Постанова
Іменем України
9 червня 2020 року
м. Київ
справа № 317/3652/17
провадження № 51-5507 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Голубицького С.С., Крет Г.Р., |
| за участю: секретаря судового засідання | Червінської М.П., |
| прокурора | Рибачук Г.А., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на вирок Дніпровського апеляційного суду від 22 січня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Копанки Калуського району Івано-Франківської області, жителя м . Запоріжжя,
засудженого за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Запорізький районний суд Запорізької області вироком від 7 травня 2019 року засудив ОСОБА_1 за частиною 3 статті 286 КК і призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі статті 75 КК суд звільнив засудженого від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.
2. За обставин, детально викладених у вироку, суд визнав доведеним, що 28 вересня 2017 року близько 08:00 ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Chevrolet Aveo", не впевнившись у безпечності маневру при виїзді з прилеглої території, зіткнувся з автомобілем "ВАЗ 2108", який мав перевагу в русі, в результаті чого два пасажири автомобіля "ВАЗ 2108" загинули на місці події, а водій і два інших пасажира отримали тілесні ушкодження.
3. Дніпровський апеляційний суд вироком від 22 січня 2020 року скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання і, застосувавши частину 1 статті 69 КК, призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Засуджений у касаційній скарзі, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації його дій, просить змінити вирок апеляційного суду та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
5. Він стверджує, що апеляційний суд призначив покарання, невідповідне тяжкості злочину та особі засудженого, оскільки не врахував належним чином обставини, що пом`якшують покарання та дані про його особу, зокрема, що його вік 69 років, інвалідність 2 групи, онкологічне захворювання, видалену нирку, через що він повинен регулярно приймати ліки та проходити курси стаціонарного лікування, відсутність судимостей, необережний характер злочину, щире каяття. Також він посилається на те, що потерпілі не наполягали на позбавленні його волі, та стверджує, що реальне позбавлення волі сприятиме погіршенню його стану здоров`я та завдаватиме фізичних страждань.