ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №803/1382/16
адміністративне провадження №К/9901/12334/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Білак М.В., Кашпур О.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №803/1382/16
за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0741 МВС у Волинській області про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального сервісного центру 0741 МВС у Волинській області (далі - відповідач, сервісний центр 0741) із вимогами зобов`язати зареєструвати автобус марки "VAN HOOL T915 Acron", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 06.09.2016 він подав заяву до сервісного центру 0741 для реєстрації транспортного засобу, проте листом від 06.09.2016 №31/3/1-2091 відповідачем було відмовлено у реєстрації такого, у зв`язку з наданням неналежного сертифікату відповідності транспортного засобу.
3. Позивач відмову у реєстрації автомобіля уважає необґрунтованою та наголошує, що разом із митними документами і договором купівлі-продажу було подано сертифікат відповідності автомобіля, термін дії якого до 25.11.2016, який не скасований та є чинним.
4. Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що при здійсненні реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку тощо, працівники сервісного центру МВС України керуються Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, інших прирівняних до них транспортних засобів і мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (далі - Порядок №1388; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
5. Для проведення державної реєстрації автобуса марки "VAN HOOL T915 Acron", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, позивачу необхідно було надати до сервісного центру 0741 документи, передбачені вимогами пунктів 8, 10, 28, 29 Порядку №1388, зокрема сертифікат відповідності, який видається уповноваженими органами або органами сертифікації, що акредитовані відповідно до чинного законодавства.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
6. 06 вересня 2016 року позивач згідно з договору купівлі-продажу №РН-0000278 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Студія Поліграфія" транспортний засіб "автобус" марки "VAN HOOL T 915 Acron", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 (а.с.13).
7. Із митними документами і договором купівлі-продажу ОСОБА_1 передано сертифікат відповідності, виготовлений на бланку Державної системи сертифікації "УкрСЕПРО" №UA1.192.0028166-16, терміном дії до 25.11.2016 (а.с.18).
8. 06 вересня 2016 року позивач подав до сервісного центру 0741 заяву та необхідні документи щодо реєстрації на нього пасажирського автобуса марки "VAN HOOL T915 Acron", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Проте відповідачем листом від 06.09.2016 №31/3/1-2091 було відмовлено у реєстрації транспортного засобу та повідомлено про те, що у разі надання повного пакету документів, зокрема сертифікату відповідності, який видають уповноважені органи або органи сертифікації, акредитовані відповідно до чинного законодавства, сервісний центр 0741 здійснить реєстрацію транспортного засобу (а.с.10-11).
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Волинський окружний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2016 року позовні вимоги задовольнив: визнав протиправною та скасував відмову сервісного центру 0741 у реєстрації автобуса марки "VAN HOOL T915 Acron", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, оформлену листом від 06.09.2016 №31/3/1-0091; зобов`язав сервісний центр 0741 зареєструвати на ОСОБА_1 автобус марки "VAN HOOL T915 Acron", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .
10. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що позивач при звернені до відповідача надав всі необхідні документи, зокрема сертифікат, виданий в системі "УкрСЕПРО", що був дійсний до 25.11.2016.
11. Суд першої інстанції також указав, що у сервісних центрів МВС України відсутні повноваження з перевірки дійсності сертифікатів транспортного засобу, виданих у встановлених законом порядку.
12. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року апеляційну скаргу сервісного центру 0741 задоволено. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2016 року у справі №803/1382/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до сервісного центру 0741 про зобов`язання вчинити дії відмовлено.
13. Скасовуючи постанову суду першої інстанції, Львівський апеляційний адміністративний суд керувався тим, що поданий позивачем для реєстрації транспортного засобу сертифікат відповідності, зареєстрований в реєстрі системи "УкрСЕПРО", із терміном дії з 26.05.2016 до 25.11.2016 не є належним сертифікатом відповідності згідно із Порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 №521.
14. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що затверджена форма та зміст (нового зразка сертифікати відповідності) відрізняється від наданого позивачем.
ІV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року.
16. 15 грудня 2017 року, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
17. 31 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
18. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Шарапі В.М., Данилевич Н.А.
19. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 28 квітня 2020 року №693/0/78-20, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
20. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Шевцовій Н.В.
21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 11 червня 2020 року №962/0/78-20, у зв`язку з відпусткою судді Шевцової Н.В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи на підставі службової записки судді-доповідача Радишевської О.Р. від 11 червня 2020 року здійснено заміну судді Шевцової Н.В. у цій справі.
22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2020 року, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Білак М.В., Кашпур О.В.
23. У касаційній скарзі позивач, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, просить його скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
24. Скаржник наголошує, що пропуск транспортного засобу на митну територію України був проведений посадовими особами органу митної служби ДФС України за наявністю сертифіката відповідності, виданого на бланку державної системи сертифікації "УкрСЕПРО", а тому у відповідача не було правових підстав відмовляти у проведенні державної реєстрації автомобіля позивача за наявністю того ж сертифікату відповідності.
25. На думку скаржника, відсутні правові підстави стверджувати про те, що у зв`язку із набранням 01.01.2016 чинності Закону України від 15.01.2015 №124-VIII "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (далі - Закон №124-VIII), у частині внесення змін до декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 №46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (далі - Декрет) (якими виключені положення стосовно обов`язкової сертифікації в державній системі сертифікації транспортних засобів), проведення першої державної реєстрації транспортних засобів з 01.01.2016 не може здійснюватися за наявності сертифікатів відповідності, виданих в державній системі сертифікації "УкрСЕПРО", оскільки жоден нормативно-правовий акт не позбавив права органів з сертифікації державної системи сертифікації "УкрСЕПРО" видавати сертифікати відповідності на транспортні засоби, як і відсутні будь-які нормативно-правові акти, які б забороняли сервісним центрам МВС України після 01.01.2016 здійснювати державну реєстрацію транспортних засобів за наявності сертифікатів відповідності, виданих у державній системі сертифікації "УкрСЕПРО".
26. Скаржник також указує, що сервісні центри МВС України є органами державної реєстрації транспортних засобів, які зобов`язані перевіряти наявність документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їхніх складових частин, однак до повноважень цього органу не належить обов`язок встановлювати дійсність таких документів, зокрема сертифікатів відповідності на транспортні засоби.
27. Відповідач скористався своїм правом і надіслав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на висновки та установлені судом апеляційної інстанцій обставини, просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
28. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набрав чинності 15 грудня 2017 року, обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
29. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30. Згідно із підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-XI "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень КАС України унесені зміни.
32. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
33. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями КАС України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом №460-IX.
34. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.