ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №200/779/19-а
адміністративне провадження №К/9901/19205/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/779/19-а
за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області, треті особи на стороні відповідача: Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду 09 квітня 2019 року (головуючий суддя - Череповський Є.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.)
І РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області, треті особи на стороні відповідача - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, Державна судова адміністрація України, в якому просила про:
- визнання протиправними дії ліквідаційної комісії апеляційного суду Донецької області щодо відмови зарахувати до стажу судді 5 років роботи адвокатом за період з 16.03.1981 року по 22.06.1987 року і видати на підтвердження відповідні документи;
- зобов`язання видати наказ про перерахунок стажу роботи на посаді судді, зарахувати, починаючи з 05.08.2018 року, до стажу роботи на посаді судді 5 років роботи адвокатом за період з 16.03.1981 по 22.06.1987 року - роботи в галузі права, визначивши, що суддівський стаж складає понад 30 років, копію наказу надати для подання у Пенсійний Фонд України в цілях внесення змін до пенсійної справи;
- на підставі цього наказу видати відповідний розрахунок стажу роботи на посаді судді, починаючи з 05.08.2018, в якому зазначити додатково до раніше визначеного суддівського стажу на момент виходу у відставку у 2010 році, 5 років роботи адвокатом з 16.03.1981 по 22.06.1987 року, що в сукупності складає понад 30 років, для надання розрахунку у Пенсійний Фонд України в цілях внесення змін до пенсійної справи;
- видати довідку про те, що, починаючи з 05.08.2018, розмір довічного грошового утримання складає 90% від грошової винагороди діючого на відповідній посаді судді, до складу якої, крім посадового окладу, слід включити 70% доплати за вислугу років, як судді у відставці, котра має суддівський стаж понад 30 років, замість маючої місце наразі 60% доплати за вислугу років.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, у задоволені позову відмовлено.
3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
4. Верховний Суд ухвалою від 18 липня 2019 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду 09 квітня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року.
5. Ліквідаційна комісія апеляційного суду Донецької області та Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Позивач 22.06.1987 року була обрана народним суддею Знаменського міського народного суду, 06.04.1990 року позивача було вдруге обрано народним суддею Знаменського міського народного суду.
7. Постановою Верховної Ради України № 134/94-ВР від 27.07.1994 року позивача було обрано суддею Донецького обласного суду.
8. Постановою Верховної Ради України № 2039-ІV від 23.09.2004 року позивача було обрано суддею Апеляційного суду Донецької області безстроково.
9. Наказом голови Апеляційного суду Донецької області № 463к від 29.12.2010 року на підставі Постанови Верховної Ради України № 2864 від 23.12.2010 року відповідно до пункту 9 частини 5 статті 126 Конституції позивача було звільнено з посади судді Апеляційного суду Донецької області у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 13-14).
10. Згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90 % грошового утримання судді (суддівської винагороди), який працює на відповідній посаді. Суддівська винагорода складає 50 714,40 грн., в тому числі оклад - 31 696,50 грн., доплата до посадового окладу за вислугу років (60 %) - 19 017,90 грн.
11. 17.12.2018 року позивач, у зв`язку із зміною законодавства (доповнення статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" частиною другою), звернулась до ліквідаційної комісії Апеляційного суду Донецької області із заявою, в якій просила додати до її стажу роботи на посаді судді 5 років періоду роботи адвокатом та видати відповідну довідку для обчислення розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці з зазначенням розміру надбавки за вислугу років 70%, а не 60%, як обраховувалось до внесення змін.
12. На наведене звернення голова ліквідаційної комісії Апеляційного суду Донецької області листом №3.4-03/692/2018 від 21.12.2018 року повідомив позивача, що Закон Української РСР від 05.06.1981 року № 2022-Х "Про судоустрій Української РСР" (який діяв на час призначення на посаду судді), не встановлював жодних вимог щодо стажу роботи кандидатів у судді і народних засідателів при обранні на посаду вперше. Вказано, що у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12.07.2018 № 2509-VIII, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" внесені зміни до статті 137 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, яку доповнено частиною другою, в якій зазначається, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. З огляду на викладене, право на зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду роботи адвокатом у Позивача відсутнє (а.с. 11-12).
ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що оскільки позивачку обрано на посаду та звільнено з посади судді до набрання чинності Закону України № 1402-VIII, то до неї не можуть бути застосовані приписи частини 2 статті 137 Закону №1402 щодо обрахунку стажу роботи на посаді судді, а тому відсутні правові підстави для зарахування до стажу на посаді судді періоду роботи позивачки адвокатом з 16.03.1981 року по 22.06.1987 року.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі касатор вказав, що суди при вирішенні справи безпідставно виходили з положень Закону на момент прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення позивачки з посади 23.10.2010 року у зв`язку з виходом у відставку.
15. Касатор вказала, що частиною 4 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII встановлено, що в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. На думку заявниці, судами не враховано те, що законодавець запровадив ч.2 ст.137 Закону України №1402-VIII, в якій відіслав до законодавства на час обрання судді, тому діючим суддям перераховано стаж з зарахуванням до суддівського стажу роботи іншої (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законодавством та надає право для призначення на посаду судді.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
17. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
18. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
19. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, на час обрання позивача на посаді судді діяв Закон Української РСР "Про судоустрій України" №2022-Х від 05 червня 1981 року (далі по тексту - Закон № 2022-X), відповідно до частини 1 статті 55 якого, суддею може бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років. Вимоги щодо стажу (досвіду) для призначення на посаду судді не були встановлені.