ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №823/1606/17
адміністративне провадження №К/9901/46472/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
за участі секретаря судового засіданні - Титенко М.П.
представника позивача - Аполонова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду ( головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Беспалова О.О., Губська Л.В.) від 13.03.2018 у справі № 823/1606/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання дій протиправними,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 27.05.2015р. до 28.04.2017р., згідно з наказами від 18.04.2017р. № 653 та від 28.04.2017р. № 745 та оформлення її результатів актом перевірки від 02.06.2017р. № 231/23-00-13-03/ НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірна перевірка здійснена за відсутності підстав передбачених ст.78 Податкового кодексу України, без вручення наказу про призначення перевірки, що унеможливило надання позивачем обґрунтованих заперечень та документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у зв`язку з чим відповідачем вчинено протиправні дії щодо проведення такої перевірки.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 у задоволенні позову відмовлено. Висновок суду першої інстанції обґрунтований посиланням на положення підпункту 75.1.2 статті 75 та пункту 79.2 статті 79 ПК України, виконання умов якої (надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки) передбачає право посадовим особам органу державної податкової служби розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Згідно з висновком суду документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а тому, враховуючи, що відповідач довів, що повідомлення про проведення перевірки та копія наказу про проведення перевірки були направлені на адресу позивача 19.04.2017, твердження позивача, що він не був обізнаний про проведення перевірки, не відповідає дійсності.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.03.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив: визнав протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області по проведенню стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 27.05.2015р. по 28.04.2017р., згідно з наказами Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017р. № 653, від 28.04.2017р. № 745 та оформлення результатів такої перевірки Актом від 02.06.2017р. № 231/23-00-13-0317/ НОМЕР_1 .
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення вимог пунктів 79.2 статті 79 Податкового кодексу України повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки та копія наказу про її призначення не були вручені позивачу до початку проведення перевірки, а були повернуті за закінченням терміну зберігання, чим позбавило його можливості надати первинні та інші документи, які підтверджують показники поданої ним податкової звітності, до початку проведення контрольного заходу, а тому відповідач, провівши таку перевірку та склавши за її результатами акт, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначений законом.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не взято до уваги, що повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки разом із наказом про проведення перевірки надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 19.04.2017, однак у зв`язку із закінченням терміну зберігання вказаний лист повернуто до ГУ ДФС у Черкаській області, а тому на підставі норм податкового законодавства вважається врученим позивачу, що дає право контролюючому органу здійснити перевірку.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить суд відмовити у її задоволенні і залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Переглядаючи прийняте у справі судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.05.2015р.
02.02.2017р. до ЄДРПОУ внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за власним рішенням.
Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.04.2017р. № 653, на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2, ст. 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з терміном проведення з 24.04.2017р. до 28.04.2017р.
Згідно з наказом від 28.04.2017р. № 745, термін перевірки визначено в період з 15.05.2017р. до 19.05.2017р.
Вказаний наказ відповідача від 18.04.2017р. № 653, яким призначено проведення перевірки позивача та повідомлення від 18.04.2017р. № 107/28-00-13-0118 про дату початку та місце проведення перевірки направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ: АДРЕСА_1
Однак, вказані документи не були вручені позивачу та 20 травня 2017 р. повернулись відправнику "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується даними довідки поштового відділення форми 20 .
На підставі вказаних наказів, посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області у період з 22 травня по 2 червня 2017 р. здійснено позапланову невиїзну документальну перевірку ОСОБА_1, про що складено Акт перевірки від 02.06.2017р. № 231/23-00-13-0317/ НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з такими діями контролюючого органу позивач звернувся до суду.
Так, відповідно до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.