ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №825/1091/16
адміністративне провадження №К/9901/25460/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2016 року (суддя Житняк Л.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року (головуючий суддя Мамчур Я.С., судді: Желтобрюх І.Л., Шостак О.О.) у справі за позовом Комунального підприємства "Зеленбуд" Чернігівської міської ради до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2016 року Комунальне підприємство "Зеленбуд" Чернігівської міської ради (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2016 №0001891400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності (міста або району) на 17364,00грн., з яких 13891,00грн. за основним платежем та 3473,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001911400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 28896,00грн., з яких 23116,00грн. за основним платежем та 5780,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001901400, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 4119,00грн.
Суди встановили, що відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП "Зеленбуд" Чернігівської міської ради (код за ЄДРПОУ 5388629) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2013 по 31.10.2015 по взаємовідносинам з ТОВ "Будпродакшн" (код ЄДРПОУ 39341055), ТОВ "КБЕ-Транс" (код ЄДРПОУ 39152807), ТОВ "Векторіус" (код ЄДРПОУ 39477476), ТОВ "Мерчант Сервіс" (код ЄДРПОУ 39481346), за результатами якої складено акт від 11.05.2016 № 4/14/5388629, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 19099,00грн., у тому числі за 2014 рік 12 029 грн., за 2015 рік 7070,00грн.; ПДВ на загальну суму 23116,00грн., у тому числі за вересень 2014 року на 1559,00грн., за листопад 2014 року на 694,00грн., за грудень 2014 року на 11112,00грн., за січень 2015 року на 5327,00грн., за лютий 2015 року на 3343,00грн., за квітень 2015 року на 1081,00грн.; завищення суми від`ємного значення за лютий 2015 року на 4119,00 грн.
У акті перевірки податковий орган констатував формування позивачем без достатніх правових підстав валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями із вказаними контрагентами, посилаючись на невідповідність первинних документів (товарно-транспортних накладних) вимогам бухгалтерського та фінансового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Будпродакшн"; неподання до перевірки товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ "КБЕ-Транс", ТОВ "Векторіус"; сертифікатів якості товару по взаємовідносинам з усіма контрагентами; виявлення ознак фіктивності господарської діяльності ТОВ "КБЕ-Транс", ТОВ "Векторіус" та ТОВ "Мерчант Сервіс". Крім того, вказував на анулювання свідоцтв платників ПДВ контрагентів.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.07.2016 позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.06.2016 №0001891400 в частині нарахування суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 10626,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 2657,00грн.; №0001911400 в частині нарахування суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 11806,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 2952,00грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про недоведеність податковим органом безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ "Будпродакшн" (анулювання свідоцтва платника ПДВ якого відбулося 22.01.2015) щодо поставки в листопаді, грудні 2014 року органічного добрива "Паросток" та картриджів, які в подальшому були використані у власній господарській діяльності, а відтак Товариство правомірно сформувало валові витрати та включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за результатами таких операцій.
В частині ж відмови в задоволенні позову, суд виходив з формування платником податку валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за відносинами із ТОВ "КБЕ-Транс", ТОВ "Векторіус" та ТОВ "Мерчант Сервіс" на підставі первинних документів, наданих позивачу вказаними контрагентами, які не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами та, як наслідок, визнаватись такими, що посвідчують факт придбання товарів, адже ОСОБА_1 - директор ТОВ "КБЕ-Транс" та ОСОБА_2 - директор ТОВ "Векторіус" свою участь в господарській діяльності останніх заперечують (протоколи допитів свідків у кримінальному провадженні); директора ж ТОВ "Мерчант Сервіс" ОСОБА_3 вироком Деснянського районного суду м.Чернігова визнано винним у вчинені злочину, передбаченого статтею 27, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.09.2016 постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, вирішення спору без повного та всебічного дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для правильного розгляду справи, що унеможливило реалізацію завдання адміністративного судочинства та призвело до формального та незаконного вирішення спору.
Позивач правом подання письмових заперечень на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України).
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.