ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №821/1771/17
адміністративне провадження №К/9901/60162/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року (суддя Дубровна В.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (судді Шеметенко Л.П., Димерлій О.О., Єщенко О.В.) у справі № 821/1771/17 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області (далі - відповідач, ТУ ДСА України в Херсонській області) про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди з 01 травня 2017 року та до проходження суддею кваліфікаційного оцінювання, виходячи з посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначених статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що є суддею Цюрупинського районного суду Херсонської області та станом на день подання позовної заяви кваліфікаційне оцінювання відповідно до вимог Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" не проходив. Стверджує, що відповідно до частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VІ) посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що складає 32 000,00 грн. Проте, всупереч зазначеним нормам чинного законодавства ТУ ДСА України в Херсонській області з 01 травня 2017 року продовжує здійснювати нарахування та виплату позивачу суддівської винагороди, застосовуючи розрахункову величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого в розмірі 1 600,00 грн, що складає розмір посадового окладу в сумі 16 000,00 грн. При цьому, позивач зауважив, що правомірність нарахування відповідачем суддівської винагороди за період з 01 січня по 30 квітня 2017 року є предметом розгляду в іншій адміністративній справі. Вважаючи вказані дії відповідача такими, що суперечать статті 130 Конституції України, яка імперативно визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 03 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, в задоволенні позову відмовив.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оскільки позивач на момент вирішення спору не проходив кваліфікаційне оцінювання, а у спірному періоді мінімальна заробітна плата як розрахункова величина доходу застосовується у розмірі 1600 гривень, то відповідач правомірно здійснював нарахування суддівської винагороди позивачу в розмірі 16 000,00 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно витлумачили положення пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", як такі, що встановлюють у 2017 році мінімальну заробітну плату в розмір 1 600,00 грн, що підлягає застосуванню, та дійшли неправильного висновку про відсутність суперечностей між цим положенням і приписами статті 130 Конституції України та частини третьої статті 133 Закону № 2453-VІ. Натомість, за правилами частини третьої статті 133 Закону № 2453-VІ розмір посадового окладу судді місцевого суду розраховується саме з розміру мінімальної заробітної плати, а не будь-якої іншої розрахункової величини.
На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не мотивували належним чином своїх рішень, як того вимагає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського суду з прав людини. Вказані порушення норм процесуального права є істотними й такими, що призвели до неправильного вирішення справи.
Ухвалою від 19 вересня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Стрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
Відповідач - ТУ ДСА України в Херсонській області не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
В силу положень частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
12 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 12 червня 2019 року № 720/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Ухвалою від 13 грудня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. прийняв до провадження справу № 821/1771/17 та призначив її до розгляду у попередньому судовому засіданні на 16 грудня 2019 року.
Ухвалою від 16 грудня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г. адміністративну справу № 821/1771/17 призначив до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
22 січня 2020 року до Верховного Суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явився.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За правилами частини дев`ятої статті 205 КАС України відсутність потреби заслухати свідка чи експерта і перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, коли всі належно повідомлені учасники справи не з`явилися у судове засідання, є підставою для розгляду адміністративної справи в письмовому провадженні.
За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про можливість розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Цюрупинського районного суду Херсонської області строком на п`ять років.
Наказом в.о. голови Цюрупинського районного суду Херсонської області від 05 червня 2012 року № 10-к ОСОБА_1 зараховано до штату відповідного суду, встановлено посадовий окладу згідно штатного розпису та доплату в розмірі 15% посадового окладу.
Станом на день подання позову, передбачене Законом № 1402-VІІІ кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді ОСОБА_1 не проходив.
Згідно з штатним розписом Цюрупинського районного суду Херсонської області станом на 01 січня 2017 року посадовий оклад судді цього суду встановлений у розмірі 16 000,00 грн.
Відповідно до довідки про доходи від 24 травня 2017 року № 790/02, виданої ТУ ДСА України в Херсонській області та розрахункових листів, протягом 2017 року та, безпосередньо з 01 травня 2017 року, позивачу виплачувалась суддівська винагорода з розрахунку посадового окладу судді місцевого суду 16 000,00 грн.
Вважаючи, що відповідачем з 01 травня 2017 року виплата суддівської винагороди здійснювалася у розмірах значно менших, ніж визначено частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить з наступного.