ПОСТАНОВА
Іменем України
12 червня 2020 року
Київ
справа №815/117/18
адміністративне провадження №К/9901/2503/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року (судді Осіпов Ю.В., Бойко А.В., Шевчук О.А.) у справі № 815/117/18 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, за участю третьої особи - Міністерства оборони України та особи, яка подала апеляційну скаргу, - Арбітражного керуючого Пояркова Володимира Олександровича, про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У січні 2018 року позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області; відповідач-1), Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради (далі - відповідач-2), третя особа - Міністерство оборони України, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати висновок ГУ ДМС України в Одеській області по матеріалам перевірки заяви арбітражного керуючого Салієва І.Е., затверджений начальником ГУ ДМС України в Одеській області 18 вересня 2017 року;
- визнати протиправними дії (рішення) Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, викладені у повідомленні про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування від 25 листопада 2017 року про скасування у Реєстрі запису про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- зобов`язати відповідача-2 скасувати запис у Реєстрі про зняття з реєстрації позивачів за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначали, що з 2004 року зареєстровані та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1, на території Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод", колишня Військова частина А 3926. 18 грудня 2017 року з отриманого рекомендованого листа від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради стало відомо, що на підставі висновку ГУ ДМС України в Одеській області, за заявою арбітражного керуючого Салієва І.Е., незаконно проведено скасування реєстрації місця проживання позивачів. Посадовими особами ГУ ДМС України в Одеській області не перевірено підстави реєстрації місця проживання позивачів і їх житлові умови та в порушення вимог Закону України "Про захист персональних даних" неправомірно використано без відповідної згоди незавірені ксерокопії паспортів позивачів. При цьому, законом визначений вичерпний перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, проте жодної із них у відповідачів не було. Крім того, як вбачається з отриманих документів і фактичних обставин, відповідачу не подавалось рішення суду, а задовольняючи заяву Салієва І.Е., відповідач діяв необґрунтовано, чим порушив конституційні права позивачів на користування приміщенням медпункту, яке вони правомірно зайняли і зареєстрували своє місце проживання/перебування у встановленому на той час порядку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 26 липня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 25 листопада 2017 року про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату проведення перевірки реєстрації місця проживання позивачів була відсутня можливість проведення перевірки підстав їхньої реєстрації за адресою АДРЕСА_1, оскільки вказані матеріали знищені, про що безпосередньо зазначено в акті Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 25 листопада 2017 року. При цьому, рішення про скасування реєстрації місця проживання ґрунтується лише на даних Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 08 липня 2017 року № 487466, згідно яких станом на 31 грудня 2012 року право власності на нежилі споруди Державного підприємства "Одеський автомобільний завод" за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 зареєстровані за Міністерством оборони України, а житлові приміщення не зареєстровані.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідачами не надано належних доказів щодо відсутності станом на дату реєстрації місця проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1 житлових приміщень чи приміщень облаштованих під тимчасове житло для проживання безквартирних військовослужбовців та членів їх сімей за цією адресою. Крім того, Правилами реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207, та Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не передбачено такої підстави для скасування реєстрації місця проживання як відсутність житлових приміщень. Отже, відповідачами не надано належних та допустимих доказів, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 проведена з порушенням вимог законодавства, а відтак, рішення про скасування реєстрації їхнього місця проживання базується на припущеннях та прийняте з порушенням гарантованих Конституцією України прав позивачів.
Поряд із цим, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку ГУ ДМС України в Одеській області по матеріалам перевірки заяви арбітражного керуючого Салієва І.Е., затвердженого начальником ГУ ДМС України в Одеській області 18 вересня 2017 року, та визнання протиправними дій (рішення) Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради викладені у Повідомленні про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування від 25 листопада 2017 року про скасування у Реєстрі запису про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд указав на їх необґрунтованість, оскільки вважає, що висновок та повідомлення не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які змінюють чи припиняють права, свободи або законні інтереси позивачів.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 грудня 2018 року задовольнив частково апеляційні скарги Арбітражного керуючого Пояркова В.О. та Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 25 листопада 2017 року про скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 - скасував. Провадження у справі в цій частині позовних вимог закрив. Роз`яснив позивачам право на звернення з аналогічним позовом до загального суду в порядку цивільного судочинства. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року - залишив без змін.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд при ухваленні зазначеного рішення, ґрунтуються на тому, що спірні правовідносини фактично стосуються житлових прав позивачів, а саме права користування приміщеннями медичного пункту Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (Військова частина А 3926), що розташовані у м. Одесі по вул. Артилерійській, 4, які належать Міністерству оборони України. Позивачі оскаржують рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради про скасування реєстрації місця їх проживання, після виконання якого їм може в подальшому загрожувати виселення з вищевказаних приміщень. Отже, предметом спірних правовідносин є правомірність користування позивачами приміщеннями медичного пункту Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод", а також правомірність реєстрації їх місця проживання в цих приміщеннях та правомірність рішення про зняття їх з реєстрації за цією ж адресою, які фактично є похідними. Таким чином, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про те, що даний спір пов`язаний із оскарженням рішення про скасування реєстрації місця проживання позивачів, має приватноправовий характер, оскільки він виник саме з житлових правовідносин та відповідно, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції
На постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано та з порушенням вимог процесуального закону прийняв до розгляду та частково задовольнив апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Пояркова В.О., який не був учасником справи під час її розгляду в суді першої інстанції. Рішенням суду не вирішувалося питання про права та обов`язки безпосередньо Арбітражного керуючого Пояркова В.О. - ліквідатора Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод". Так само не вирішувалося питання про права та обов`язки і самого державного підприємства. Між тим, відповідно до частини першої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мають лише учасники справи та особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права та обов`язки.
Крім того скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір у даній справі має приватноправовий характер та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивачі фактично оспорюють, у тому числі повноваження відповідачів на вчинення відповідних дій, які полягають у скасуванні реєстрації місця проживання у позасудовому порядку. Предметом судового розгляду є законність дій органів владних повноважень, а не правомірність користування позивачами приміщеннями Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод". У той же час, суд першої інстанції правомірно визнав протиправним та скасував рішення відповідача-2, який у незаконний спосіб, з порушенням визначеного законом порядку та перевищенням наданих повноважень, скасував реєстрацію місця проживання позивачів. Таким чином, суд першої інстанції поновив права позивачів саме у сфері публічно-правових відносин, які були порушені неправомірними діями посадових осіб відповідача-2.
Позивач стверджує, що законом визначений вичерпний перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, проте жодної із них у відповідачів не було. Відповідачем не отримувалось рішення суду про позбавлення права користування житловими приміщеннями, а тому, задовольняючи заяву Арбітражного керуючого Салієва І.Е., відповідач-1 діяв необґрунтовано та незаконно. При цьому, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що в період реєстрації позивачів в 2005 році діяв порядок, який дозволяв реєструвати військовослужбовців на території військових частин. Апеляційний суд не врахував, що своїми незаконними рішеннями та діями відповідачі порушили визначений Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в редакції 2005 року порядок скасування/зняття з реєстрації фізичних осіб.
За наведених вище мотивів скаржник вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення, яке безпідставно скасоване судом апеляційної інстанції.
Ухвалою від 24 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Желтобрюх І.Л. (суддя-доповідач), Білоуса О.В., Стрелець Т.Г. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу представник ГУ ДМС України в Одеській області просить залишити без задоволення скаргу ОСОБА_1, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року залишити без змін. Вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що даний спір пов`язаний з оскарженням рішення про скасування реєстрації місця проживання позивачів і виник саме з житлових правовідносин, а відтак, має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Представник Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради також подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року залишити без змін. Представник відповідача-2 зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не допущено порушення норм процесуального права під час прийняття до розгляду апеляційної скарги ліквідатора Пояркова В.О. та залученні його до участі у справі в якості третьої особи, оскільки особи, які не були залучені до участі у справі судом першої інстанції, повинні бути залучені судом апеляційної інстанції. Крім того, судом апеляційної інстанції зроблено правильний висновок про те, що предметом спірних правовідносин є правомірність користування позивачами приміщеннями медичного пункту Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський автомобільний ремонтний завод" і без вирішення цього спору неможливо вирішити відповідні похідні вимоги, зокрема щодо оскарження реєстраційних дій відповідача-2. Представник Департаменту вважає, що спірні правовідносини в цій справі стосуються права користування майном, а спір має приватноправовий характер, незважаючи на участь у ньому суб`єкта владних повноважень. При цьому стверджує, що в ході перевірки відповідач дійшов правомірного висновку про наявність підстав для скасування реєстрації місця проживання позивачів та обґрунтував у чому саме полягали порушення законодавства станом на дату такої реєстрації.
Представник Міністерства оборони України подав пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_1, у яких просить задовольнити касаційну скаргу позивача, скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2018 року. Позиція третьої особи полягає у тому, що своїми діями відповідачі створили прецедент, який може призвести до масового порушення конституційних прав військовослужбовців, оскільки на теперішній час тисячі військовослужбовців та члени їхніх родин, які не мають житла та з цих причин зареєстровані за юридичною адресою військових частин, де відсутні або не зареєстровані житлові будинки (гуртожитки) можуть бути позбавлені реєстрації свого місця проживання з підстав, які були вказані відповідачами під час скасування реєстрації місця проживання сім`ї колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 . Вважає, що між позивачами та відповідачами відсутній спір про право на житло, а оскаржуються неправомірні дії суб`єктів владних повноважень щодо скасування реєстрації місця проживання позивачів.
21 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 21 червня 2019 року № 797/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.
Ухвалою від 11 червня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
17 серпня 2017 року арбітражний керуючий Салієв І.Е . - ліквідатор Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (Військова частина А 3926) звернувся до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою, в якій просив перевірити правомірність реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в нежитлових приміщеннях Державного підприємства "Одеський автомобільний ремонтний завод" (яке визнано банкрутом згідно постанови Господарського суду Одеської області від 25 листопада 2013 року по справі № 1-23-32/135-08-4825) за адресою: м. Одеса, вул. Артилерійська, 4 та скасувати реєстрацію цих осіб за цією адресою.
У вересні 2017 року провідним спеціалістом Відділу з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Одеській області Федченко В.Л. проведено перевірку заяви арбітражного керуючого Салієва І.Е., за результатами якої складено висновок від 18 вересня 2017 року.
У даному висновку зазначено, що згідно даних Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), уродженець м. Одеса, по паспорту серії НОМЕР_1, виданого 16 квітня 1996 року Козелецьким РВ УМВС України в Чернігівській області, з 08 червня 2005 року по цей час значиться зареєстрованим у гуртожитку Військової частини А 3926 по АДРЕСА_1 . При цьому, в талоні реєстрації місця проживання, оформленого на ім`я ОСОБА_1, зазначено серію паспорта НОМЕР_1, згідно копії паспорта громадянина України серія фактично НОМЕР_3 . Також, за даними Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), уродженець смт. Десна Козелецького району Чернігівській області, по паспорту серії НОМЕР_4, виданого 03 березня 2009 року Малиновським РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, з 08 червня 2005 року по цей час значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Здійснити перевірку підстав реєстрації місця проживання гр. ОСОБА_1 (1968 р.н.) та ОСОБА_2 (1992 р.н.) за адресою: АДРЕСА_1, не є можливим, у зв`язку із закінченням строку їх зберігання (Наказ МЮ України № 578/5 від 12 квітня 2012 року, зареєстрований за № 571/20884 від 17 квітня 2012 року "Про Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів"). За даними КП "БТІ" Одеської міської ради від 08 липня 2017 року № 487466 станом на 31 грудня 2012 року право власності на нежилі споруди Державного підприємства "Одеський автомобільний завод" (м. Одеса, вул. Артилерійська, 4) зареєстровані за Міністерством оборони України на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_5, виданого 11 листопада 2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради. При цьому, за даними КП "БТ" Одеської міської ради, за адресою АДРЕСА_1 4 житлові приміщення не зареєстровані. Таким чином, реєстрація місця проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 2005 році по АДРЕСА_1, тобто за адресою місця знаходження нежилих споруд заводу, була проведена в порушення законодавства, а саме: статті 379 Цивільного кодексу України та статей 4, 6, 50, 61 Житлового кодексу УРСР, а також суперечить вимогам Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (із змінами, на час реєстрації цих осіб). Вирішено направити копію даного висновку до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради для прийняття остаточного рішення.