ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №815/5464/16
адміністративне провадження №К/9901/36651/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 (колегія суддів: О.В. Лук`янчук, Ю.М. Градовський, К.В. Кравченко) у справі №815/5464/16 за позовом Приватного підприємства "Лакі Фенікс" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Лакі Фенікс" звернулося до суду з адміністративним позовом Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000056/2 від 08.07.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ним надано до Одеської митниці ДФС додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, однак відповідач відмовився скасовувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000056/2 від 08.07.2016. Позивач вважає зазначену відмову протиправною, що зумовило його звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2016 у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Лакі Фенікс" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000056/2 від 08.07.2016, - відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що встановлені у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності викликали обґрунтовані сумніви у відповідача щодо достовірності поданих декларантом відомостей стосовно митної вартості товару за ціною договору, а тому, з урахуванням цих розбіжностей, а також наявності в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах ЄАІС інформації, що рівень митної вартості по подібним товарам, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлено декларантом, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийняті оскаржувані рішення про коригування заявленої позивачем митної вартості товарів та картки відмови.
Натомість суд апеляційної інстанції, постановою від 01.03.2017 рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив. Скасував рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000056/2 від 08.07.2016.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем подано відповідачу всі достатні відомості для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому відповідачем безпідставно обрано другорядний метод визначення митної вартості.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати залишивши в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема поверховість розгляду справи судами в частині дослідження факту не надання позивачем документального підтвердження затрат по транспортуванню і страхуванню, здійснених ним під час придбання імпортованого ним товару, які також включаються до митної вартості товару. Також, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції, в супереч суду першої інстанції не надав правового значення суттєвим недолікам документам, які були подані позивачем до розмитнення його товару. А саме, оплата за товар здійснювалась на підставі проформ-інвойсів, тоді як товар завозився згідно із комерційними інвойсами, які в свою чергу видавались в 2016 роках, а прайс-лист, що надавався датований 2015 роком. Також суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що вимога позивача про скасування рішення Митниці суперечить приписам статті 162 КАС України.
Відзиву на вказану касаційну скаргу відповідача від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено що, 28.04.2016 між приватним підприємством "Лакі Фенікс" (Покупець за контрактом) та КомпанієюSeramik ve Turizm Sanayi A.S. (Постачальник за контрактом) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 2804-16 про поставку непродовольчих промислових товарів відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 1.1 Контракту поставка продукції за даним договором здійснюється на умовах FCA (пункт поставки Кютахя Тучеччина (Інкотермс 2010). Згідно умов п.п. 5.1-5.3 Контракту загальною сумою даного договору є сумарна вартість усіх партій продукції, поставлених на підставі цього договору. Загальна сума цього договору становить 200000,00 євро. Загальна вартість кожної певної партії продукції, а також ціни за кожну одиницю партії продукції зазначається у відповідних інвойсах. Розділом 6 Контракту сторонами визначено умови оплати вартості поставленого товару. Згідно п. 6.1 Контракту оплата за даним договором здійснюється банківським переказом таким чином: переоплата у розмірі 50 % чергової партії продукції здійснюється протягом 10 календарних днів із виставлення постачальником покупцю проформи на цю партію продукції; остаточний платіж за цю партію продукції здійснюється після повідомлення постачальником (його відповідальної контактної особи) покупця електронною поштою про готовність дано продукції до відвантаження покупцю.
Згідно п.7.4 Контракту після поставки кожної партії продукції постачальник відправляє покупцю експрес-доставкою таку документацію: інвойси (у 3-х примірниках); пакувальні аркуші (у 2-х примірниках); сертифікат походження продукції (в 1 примірнику). Згідно п.7.6 Контракту приймання-передача продукції здійснюється по кількості згідно з товаросупроводжувальними документами, по якості згідно з документами, що підтверджують якість продукції.
Згідно Контракту № 2804-16 від 28.04.2016 ввезено на митну територію України партію товару "посуд та прибори столові, кухонні з фарфору…", торговельна марка "GURAL", фірма виробник HERIS SERAMIK VE TURIZM SANAYI A.S., країна виробництва Туреччина.
З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару 06.07.2016 декларантом ПП "Лакі Фенікс" до Одеської митниці Державної фіскальної служби заявлено товар за електронною митною декларацією, якій присвоєно № 500060006/2016/011111, а також подано документи, необхідні для митного оформлення товару.
Митна вартість товару відповідно до статті 266 Митного кодексу України визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 25959,82 доларів EUR.
До митного оформлення для підтвердження митної вартості декларантом подано наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) №5962 від 05.07.2016р.; коносамент №16/06/300/01252-0002489 від 17.06.2016р.; рахунок-фактуру (інвойс) №AG2016000003697 від 13.06.2016 р.; пакувальний лист № б/н від 13.06.2016 р.; навантажувальний документ № 87 від 24.06.2016р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 2804-16 від 28.04.2016 р.; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 17.06.2016р., сертифікат про походження товару № В0973900 від 14.06.2016р., довідку про транспортні витрати від 01.07.2016.
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 500060006/2016/011111 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, в зв`язку з чим відповідно до ч. 3 ст.53 Митного кодексу України відповідач витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) копію митної декларації країни відправлення; 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/ або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
07.07.2016 декларант надіслав прайс-лист від 01.01.2015, платіжне доручення № 3 від 02.06.2016, гарантійне зобов`язання від 07.07.2016 та лист декларанта від 07.07.2016, в яких зазначено, що копія експортної декларації країни відправлення буде надана у строк до 15.07.2016, а 08.07.2016р. електронним повідомленням декларант надіслав лист про визнання недійсним гарантійного зобов`язання від 07.07.2016 та листа декларанта від 07.07.2016, а також про неможливість надання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Як вбачається зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2016/000056/2 від 08.07.2016, відповідач зазначив, що у надісланих 07.07.2016 прайс-листі від 01.01.2015, платіжному дорученні №3 від 02.06.2016 містяться такі розбіжності: прайс-лист не містить посилання на зовнішньоекономічний контракт і датований 01.01.2015, тоді як всі документи, що стосуються даної зовнішньоекономічної операції датовані 2016 (тобто інформація, яка в ньому зазначена, може бути не актуальною на час здійснення митного оформлення); в платіжному дорученні № 3 від 02.06.2016 є посилання на інвойси №№ 351689, 351773, 352349 від 30.05.2016, а для митного оформлення було надано інвойс №AG2016000003697 від 13.06.2016.
Отже, за результатами проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом, останньому повідомлено про те, що митну вартість товарів, заявлених до митного оформлення за електронною митною декларацією № 500060006/2016/011111 буде скориговано відповідно до ст. 55 Митного кодексу України.
В повідомленні Одеської митниці ДФС також зазначено про застосування другорядних методів визначення митної вартості товару, оскільки заявлена декларантом митна вартість за ціною договору не підтверджена документально. У зв`язку з відсутністю у митному органі інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами та інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних товарів. В органу доходів і зборів наявна інформація щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами.
З огляду на вищезазначене, митницею здійснено коригування митної вартості товару, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060006/2016/00163 та прийнято рішення № 500060006/2016/000056/2 від 08.07.2016 про коригування митної вартості товару, відповідно до якого визначено митну вартість товару за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому, з метою забезпечення повноти оподаткування митницею було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. Згідно МД №125140002/16/650335 від 22.01.2016 вартість товарів вище 3,077 дол. США за кг, ніж заявлена декларантом 2,56 дол. США за кг.
Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими є: