1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 червня 2020 року

Київ

справа №461/2941/16-а

касаційне провадження №К/9901/12412/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2016 (суддя Городецька Л.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2016 (судді: Обрізко І.М., Левицька Н.Г., Нос С.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови,



УСТАНОВИВ:



ОСОБА_1 подав до Галицького районного суду м. Львова позов до Львівської митниці ДФС, в якому просив скасувати постанову від 24.04.2015 у справі № 0772/20909/15 про порушення митних правил, передбачене частиною другою статті 470 Митного кодексу України, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн та закрити провадження у цій справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.



Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що постанова про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 470 Митного кодексу України, що полягало у перевищенні встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортного засобу більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб, не відповідає вимогам закону. Так, позивач не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що позбавило його права подати свої заперечення та користуватись юридичною допомогою; протокол про порушення митних правил не складався; оскаржувана постанова позивачу не надсилалась, про її наявність він дізнався 21.04.2016 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження. Окрім того, позивач не перевищив строку доставки транспортного засобу до митного органу, оскільки перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні.



Галицький районний суд м. Львова постановою від 21.07.2016 адміністративний позов задовольнив. Постанову заступника начальника митниці Державної фіскальної служби України від 24.04.2015 № №0772/20909/15 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України скасував, а провадження у справі закрив.



Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.10.2016 залишив без змін постанову Галицького районного суду м. Львова від 21.07.2016.



Львівська митниця ДФС подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.



В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що суди безпідставно послалися у підтвердження факту перебування позивача у лікарні на медичну картку, витяг з журналу поступлення і виписки хірургічного відділення лікарні та на пояснення свідка ОСОБА_3, оскільки постанова про порушення митних правил приймалася на підставі доказів, зібраних при здійсненні цього провадження, зокрема листа Комунальної лікарні № 5 м. Львова про неперебування позивача на лікуванні. Суди не врахували, що позивач терміново не проінформував найближчий митний орган про зазначені обставини, як того вимагає частина перша статті 192 Митного кодексу України. Відповідач направляв протокол та повідомляв позивача про час і місце розгляду справи за адресою, зазначеною позивачем у поясненнях, однак позивач не з`явився. Виходячи з вимог частини восьмої статті 494 Митного кодексу України протокол вважається врученим у разі якщо особа не перебувала за повідомленою нею адресою або якщо назване нею місце проживання чи фактичного перебування є недостовірними.



Вищий адміністративний суд України ухвалою від 16.12.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.



Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.



Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.



Верховний Суд ухвалою від 04.06.2020 прийняв касаційну скаргу до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 09.06.2020.



Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.



Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.



Заступник начальника Львівської митниці ДФС прийняв постанову від 24.04.2015 № 0772/20909/15 про визнання винним ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбаченому частиною другою статті 470 Митного кодексу України, та наклав на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн.



Згідно із зазначеною постановою ОСОБА_1 31.12.2014 близько 07.26 на автомобілі марки "OPEL VECTRA", д.н.з. НОМЕР_1, здійснював приватну поїздку з України в Республіку Польща через пункт пропуску "Шегині" митного поста "Мостиська" Львівської митниці по смузі "зелений коридор". Під час перевірки строку транзитного переміщення було встановлено, що цей транспортний засіб 21.12.2014 о 01.00 був ввезений на митну територію України під керуванням ОСОБА_1 через м/п "Грушів" Львівської митниці ДФС у режимі "транзит" та перебував на митній території України з перевищенням строку більше ніж на 1 добу, але не більше ніж на десять діб, унаслідок чого ОСОБА_1 порушив вимоги статті 95 Митного кодексу України.



Відповідно до частини першої статті 458 МК порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.



Частиною першою статті 93 МК передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.



Згідно з частиною першою статті 381 МК громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.



При цьому, з огляду на положення глави 55 "Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" розділу XII МК, поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов`язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених МК, як письмове зобов`язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо.



Отже, транспортні засоби особистого користування, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, дозволяється ввозити на митну територію України з метою транзиту без письмового декларування та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу.


................
Перейти до повного тексту