Постанова
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
справа № 754/7739/15-к
провадження № 51- 6246 км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Ємця О.П., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Костюченка К.О.,
прокурора Матюшевої О.В.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Вілінського В.В.,
потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року та вирок Київського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Каган Бухарської області Республіки Узбекистан, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, директора "Лізингової компанії Мелхіседек", раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року ОСОБА_1 :
- за ч. 1 ст. 263 КК визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення та виправдано у зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
- за ч. 1 ст. 115 КК визнано винуватим з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ст. 72 КК в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року, ОСОБА_1 зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення та перебування під вартою з 31.12.2014 року по 20.06.2017 року включно із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта під час досудового розслідування в розмірі 3346 грн; на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відшкодування заподіяної їм моральної шкоди - по 250 000 грн, кожному.
Судом вирішено долю речових доказів.
Як встановив суд, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою протиправного заподіяння смерті людини, ІНФОРМАЦІЯ_2 року приблизно о 15.45 год., перебуваючи поблизу під`їзду №7 будинку № 85 по вул. Закревського в м. Києві, підійшов до потерпілого ОСОБА_6 та реалізуючи злочинний умисел направлений на вбивство ОСОБА_6, використовуючи вогнепальну гладкоствольну зброю, здійснив один постріл в спину та два постріли в обличчя ОСОБА_6, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_6 загинув на місці.
Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався ще й в тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, в 2014 році, перебуваючи у Козелецькому районі Чернігівської області, незаконно придбав за 1 000 грн у ОСОБА_7 мисливську гладкоствольну рушницю, з якої в подальшому в невстановлений час та в невстановленому місці виготовив нестандартну (атипову) гладкоствольну вогнепальну зброю, саморобним способом за типом обрізів шляхом вкорочення стволів, яку почав незаконно носити та зберігати без передбаченого законом дозволу. Також, ОСОБА_1 у невстановлений день та час, в невстановленому місці при невстановлених обставинах, без передбаченого законом дозволу, придбав та в подальшому носив та зберігав обріз мисливської рушниці, що відноситься до нестандартної (атипової) гладкоствольної вогнепальної зброї, виготовленої саморобним способом за типом обрізів шляхом вкорочення стволів до остаточної довжини 293мм, двоствольної мисливської рушниці моделі "ТОЗ-БМ", 16 калібру, № НОМЕР_1, 1963 року випуску. 31 грудня 2014 року приблизно о 12.10 год. знаходячись на території дитячого табору "Промінь" ВАТ "Хімволокно" Дарницького лісництва м. Києва, 23 кілометру Бориспільського шосе, ОСОБА_1 був зупинений працівниками міліції, які під час проведення огляду останнього виявили та вилучили у нього зазначені вище два обрізи мисливської рушниці.
Втім, за ч. 1 ст. 263 КК ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
Вироком Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено частково. Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 скасовано в частині призначеного покарання. Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та призначено за цим законом покарання у виді 14 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 31 грудня 2014 року по 07 листопада 2019 року з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
У решті вирок Деснянського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та даним, що характеризують особу засудженого через суворість, просить скасувати вирок суду першої інстанції, вирок та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженого потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни, посилаючись на їх законність та справедливість.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі.
Захисник засудженого Вілінський В.В. підтримав касаційну скаргу свого підзахисного та просив її задовольнити у повному обсязі.
Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без зміни.
Прокурор просив відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 , в порядку ст. 433 КПК скасувати вирок Київського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 7 листопада 2019 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.