Постанова
Іменем України
02 червня 2020 р.
м. Київ
Справа № 175/3057/17
Провадження № 51-9110кмп18
Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Білик Н. В., Ємця О. П., Кишакевича Л. Ю., Кравченка С. І.,
Марчука О. П., Матієк Т. В., Могильного О. П., Наставного В. В.,
Остапука В. І.,Слинька С. С., Щепоткіної В. В., Яковлєвої С. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Слободян О. М.,
прокурора Чорної І. С.
розглянув в судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Пінчук Л. Л. на вирок Дніпропетровського районного суду від 22 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року в межах кримінального провадження № 12017040440000933 про обвинувачення
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого,
ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Павлограда Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК такого, що не має судимості,
ОСОБА_3 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК;
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, та призначено покарання:
- ОСОБА_1 - у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 78 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання, призначене за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2015 року, та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
- ОСОБА_2 - у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ОСОБА_3 - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами 21 червня 2017 року у нічний час, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, вступивши між собою у попередню змову з метою таємного викрадення чужого майна, на автомобілі "ВАЗ-21065", р. н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, прибули на вул. Джерельну у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, у вказаний час і у вказаному місці, обвинувачені, впевнившись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів зсунули металеву кришку люку з колодязя кабельної каналізації ККЗ № 7761/ВМ17/1-1204-1209 лінії кабельного зв`язку, після чого незаконно проникли до вказаного колодязя, звідки за попередньою змовою в групі осіб, умисно, з корисливих мотивів, шляхом демонтування таємно викрали кабель телефонного зв`язку ТПП 100х2х0,5 довжиною приблизно 140 метрів, котрий є складовою частиною ЛКЗ і відноситься до АТС № 761/ВМ17/1 інв. № 1002576, загальною вартістю 18660,60 грн., що перебуває на балансі та у власності ПАТ "Укртелеком" (далі Товариство), який для зручності транспортування розділили на фрагменти різної довжини та завантажили у салон автомобіля, на якому з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли Товариству матеріальну шкоду у вказаному розмірі.
Продовжуючи спільні злочинні дії, цього ж дня у нічний час, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на автомобілі "ВАЗ-21065", р. н. НОМЕР_1, прибули на вул. Шосейну у м. Підгородне, де впевнившись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою заздалегідь підшуканих інструментів, зсунули металеву кришку люку з колодязя кабельної каналізації ККЗ № 7761/ВМ17/1-9110,9111 лінії кабельного зв`язку, після чого проникли до вказаного колодязя, звідки за попередньою змовою в групі осіб, умисно, з корисливих мотивів, шляхом демонтування таємно викрали кабель телефонного зв`язку МКСАШп 4х4х1,2 довжиною приблизно 35 метрів, котрий є складовою частиною ЛКЗ і відноситься до АТС № 761/ВМ17/1 інв. № 1002576 та № 120000-306 загальною вартістю 7560 грн., що перебуває на балансі та у власності ПАТ "Укртелеком", який розділили на фрагменти різної довжини та завантажили у салон автомобіля, на якому з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяли Товариству матеріальну шкоду у вказаному розмірі.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2018 року зазначений вирок скасовано в частині цивільного позову і в цій частині призначено новий розгляд в порядку цивільного судочинства. У решті вирок суду залишений без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити судові рішення, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 185 КК на ч. 2 ст. 185 КК.
Касаційна скарга мотивована тим, що в діях ОСОБА_1, які вчинені у співучасті з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відсутня така кваліфікуюча ознака - як "проникнення до сховища", оскільки будь-яких доказів, що каналізаційний колодязь охоронявся і що був відсутній вільний доступ до кабелю, встановлено не було.
Також зазначалось, що апеляційний суд не перевірив доводи клопотання щодо застосування відносно ОСОБА_1 положень Закону України "Про амністію у 2016 році".
Підстави розгляду кримінального провадження
Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду передала кримінальне провадження на розгляд палати на підставі ч. 1 ст. 434-1 КПК України.
Це рішення мотивоване тим, що під час касаційного розгляду зазначеного провадження за касаційною скаргою захисника, в якій вказувалося на те, що колодязь кабельної каналізації електрозв`язку не є сховищем, колегією суддів було встановлено, що 26 березня 2019 року у справі № 641/2100/17 колегією суддів Другої судової палати ухвалено постанову, відповідно до якої суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду, за яким такий колодязь не містить ознак сховища в розумінні ч. 3 ст. 185 КК України, і погодилась з апеляційним судом, що крадіжка з колодязя кабельної каналізації електрозв`язку не є крадіжкою, поєднаною з проникненням у сховище, оскільки цей колодязь несе інше функціональне значення.
При цьому згідно з обставин, які були встановлені судом апеляційної інстанції у справі № 641/2100/17, особу було засуджено за крадіжку з колодязя телефонних комунікацій, яку він вчинив шляхом відсунення металевого люку колодязя та проникнення до цього колодязя.
Беручи до уваги подібність обставин, встановлених у справі № 641/2100/17, та обставин кримінального провадження відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові від 26 березня 2019 року, оскільки, на думку колегії суддів, закритий люком колодязь кабельної каналізації електрозв`язку має ознаки сховища в розумінні ч. 3 ст. 185 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Ключові питання, на які необхідно відповісти для правильної кваліфікацій дій засуджених у цьому кримінальному провадженні, такі:
1) Чи має колодязь кабельної каналізації електрозв`язку ознаки "іншого приміщення" та/або "сховища" в розумінні ч. 3 ст. 185 КК?
2) Якщо так, то чи мало місце "проникнення"?
Чи має колодязь кабельної каналізації електрозв`язку ознаки "іншого приміщення" та/або "сховища" в розумінні ч. 3 ст. 185 КК?
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 КК кримінальна відповідальність передбачена за крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або, що завдала значної шкоди потерпілому.
Хоча чинний КК не містить законодавчої дефініції поняття "інше приміщення", однак його тлумачення дається в усталеній судовій практиці та в доктрині кримінального права. Такий підхід свого часу був відображений у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" № 10 від 6 листопада 2009 року.
Зокрема, як було зазначено в цій постанові, під житлом потрібно розуміти приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла прирівнюються також ті його частини, в яких може зберігатися майно (балкон, веранда, комора тощо), за винятком господарських приміщень, не пов`язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).
Поняття "інше приміщення" включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).