1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 червня 2020 року

Київ

справа №826/2309/16

адміністративне провадження №К/9901/13742/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,



розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року (суддя Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (головуючий суддя Літвіна Н.М., судді: Ганечко О.М., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування рішення та картки відмови,



В С Т А Н О В И В:



В лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними дій з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/059896 від 13 жовтня 2015 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000120/2 від 13 жовтня 2015 року, прийнятого відділом митного оформлення митного поста "Західний" Київської міської митниці ДФС, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00160 від 16 жовтня 2015 року, складеної відділом митного оформлення митного поста "Західний" Київської міської митниці ДФС.



Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по шостому (резервному), а не по першому (за ціною договору), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом було надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.



Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Митниці з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації №100250002/2015/059896 від 13 жовтня 2015 року; скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000120/2 від 13 жовтня 2015 року та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00160.



Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що позивачем подано всі належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у відповідача підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару іншого (шостого) методу.



Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було нею скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.



Позивач в письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.



Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.



Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.



Судами встановлено, що 13 січня 2015 року між Товариством (як покупцем) та ТОВ "Ай Ді Ес Боржомі Грузія" (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) (як продавцем) укладено контракт №СТ20-001/1501 на поставку мінеральної води "Боржомі" в асортименті та за цінами, визначеними у пунктах 1 і 2 контракту.



При цьому передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СІР Одеса "Західна" згідно з Інкотермс-2010.



02 березня 2015 року між позивачем і ТОВ "Ай Ді Ес Боржомі Грузія" укладено додаткову угоду №1 до контракту, якою у зв`язку із суттєвою девальвацією гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача), ціну товару за контрактом змінено в сторону здешевшення.



13 жовтня 2015 року на виконання вимог зазначеного контракту ТОВ "Ай Ді Ес Боржомі Грузія" здійснило поставку товару ("вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі" сильногазована", що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 25 992 скляних пляшок за ціною 11 436,48 доларів США відповідно до контракту з урахуванням змін вартості, внесених додатковою угодою №1 від 02 березня 2015 року, а саме: за ціною 0,44 доларів США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л.



З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару уповноваженим Товариством декларантом (ТОВ "Навіс Груп") 13 жовтня 2015 року до Митниці подана вантажна митна декларація за №1000250002/2015/059896 (далі - ВМД), в якій митну вартість товару визначено за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.



Разом з вантажною митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості товару та визначення такої вартості за основним методом декларантом 13 жовтня 2015 року подано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №0807935 від 07 жовтня 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) №GE20150289 від 05 жовтня 2015 року; пакувальний лист б/н від 05 жовтня 2015 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди №1 від 02 березня 2015 року, №2 від 10 червня 2015 року і №3 від 12 червня 2015 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року, стороною якого є виробник товарів, що декларуються; договір про надання послуг митного брокера №Т822/15 від 25 червня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 07 жовтня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 07 жовтня 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 №GEО2015 01/003309 від 06 жовтня 2015 року; копію митної декларації країни відправлення С2274 від 07 жовтня 2015 року.



На етапі перевірки правильності визначення декларантом митної вартості товару митним органом висунута вимога щодо надання останнім для підтвердження заявленої митної вартості впродовж 10 календарних днів додаткових документів згідно з пунктом 4 статті 53 МК України, а саме: страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, - якщо здійснювалося страхування; виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; копії митної декларації країни відправлення; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.



На виконання електронного запиту митного органу від 13 жовтня 2015 року декларантом додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі ВМД №100250002/2015/059896 разом із супровідним листом №13-0031 від 13 жовтня 2015 року подано такі документи: інформацію, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів (видатковими накладними, банківськими виписками); розрахунок ціни (калькуляцію); експертний висновок Іллічівського підприємства Одеської регіональної торгово-промислової палати №ОЭ-8/81 від 20 березня 2015 року з питання визначення ринкової вартості станом на 18 березня 2015 року; лист ТОВ "Ай Ді Ес Боржомі Тбілісі" від 27 березня 2015 року №LT32-591/1503 з питання страхування експортних вантажів; прайс-лист виробника, діючий з 02 березня 2015 року; копію відкритого полісу страхування вантажу №00837 від 28 січня 2015 року; платіжні доручення в іноземній валюті, свіфти, виписку з бухгалтерських та банківських документів; лист ДП "Держзовнішінформ" №11/653 від 04 червня 2015 року з питання надання експертного висновку зовнішньоекономічного контракту; копії довіреностей ТОВ "Ай Ді Ес Боржомі Грузія", виданих особам на право підписання документів від імені компанії.



Стосовно вимоги Митниці надати довідкову інформацію про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, декларант вказав на неможливість її надання у зв`язку з тим, що такі документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія), а тому надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим.



За результатами розгляду поданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000120/2 від 13 жовтня 2015 року, за яким задекларовану позивачем митну вартість товару в розмірі 11 436,48 доларів США (в еквіваленті складала 249 518,08 грн.) за 25 992 скляних пляшок води мінеральної "Боржомі" ємністю по 0,5 л (0,44 доларів США за одну пляшку) відкориговано відповідачем до 13 255,92 доларів США (тобто, за ціною 1,02 доларів США за одну скляну пляшку ємністю 0,5 л) з використанням другорядного (резервного) методу (МД від 28 червня 2015 року №500040403/2015/2705).



Того ж дня відповідачем складено картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00160.



Мотивуючи своє рішення, Митниця зазначала, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) внаслідок неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком відповідно до умов, наведених у статті 53 МК України); невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; наявності у митного органу інформації щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, зокрема, в наданій міжнародній товарно-транспортній накладній CMR в графі 14 зазначений номер документа, який також зазначений у наданій експортній декларації країни відправлення, про що не зазначено в перекладі, який наданий до митного оформлення; в графі 14 зазначаються умови оплати, що документально не підтверджено та не встановлено всіх складових митної вартості товару, розрахунок здійснено за первинною контрактною ціною: 0,51 USD * 25 992 пл./12 996 л = 1,02 USD/л.



13 жовтня 2015 року товар випущений у вільний обіг ВМД №100250002/2015/059946 під гарантійні зобов`язання відповідно до розділу Х МК України.



В грудні 2015 року позивач надіслав на адресу Митниці разом з супровідним листом №747/4-15ц від 16 грудня 2015 року додаткові документи, а саме: копії платіжного доручення №41 від 21 жовтня 2015 року щодо оплати товару, виписки з бухгалтерської документації - відомість розрахунків між Товариством та IDS BORJOMI GEORGIA LLC, розрахунку ціни (калькуляції), митної декларації країни відправлення, угоди відкритого страхового полісу №1CG/AG 15/026+1 від 04 березня 2015 року.



У відповідь на вказаний лист позивача Митниця надіслала лист №56/10/26-70-25-02 від 06 січня 2016 року, в якому зазначила, що в ході митного оформлення імпортованих товарів Товариство не виконало в повному обсязі вимоги частини 3 статті 53 МК України, оскільки наданий як калькуляція лист від 26 березня 2015 року №LT32-589/1503 містить лише статті витрат на придбання товару, логістичні та транспортні витрати; при цьому за результатами аналізу даних з мережі Інтернет (відомості з офіційного сайту компанії IDS BORJOMI INTERNATIONAL) Митниця дійшла висновку, що IDS BORJOMI GEORGIA LLC (продавець) та Товариство (покупець) належать до компаній, які входять до міжнародної групи компаній IDS BORJOMI INTERNATIONAL, та, як наслідок, є пов`язаними особами у розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року.



У зв`язку з цим, Митниця розцінила наданий розрахунок ціни оцінюваного товару таким, що не містить повного переліку виробничих витрат, прибутку та інших витрат, які відповідно до статті 58 МК України додаються до ціни, що сплачена або підлягає сплаті, зокрема, щодо сировинних складових витрат на пакування, тару, маркування, завантаження, розвантаження, транспортування та страхування оцінюваних товарів, а також викликає сумнів у достовірності наданих відомостей й не містить інформації для підтвердження заявленої митної вартості.



Крім того, на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04 березня 2015 року №ICG/AG 15/026+1 відсутні печатка та підпис страхувальника, а також не наданий відкритий поліс №00837 та окремі заявки на оцінювані партії товарів, що не дає можливості перевірити страхові суми і складові митної вартості товарів; копії ж митних декларацій країни відправлення не містять відміток митних органів такої країни та/або країн транзиту.



З урахуванням наведених висновків відповідач вирішив, що надані документи не містять всіх відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, не доводять, що існуючий взаємозв`язок між продавцем та покупцем оцінюваного товару не вплинув на його ціну, в зв`язку з чим, як наслідок, відмовив у визнанні заявленої Товариством митної вартості та скасуванні рішення №100250002/2015/000120/2.



Не погоджуючись із здійсненим відповідачем коригуванням митної вартості імпортованого товару, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.



В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.



Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.



За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.



Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).



Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.



Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).



Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.



Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.



Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.



У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).



Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.



За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.


................
Перейти до повного тексту