Постанова суду № 804/2503/18 від 12.06.2020 про скасування припису

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №804/2503/18

адміністративне провадження №К/9901/3630/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (суддя Коренев А.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (судді Чумак С.Ю., Чабаненко С.В., Юрко І.В.) у справі № 804/2503/18 за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування припису,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2018 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - ГТУЮ у Дніпропетровській області; відповідач), у якому просив визнати протиправним і скасувати припис про недопущення повторних порушень від 10 жовтня 2017 року № 61-П, винесений відповідачем, у частині порушення вимог:

- абзацу 4 частини другої статті 41 Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон № 4212-VI) у частині непроведення оцінки майна банкрута ТОВ "Приват Комплект" з дня свого призначення;

- частини третьої статті 98 та абзацу 8 частини другої статті 41 Закону № 4212-VI у частині невжиття ліквідатором ТОВ "АГ Сталь" з дня свого призначення вичерпних заходів щодо пред`явлення до третіх осіб вимог щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- пункту 7 частини другої статті 98 Закону № 4212-VI та пункту 1.9 Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 вересня 2011 року № 3018/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 року за № 1106/19844 (далі - Положення № 3018/5) у частині несвоєчасного внесення через онлайн-систему електронної звітності арбітражних керуючих до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, обов`язкових відомостей (інформації) по формам № 2, 3, 4, 5, 5.1, 5.2, 6 за грудень 2015 року під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "КРОСНО";

- пункту 7 частини другої статті 98 Закону № 4212-VI та пункту 1.9 Положення № 3018/5 у частині несвоєчасного внесення через онлайн-систему електронної звітності арбітражних керуючих до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, обов`язкових відомостей (інформації) по формам № 1.1., 5, 5.1, 5.2 за липень 2015 року та по формам № 2, 3, 4 за серпень 2017 року під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "АГ Сталь";

- пункту 7 частини другої статті 98 Закону № 4212-VI та пункту 1.9 Положення № 3018/5 у частині несвоєчасного внесення через онлайн-систему електронної звітності арбітражних керуючих до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, обов`язкових відомостей (інформації) по формам № 2, 3, 4 за серпень 2017 року під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Приват Комплект";

- абзацу 2 пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку подання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов`язкових відомостей (інформації), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 січня 2013 року № 130/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2013 року за № 148/22680 (далі - Порядок № 130/5) у частині подання арбітражним керуючим ОСОБА_1 недостовірної інформації в обов`язкових відомостях (форма 4 за серпень 2017 року) відносно ТОВ "Приват Комплект".

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 указував, що висновки Комісії, викладені в Акті перевірки, суперечать нормам законодавства та не містять правового обґрунтування, є помилковими та ґрунтуються виключно на суб`єктивних припущеннях і довільному трактуванні Комісією норм Закону № 4212-VI. Позивач вважає, що припис від 10 жовтня 2017 року № 61-П винесений на підставі неправомірних дій та висновків Комісії, а тому підлягає скасуванню, як такий, що порушує права та законні інтереси арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 12 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, в задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з правомірності припису ГТУЮ в Дніпропетровській області від 10 жовтня 2017 року № 61-П в оскаржуваній частині внаслідок доведення відповідачем порушень арбітражним керуючим ОСОБА_1 положень Закону № 4212-VI, Положення № 3018/5 та Порядку № 130/5. Суд першої інстанції зазначив, що не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки обставини, які зазначені в приписі позивач не заперечував, а зазначав про поважність причин указаних порушень. Крім того, суд зауважив, що спірний припис винесений саме щодо недопущення аналогічних порушень арбітражним керуючим у подальшій діяльності, тобто для запобігання вищевказаних порушень у майбутньому, а відтак і обставин, у зв`язку з якими вони були допущені.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

На рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Скаржник вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було поверхнево та неповно з`ясовано істотні обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Зокрема, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення абзацу 4 частини другої статті 41 Закону № 4212-VI, так як оцінка майна банкрута необхідна для визначення початкової вартості майна банкрута при продажі його частинами. Проте, станом на час проведення перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 продаж майна ТОВ "Приват Комплект" не здійснювався, оскільки Господарським судом Дніпропетровської області розглядалося клопотання ліквідатора про надання судом згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення. Крім того, оцінку майна ТОВ "Приват Комплект" вже було здійснено, що підтверджується договором № 17/11/2017 про проведення незалежної оцінки від 17 листопада 2017 року та висновками про оцінку. Також скаржник указує на те, що зазначена норма Закону № 4212-VI є загальною і не містить конкретний спосіб і форму проведення оцінки майна банкрута, як і строку, протягом якого її має бути проведено.

Окрім зазначеного, позивач вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено та взято до уваги вжиті ліквідатором ТОВ "АГ Сталь" у ліквідаційній процедурі заходи, які свідчать, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 реалізовані повноваження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 41 Закону № 4212-VI щодо пред`явлення вимог до третіх осіб про повернення банкруту сум дебіторської заборгованості у відповідності до вимог закону, з урахуванням мінімізації витрат банкрута на вчинення таких дій у спосіб, погоджений із комітетом кредиторів.

На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог пункту 7 частини другої статті 98 Закону № 4212-VI та пункту 1.9 Положення № 3018/5, оскільки останній не є держателем Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та не може відповідати за неналежну роботу електронних сервісів. Доказами, що містяться у матеріалах справи, а саме скріншотами екрану комп`ютера із відображенням роботи системи електронної звітності арбітражного керуючого, підтверджується факт неналежної роботи Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, у відповідні дати.

До того ж, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про підтвердження факту подання арбітражним керуючим ОСОБА_1 недостовірної інформації в обов`язкових відомостях (форма 4 за серпень 2017 року) відносно ТОВ "Приват Комплект", оскільки в реєстрі вимог кредиторів ТОВ "Приват Комплект" станом на 01 вересня 2017 року було допущено технічну помилку, яка в подальшому виправлена позивачем у реєстрі кредиторів станом на 04 жовтня 2017 року.

За наведених мотивів скаржник вважає, що при розгляді даної справи суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги- задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою від 04 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Стрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л. відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу представник ГТУЮ в Дніпропетровській області просить касаційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, мотивуючи це тим, що доводи скарги зводяться до викладення обставин справи з наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, а не спростування висновків судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржуваних судових рішеннях. Представник відповідача вважає, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року є законними та обґрунтованими, а твердження ОСОБА_1 - помилковими.

07 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 07 червня 2019 року № 656/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

Ухвалою від 11 червня 2020 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У період з 18 до 27 вересня 2017 року посадовими особами ГТУЮ в Дніпропетровській області на підставі Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на III квартал 2017 року, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року № 2230/7, доручення від 05 липня 2017 року № 67, повідомлення від 05 липня 2017 року № 62 та посвідчення від 05 липня 2017 року № 66 проведено планову виїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 та складено довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого від 27 вересня 2017 року № 70-Д.

Предметом перевірки визначено: дослідження відповідності діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам, визначеним Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із змінами та доповненнями, дотримання ним вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство.

За результатами планової виїзної перевірки складено Акт перевірки від 06 жовтня 2017 № 70-А та вирішено винести припис від 10 жовтня 2017 року № 61-П про недопущення арбітражним керуючим ОСОБА_1 у подальшій діяльності повторних порушень, зокрема:

абзацу 4 частини другої статті 41 Закону № 4212-VI у частині непроведення оцінки майна банкрута ТОВ "Приват Комплект" з дня свого призначення;

- пункту 7 частини другої статті 98 Закону № 4212-VI та пункту 1.9 Положення № 3018/5 у частині несвоєчасного внесення через онлайн-систему електронної звітності арбітражних керуючих до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, обов`язкових відомостей (інформації) по формам № 2, 3, 4, 5, 5.1, 5.2, 6 за грудень 2015 року під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "КРОСНО";

грубе порушення абзацу 2 пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку № 130/5 у частині подання арбітражним керуючим ОСОБА_1 недостовірної інформації в обов`язкових відомостях (форма 4 за серпень 2017 року) відносно ТОВ "Приват Комплект";

- пункту 7 частини другої статті 98 Закону № 4212-VI та пункту 1.9 Положення № 3018/5 у частині несвоєчасного внесення через онлайн-систему електронної звітності арбітражних керуючих до Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, обов`язкових відомостей (інформації) по формам № 2, 3, 4 за серпень 2017 року під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Приват Комплект".

Не погодившись із приписом відповідача в зазначеній частині, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Положеннями частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Верховний Суд, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить з наступного.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 КАС України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

................

Перейти до повного тексту