимог про стягнення 7 215,48 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їх виплатою та 8 000,00 грн моральної шкоди ОСОБА_1 посилається на порушення строків сплати сум невиплаченої зарплати при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду щодо негайного поновлення на роботі, які були стягнуті рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 755/1162/16-ц та ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у справі № 755/1162/16-ц, а також погіршенням стану її здоров`я спричиненим її незаконним звільненням з роботи та несвоєчасним розрахунком при звільненні.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
5. 04.01.2016 ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади провідного бухгалтера головної бухгалтерії за наказом № 3-к/16 "про припинення трудового договору (контракту)" за пунктом 1 статті 40 КЗпП України "скорочення штату". За статтею 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводяться в день звільнення, однак ДП "Укрветсанзавод" не розрахувалося з ОСОБА_1 за поданою нею вимогою про остаточний розрахунок.
6. Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.06.2016 у цивільній справі № 755/1162/16-ц поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера ДП "Укрветсанзавод" та стягнуто з боржника на користь ОСОБА_1 1 074,68 грн заборгованості по заробітній платі за період з 04.01.2016 по 06.01.2016 (оплата листка непрацездатності), 800,24 грн компенсації за час затримки розрахунку зарплати, 46 013,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.01.2016 по 15.06.2016; допущено негайне виконання зазначеного судового рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі у сумі 1 074, 68 грн.
7. Вказане рішення у справі № 755/1162/16-ц обґрунтовано приписами статті 235 КЗпП України, якою законодавцем гарантовано право незаконно звільненого працівника на поновлення на роботі за рішенням суду з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що є компенсацією заробітної плати працівника, яку він не отримав у зв`язку з порушенням роботодавцем його права на працю. Така виплата може бути застосована лише до звільненого працівника у разі поновлення його судом на роботі (посаді) за рішенням суду.
8. Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконання ДП "Укрветсанзавод" в повному обсязі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 755/1162/16-ц щодо виплати на користь ОСОБА_1 1 074,68 грн заборгованості по заробітній платі за період її перебування на лікарняному з 04.01.2016 по 06.01.2016 та 46 013,80 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07.01.2016 по 15.06.2016 підтверджено копією постанови ДВС про арешт коштів боржника від 17.11.2016 у виконавчому провадженні № 52817383 в межах суми 55 386,23 грн та її списання з рахунку ДП "Укрветсанзавод" на рахунок Державної казначейської служби України на підставі платіжного доручення № 2996 від 21.11.2016.
9. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27.03.2017 у цивільній справі № 755/1162/16-ц стягнуто з ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_1 56 416,92 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.06.2016 по 05.01.2017 у зв`язку із затримкою видачі наказу про її поновлення на посаді відповідно до статті 236 КЗпП України. На виконання зазначеної ухвали постановою ДВС від 05.05.2017 відкрито виконавче провадження № 53872375.
10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 порушено провадження у згаданій справі; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ДП "Укрветсанзавод" у розмірі 4 478 872,95 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядника майна боржника; вирішено інші процедурні питання.
11. Згодом, 25.07.2017, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство з заявою до боржника, яка є предметом цього судового розгляду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/6968/16 заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_1 85 625,68 грн середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та 7 215,48 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їхньою виплатою. У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.
13. Ухвала суду першої інстанції мотивована з посиланням на приписи статей 115, 116, 117 КЗпП України та пункт 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 правомірністю й обґрунтованістю заявлених ОСОБА_1 вимог в частині стягнення 85 625,68 грн середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та 7 215,48 грн компенсації втрати частини доходів. Щодо стягнення 8 000,00 грн моральної шкоди суд першої інстанції зазначив про відсутність підстав для її стягнення з огляду на ненадання заявником належних доказів на підтвердження цих вимог та недоведення наявності в діях ДП "Укрветсанзавод" відповідного складу правопорушення.
Короткий зміст рішень суду, ухвалених під час первинного розгляду справи
14. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/6968/16 залишено без змін з посиланням на обґрунтованість висновків суду першої інстанції у задоволеній частині вимог та відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.
15. Постановою Верховного Суду від 04.09.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018 у справі № 910/6968/16 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд із вказівкою про необхідність апеляційному суду: перевірити обґрунтованість заявлених ОСОБА_1 майнових вимог до боржника з урахуванням обставин її незаконного звільнення з посади провідного бухгалтера ДП "Укрветсанзавод" 04.01.2016 та її поновлення на зазначеній посаді в порядку виконання рішення суду від 15.06.2016 лише 05.01.2017; дійсність заявлених до боржника вимог за розрахунками по заробітній платі за період з 15.01.2016 по 20.11.2016 з урахуванням обставин вирішення трудового спору щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням (період з 07.01.2016 по 15.06.2016), а також стягнення середнього заробітку за час затримки у виконанні рішення суду про її поновлення на роботі (період з 16.06.2016 по 05.01.2017) в межах провадження у цивільній справі № 755/1162/16-ц; надати оцінку обґрунтованості розрахунку середнього заробітку за період з 15.01.2016 по 20.11.2016, здійсненого ОСОБА_1 на підставі статей 116, 117 КЗпП України.
16. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/6968/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з мотивів того, що стягнення середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за рішеннями суду у справі № 755/1162/16-ц мало місце за період 07.01.2016 по 05.01.2017, однак судом першої інстанції допущено помилку та зроблено висновок про те, що такі стягнення мають іншу правову природу та заявлені за інший період, ніж вимоги заявниці у даній справі про банкрутство.
17. Постановою Верховного Суду від 15.08.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 у справі № 910/6968/16 скасовано; справу у скасованій частині передано на новий апеляційний розгляд до Північного апеляційного господарського суду із мотивів не надання судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали місцевого господарського суду оцінки заявленим ОСОБА_1 позовним вимогам про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їх виплатою та про стягнення моральної шкоди, що були предметом розгляду судом першої інстанції, а також неврахуванням апеляційним судом того, що суд першої інстанції лише частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення 85 625,68 грн середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та 7 215,48 грн компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їх виплатою, тоді як у задоволенні решти вимог про стягнення 8 000,00 грн моральної шкоди відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи
18. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 у справі № 910/6968/16 скасовано в частині стягнення з ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 85 625,68 грн та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їхньою виплатою в сумі 7 215,48 грн. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ДП "Укрветсанзавод" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні у розмірі 85 625,68 грн та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їх виплатою в сумі 7 215,48 грн. В іншій частині залишено ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017 по справі № 910/6968/16 без змін.
19. Постанова апеляційного господарського суду в частині скасування ухвали суду першої інстанції щодо вимог про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мотивована тим, що надаючи оцінку заявленим майновим вимогам у справі судом було взято до уваги заявлені вимоги про виплату їй середнього заробітку за час затримки її розрахунку при звільненні за період з 15.01.2016 по 20.11.2016, який повністю охоплюється періодом, за який ОСОБА_1 було визнано право на компенсацію середнього заробітку за рішеннями суду у справі № 755/1162/16-ц. Щодо стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їх виплатою в сумі 7 215,48 грн судом апеляційної інстанції зазначено, що стягнення цієї суми є безпідставним, оскільки вона є і так компенсаційною, враховуючи її сплату за рішенням суду. Окрім того, виплати, які були сплачені за рішенням суду від 15.01.2016 у справі № 755/1162/16-ц не підлягають індексації. Водночас апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення моральної шкоди, оскільки зазначені вимоги не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
20. 06.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 910/6968/16, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.10.2017.
Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав
21. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
22. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини перша, друга статті 13 ГПК України).
23. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України).
24. За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
25. Окрім того, відповідно до частини першої статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
26. Отже, учасник справи, який не є касатором, керуючись принципами рівності учасників процесу перед законом і судом та змагальності сторін, вправі реалізувати своє процесуальне право на подання письмового відзиву на касаційну скаргу іншого учасника справи (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 43/122).
27. Таке право реалізується учасником справи на протязі строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
28. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/6968/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1, призначено її розгляд на 06.02.2020 та надано учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 31.01.2020.
29. Водночас суд враховує, про що також вказувалось в судових рішеннях у цій справі, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.
30. Востаннє постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" продовжено карантин на усій території України до 22.06.2020.
31. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами та доповненнями) судочинство в Україні на час ухвалення цієї постанови здійснюється в умовах карантину.
32. Суд також зважає, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки, в тому рахунку подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
33. Тлумачення пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України свідчить, що за його змістом передбачено умову згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк реалізації учасниками прав на подання відзиву автоматично продовжується на строк дії такого карантину.
34. Тобто має місце продовження строку на подання відзиву, який було встановлено, або настання якого мало місце, під час дії такого карантину.
35. У даному ж випадку строк на подання відзиву ухвалою Верховного Суду від 14.01.2020 надано учасникам справи до 31.01.2020, тобто значно раніше дати запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 карантину на усій території України, якою є 12.03.2020. Тому положення пункту 4 розділу X ГПК України щодо продовження процесуального строку, зокрема на подання відзиву, на період дії карантину застосуванню під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 не підлягають.
36. До того ж ухвала суду касаційної інстанції від 14.01.2020 надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 15.01.2020 (http://reestr.court.gov.ua/Review/86880113).
37. Інші судові рішення касаційного суду, зокрема пов`язані з рухом цієї справи, також були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
38. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
39. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
40. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
41. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації ними процесуальних прав передбачених ГПК України, зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.
42. Станом на момент розгляду скарги ОСОБА_1 відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи, окрім боржника, не надходили.
43. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2020 про призначення розгляду касаційної скарги на 04.06.2020, окрім іншого, повідомлено учасників справи про необов`язковість їх явки в судове засідання, роз`яснено наслідки такої неявки, можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
44. 04.06.2020 в судове засідання з`явився представник ДП "Укрветсанзавод", який надав пояснення у справі. Інші учасники справи право на участь у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції відповідно до статті 197 ГПК України не реалізували.
45. Клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи призначеного на 04.06.2020 від учасників справи не надходило.
46. Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів.
47. Крім того суд акцентує увагу на тому, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України".
48. На реалізацію зазначених положень наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23.04.2020 затверджено "Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду" яким передбачено, що учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
49. Таким чином, скаржник як і решта учасників справи не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. При цьому суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
50. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
51. Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
52. Суд приймає до уваги те, що касаційне провадження у цій справі відкрито 14.01.2020, а також те, що розгляд цієї справи уже відкладався під час дії карантину за клопотанням ОСОБА_1, яка, як стверджується матеріалами справи, мала достатньо часу для реалізації своїх процесуальних права на підтвердження чого свідчить її подані нею, окрім касаційної скарги, письмові пояснення щодо підстав та мотивів касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 (від 31.01.2020 вх. № 13362/2019 Д5, від 18.02.2020 вх № 13362/2009 Д6).
53. Також суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією (у тому числі у м. Києві). Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами.
54. Із наявних матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням скаржника значиться місто Київ, тобто населений пункт, у якому знаходиться Верховний Суд. При цьому ОСОБА_1 не повідомляла про її намір взяти участь у судовому засіданні, не зазначила причин, з урахуванням обставин послаблення в місті Києві протиепідемічних заходів зі здійсненням з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами, які безпосередньо перешкоджають її участі в судовому засіданні безпосередньо або через представника, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів.
55. У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
56. В даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою суду від 07.05.2020 на 04.06.2020 обов`язковою не визнавалась, про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 3 резолютивної частини згаданої ухвали суду.
57. За таких обставин, враховуючи те, що місцезнаходженням позивача є місто Київ, транспортний зв`язок у якому на час проведення засідання відновлено, технічну можливість за бажанням сторін здійснювати проведення судового засідання у режимі відеоконференцзв`язку, а також враховуючи приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників скаржника та інших учасників провадження у цій справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу ( ОСОБА_1 )
58. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, зазначаючи, зокрема, таке:
- апеляційний суд не врахував, що боржником тричі порушено права позивача та за кожне з цих порушень КЗпП України окремо передбачено відповідальність роботодавця, зокрема за затримку розрахунку при звільненні з ДП "Укрветсанзавод" підлягає стягненню середній заробіток за час такої затримки у нарахованій позивачкою сумі 85 625,68 грн та компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у сумі 7 215, 48 грн;
- стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 3 520,00 грн на користь ДП "Укрветсанзавод" за розгляд справи про стягнення середнього заробітку ухвалено з порушенням норм матеріального права та суперечить положенням пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір";
- в оскаржуваному судовому рішенні не вирішено питання про поворот виконання;
- суд апеляційної інстанції невмотивовано залишив поза увагою пояснення та розрахунки позивачки, що на її думку, свідчить про упередженість головуючого судді;
- апеляційним судом несвоєчасно розглянуто заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховця А. А., а відмова у задоволенні цієї заяви є неправомірною, оскільки позивач має сумніви у його безсторонності.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи ДП "Укрветсанзавод"
59. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Укрветсанзавод" заперечує щодо доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та вважає її безпідставною, такою, що не підлягає задоволенню, зазначаючи, зокрема, таке:
- з урахуванням встановлених судами обставин та наведеної судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2912цс16 підстави для подвійного стягнення середнього заробітку за один і той самий період на користь ОСОБА_1 відсутні;
- апеляційний суд відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною їхньою виплатою надав правильну правову оцінку природі грошових сум щодо яких позивачкою нараховано цю компенсацію;
- доводи скаржниці щодо підстав для відводу судді Верховця А. А. необґрунтовані.
Доводи інших учасників справи
60. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло.