ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2020 року
м. Київ
справа № 199/697/18
провадження № 51-472км20
Верховний Суд колегією суддів
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Марчука О. П., Могильного О. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Вараниці В. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 жовтня 2019 року, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040630002545, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенська Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше не судимого,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 червня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, засуджено кожного за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Постановлено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 535 грн, моральної шкоди - 35 000 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони за обставин встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку, 13 вересня 2017 року приблизно о 21:10 біля будинку АДРЕСА_1 заподіяли легкі тілесні ушкодження ОСОБА_3 .
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 28 жовтня 2019 року скасував вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову і призначив в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. У решті вирок суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити ухвалу апеляційного суду і на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 125 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.
Суть доводів, наведених у касаційній скарзі прокурора, зводиться до його вказівок на те, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що станом на день розгляду кримінального провадження у цьому суді минуло 2 роки з дня вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину, а тому вони, з урахуванням відсутності відповідного клопотання про їх звільнення від кримінальної відповідальності, підлягали звільненню від призначеного покарання на підставі статей 49, 74 КК. Однак апеляційний суд не застосував наведені положення закону України про кримінальну відповідальність, що перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор, навівши відповідні пояснення підтримав касаційну скаргу просив її задовольнити на підставах зазначених у цій скарзі.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.