ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №814/2273/17
адміністративне провадження №К/9901/49857/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року ОСОБА_1 ) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (судді: Шляхтицький О.І., Потапчук В.О., Семенюк Г.В.) у справі за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області третя особа - Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електростанція", Южноукраїнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
02 листопада 2017 року комунальне підприємство "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" (далі - позивач, КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач 1, ГТУЮ у Миколаївській області), відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач 2, відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електростанція", Южноукраїнська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача-2 від 09 жовтня 2017 року про арешт коштів, що перебувають у касах боржника КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство";
- зняти арешт з коштів, що перебувають у касах боржника КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство", який було накладено постановою від 09 жовтня 2017 року, винесеною старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Квашенком С.С. (виконавче провадження № 53842043).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана позивачем постанова про арешт коштів була прийнята державним виконавцем без встановлення інформації щодо наявності у боржника готівкових коштів, без винесення постанови про опис та арешт його майна (коштів), без вилучення готівки та складання відповідного акта, а також без звернення першочергового арешту на кошти підприємства в банках та інших фінансових установах.
При цьому, позивач зазначає, що борг комунального підприємства у відповідному зведеному виконавчому провадженні становить 34 395 186,06 грн. і арешт коштів у касі боржника призведе до зупинки його господарської діяльності та до банкрутства.
Разом з тим, позивач зазначає, що державним виконавцем не було враховано специфіку діяльності комунального підприємства і те, що від його функціонування залежить життєдіяльність міста.
З цих підстав позивач вважає, що оспорювана ним постанова від 09 жовтня 2017 року про арешт коштів, що перебувають у касах боржника КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" є протиправною і накладений нею арешт підлягає зняттю судом відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що постанова від 09 жовтня 2017 року про арешт коштів, які перебувають у касах боржника КП "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", винесена державним виконавцем з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, суд апеляційної інстанції, аналізуючи норму частини другої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", зазначив, що арешт на майно (кошти) боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення однієї з двох постанов: про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника, тобто законодавцем передбачено альтернативу дій, у межах якої у даному випадку державним виконавцем винесено постанову арешт коштів позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
Позивач у касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Скаржник вважає, що накладення арешту на кошти боржника без проведення відповідного опису є можливим виключно при відкритті виконавчого провадження, а в усіх інших випадках, на його переконання, державний виконавець зобов`язаний виносити постанову про опис та арешт коштів.
Скаржник наполягає на тому, що накладення арешту є можливим лише на кошти боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні в банках та в інших фінансових установах, та заперечує можливість накладення арешту на кошти боржника, що надходять до каси підприємства.
Скаржник зазначає, що накладаючи арешт на кошти боржника, державний виконавець повинен установити їх фактичну наявність та здійснити відповідний опис.
Скаржник вказує, що в судових рішеннях по іншим справам судами було враховано скрутний фінансовий стан боржника та його економічне становище, та вважає, що такі обставини і специфіка його діяльності є підставами для зняття оспорюваного ним арешту.
Крім того, скаржник вважає, що застосування судами попередніх інстанцій норм Закону України "Про виконавче провадження" звужує зміст інших законодавчих актів у галузі комунального господарства, якими визначено права та гарантії населення на отримання відповідних комунальних послуг.
Позиція інших учасників справи.
ДП "НАЕК "Енергоатом" подано відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство просить її відхилити та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що на його переконання скарга позивача та позов у цій справі є намаганням ухилитися від виконання його обов`язків у відповідному виконавчому провадженні.
Крім того, ДП "НАЕК "Енергоатом" вказує, що арешт коштів накладається з метою забезпечення реального виконання боржником покладених на нього обов`язків, та стверджує, що оспорювана позивачем постанова державного виконавця винесена відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та Конституції України.
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Желтобрюх І.Л., (судді) Білоус О.В., Шарапа В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2016 року № 709/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді доповідача Желтобрюх І.Л.
За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г, (судді) Єресько Л.О., Соколова В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2020 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
КП "Теплопостачання та водоканалізаційне господарство" є боржником за виконавчими листами № 814/1928/16 від 10 листопада 2016 року, № 814/2216/16 від 23 листопада 2016 року, № 814/1736/16 від 26 жовтня 2016 року та наказами суду № 915/572/16 від 22 липня 2016 року, № 915/570/16 від 20 липня 2016 року, № 915/1324/16 від 20 березня 2017, виконання яких здійснюється в рамках зведеного виконавчого провадження № 53842043.
09 жовтня 2017 року для забезпечення виконання боржником покладених на нього обов`язків у вказаному зведеному виконавчому провадженні старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Миколаївській області Квашенком С.С. винесено постанову, якою накладено арешт на кошти боржника, що перебувають у касах, у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, 34 395 186,06 грн.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У пункті 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" прямо передбачено право державного виконавця накладати арешт, зокрема, на кошти, що перебувають у касах.
Частинами першою, п`ятою статті 52 Закону № 1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.