Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 341/476/14-ц
провадження № 61-15153св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Cімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "БМ Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2018 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Горейко М. Д., Ясеновенко Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (далі - ПАТ "БМ Банк") звернулося до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008 у розмірі 42 786,05 євро, що еквівалентно згідно з курсом Національного банку України на 25 січня 2016 року (тут і далі еквівалент зазначається на вказану дату) - 1 146 468,08 грн; також у рахунок погашення цієї заборгованості звернути стягнення на належні ОСОБА_3 виробничо-складські приміщення на АДРЕСА_1 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Позовна заява мотивована тим, що за умовами зазначеного кредитного договору, укладеного 06 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "БМ Банк" (далі - ВАТ "БМ Банк", банк), правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк", ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 32 000,00 євро зі сплатою 16 % річних, з поверненням коштів рівними платежами згідно з графіком, кінцевим строком користування кредитом до 05 жовтня 2018 року. Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечено договором поруки, який укладався цього ж дня між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та договором іпотеки нерухомого майна № 12/25/061008, укладеним 06 жовтня 2008 року між ВАТ "БМ Банк" та ОСОБА_3, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку належні йому виробничо-складські приміщення загальною площею 615,6 кв. м, що складає: виробничий цегляний цех літера А, площею 585,1 кв. м, склад цегляний літера Б, площею 22,5 кв. м, склад цегляний літера В, площею 8,0 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 . У зв`язку з невиконанням зобов`язань 29 серпня 2013 року та 20 лютого 2014 року банком направлялися позичальнику, фінансовому та майновому поручителям вимоги щодо погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, які залишилися не виконаними.
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати недійсним кредитний договір від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008.
Позовна заява мотивована тим, що в кредитному договорі або окремому письмовому документі немає детального розпису загальної вартості кредиту як обов`язкової умови відповідно до пункту 3.2, 3.4 розділу 3 Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупної вартості кредиту, затвердженої постановою Національного банку України від 10 травня 2007 року; загальна сума процентів за користування коштами в два рази перевищує суму процентів; кредитний договір містять умови про зміни у витратах, додаткові нарахування за користування кредитом, дисбаланс зарахування процентів та тіла кредиту, які є несправедливими відповідно до статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів"; банком не видався графік погашення кредиту.
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2016 року справи за позовом ПАТ "БМ Банк" та позовомОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року позов задоволено частково; стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008 у розмірі 42 786,05 євро, що еквівалентно 1 146 468,08 грн, у тому числі: 14 567,21 євро, що еквівалентно 390 333,80 грн - тіло кредиту; 11 065,05 євро, що еквівалентно 296 492,12 грн - прострочене тілу кредиту; 7 479,02 євро, що еквівалентно 200 403,12 грн - проценти за користування кредитом; 3 254,85 євро, що еквівалентно 87 214,91 грн - прострочені проценти за користування кредитом; 6 419,92 євро, що еквівалентно 172 024,14 грн. - пеня; у решті позову ПАТ "БМ Банк" та у позові ОСОБА_1 відмовлено; стягнено в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ "БМ Банк"витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3 118,54 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з невиконанням зобов`язань банк має право на стягнення у солідарному порядку з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором. Відмовляючи у решті вимог ПАТ "БМ Банк", суд виходив з того, що одночасне стягнення суми заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним стягненням боргу за кредитним договором. Відмовляючи у позові ОСОБА_1 як необґрунтованому суд дійшов висновку, що при підписанні кредитного договору останній ознайомлювався та погодився з його умовами шляхом підписання договору; у справі відсутні підстави вважати, що положення кредитного договору створюють дисбаланс прав та обов`язків його сторін.
Справа розглядалася судом апеляційної інстанції неодноразово.
Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2016 року рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року у частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пені у розмірі 6 419,92 євро, відмови у позові ПАТ "БМ Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки - скасовано; ухвалено у цій частині нове рішення; стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пеню в еквіваленті 172 024,14 грн; визначено до стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 36 366,13 євро та 172 024,14 грн; у рахунок погашення заборгованості на 25 січня 2016 року за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008 у розмірі 36 366,13 євро та 172 024,14 грн звернено стягнення за іпотечним договором, укладеним 06 жовтня 2008 року між ВАТ "БМ Банк" та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Галицького районного нотаріального округу Дирдою Н.А., зареєстрованим в реєстрі за № 2784, на предмет іпотеки -виробничо-складські приміщення загальною площею 615,6 кв. м, що складає: виробничий цегляний цех літера А, площею 585,1 кв. м, склад цегляний літера Б, площею 22,5 кв. м, склад цегляний літера В, площею 8,0 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 47,8 га, вартість яких згідно з договору сторонами визначена у розмірі 362 587,00 грн, зареєстрованого за ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Галицької міської ради від 23 липня 2008 року №159, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", визначивши для зазначеного нерухомого майна початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності; решту коштів від реалізації повернути ОСОБА_3
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що розмір штрафних санкцій (пені) повинен визначатися у національній валюті відповідно до вимог закону. Стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки відсутня домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 листопада 2017 року рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2016 року у частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2018 року рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року у частині відмови ПАТ "БМ Банк" у позові до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано; в рахунок погашення кредитної заборгованості на 25 січня 2016 року за кредитним договором від 06 жовтня 2008 року № 12/25/061008 в розмірі 36 366,13 євро, з яких: 14 567,21 євро, що еквівалентно 390 333,80 грн - тіло кредиту; 11 065,05 євро, що еквівалентно 296 492,12 грн - прострочене тілу кредиту; 7 479,02 євро, що еквівалентно 200 403,12 грн - проценти за користування кредитом; 3 254,85 євро, що еквівалентно 87 214,91 грн - прострочені проценти за користування кредитом; та пені у розмірі 172 024,14 грн, звернено стягнення за іпотечним договором, укладеним 06 жовтня 2008 року між ВАТ "БМ Банк" та ОСОБА_3, на предмет іпотеки - виробничо-складські приміщення загальною площею 615,6 кв. м, що складає: виробничий цегляний цех літера А, площею 585,1 кв. м, склад цегляний літера Б, площею 22,5 кв. м, склад цегляний літера В, площею 8,0 кв. м, що розташовані на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 47,8 га, шляхом продажу на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 362 587,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно із стягненням заборгованості за кредитним договором узгоджується з висновками щодо застосування норм права, викладеними Верховним Судом України у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1080цс15; сторони погодили договірну (заставну) вартість предмету іпотеки, що слід вважати початковою ціною для його подальшої реалізації; сторони проігнорували роз`яснення суду щодо можливості визначення вартості предмета іпотеки на час розгляду цієї справи.
Короткий зміст касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2018 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - скасувати, у цій частині залишити у силі рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження; витребувано справу із Галицького районного суду Івано-Франківської області.
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 січня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що під час нового розгляду справи суд апеляційної інстанції не врахував висновки суду касаційної інстанції, неправильно визначив початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації; суд не може ініціювати перед сторонами питання визначення вартості предмета іпотеки, крім того, така вартість має доводитися позивачем. Суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, резолютивна частина постанови суду не відповідає прохальній частині позову та апеляційної скарги банку; не перевірив порядок нарахування пені, що повинна обчислювати у національній валюті за кожен день на час прострочення, а не визначатися у гривневому еквіваленті на час ухвалення рішення чи звернення з позовом до суду; вказане значно впливає на загальну суму пені у зв`язку із зміною курсу іноземної валюти.