Постанова
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
справа № 748/1457/19
провадження № 51-6503 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Ємця О.П., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника Бабинця С.П.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Ведильці Чернігівського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 249 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 249 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
На підставі ч. 9 ст. 100 КПК, статей 96-1, 96-2 КК конфісковано у власність держави речові докази: гумовий човен зеленого кольору, 6 зяберних сіток, свіжовиловлену рибу.
Ухвалено автомобіль марки ВАЗ модель "21099" реєстраційний номер НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_1 . Скасувати арешт на автомобіль марки ВАЗ модель "21099" реєстраційний номер НОМЕР_1, накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 травня 2019 року в частині відчуження та розпорядження автомобілем.
Відповідно до вироку, 13 травня 2019 року о 20.00 год ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 на автомобілі марки ВАЗ модель "21099" реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, приїхали на озеро "Глейок", що розташоване на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, де без належного дозволу на вилов, за допомогою шести завчасно заготовлених "зяберних" сіток, що відносяться до заборонених знарядь лову, а також гумового човна, здійснили незаконний вилов цінних порід риби для особистих потреб загальною кількістю 280 штук на загальну суму 17 646 грн, чим завдали істотної шкоди державним інтересам.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року вирок суду першої інстанції скасовано в частині вирішення долі речових доказів. Ухвалено речовий доказ - автомобіль марки ВАЗ модель "21099" реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, конфіскувати в дохід держави. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 у касаційному порядку не оскаржується.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував до нього положення статей 96-1, 96-2 КК та прийняв незаконне рішення про конфіскацію автомобіля, який є спільною сумісною власністю з його дружиною, котра не була обізнана про незаконне використання зазначеного автомобіля. Вважає, що апеляційний суд, повністю скасовуючи рішення суду першої інстанції щодо вирішення долі речових доказів з метою конфіскації автомобіля безпідставно прийняв рішення про повернення йому іншого конфіскованого майна. Також, зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що він утримує неповнолітню хвору дитину та відсутність завданих злочином збитків.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу і просив вирок апеляційного суду скасувати.
Захисник Бабинець С.П. в судовому засіданні підтримав касаційну скаргу засудженого та просив скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 .
Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення касаційної скарги та просив рішення суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у незаконному занятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, колегія суддів не перевіряє, оскільки зазначене в касаційній скарзі не оспорюється, як і не оспорюється кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 249 КК.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що вирок апеляційного суду постановлено з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що належний ОСОБА_1 автомобільмарки ВАЗ модель "21099", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучений у ході огляду місця події, слідчий СВ Чернігівського РВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області постановою від 14 травня 2019 року визнав речовим доказом у кримінальному провадженні, а слідчий суддя Деснянського районного суду м. Чернігова ухвалою від 21 травня 2019 року наклав на нього арешт.
Під час судового провадження в суді першої інстанції ОСОБА_1 повністю визнавав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК, і не оспорював зазначених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального провадження. Тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК за згодою всіх учасників судового провадження, докази щодо фактичних обставин судом не досліджувалися. При цьому суд першої інстанції, допитавши обвинувачених, установив, що автомобіль марки ВАЗ модель "21099", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368, п .1 ч. 4 ст. 374 КПК суд першої інстанції, вирішуючи питання про долю речового доказу - автомобіля, належного ОСОБА_1 , пославшись на те, що автомобіль не є знаряддям вчинення злочину, передбаченого ст. 249 КК, оскільки за його допомогою вилов риби не здійснювався, а він використовувався лише для перевезення човна, сіток та незаконно добутого, тобто не використовувався для виконання об`єктивної сторони злочинного посягання, а перевезення знарядь злочину не є кримінально караним, ухвалив рішення залишити автомобіль власнику - ОСОБА_1 , оскільки даний транспортний засіб не підпадає під ознаки, зазначені в п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції в частині вирішення долі речового доказу (автомобіля), прокурор подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на положення п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий вирок, яким постановити про конфіскацію автомобіля, належного ОСОБА_1, оскільки він використовувався як знаряддя вчинення злочину.