1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



11 червня 2020 року

Київ

справа №806/1564/17

адміністративне провадження №К/9901/15204/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 ( суддя Липа В.А.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (головуючий суддя Кузьменко Л.В., судді: Іваненко Т.В., Франовська К.С.) у справі № 806/1564/17 за позовом Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" до Закарпатської митниці ДФС про визнання дій протиправними,



ВСТАНОВИВ:



В червні 2017 року Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" звернулося до суду з позовом до Закарпатської митниці ДФС про визнання дій протиправними по затримці та переогляду вагонів №№ №68701143, №66876889, №66104001 з лісоматеріалами Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" на залізничній станції "Батьово" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення норм ст.199 Митного кодексу України, безпідставно було проведено затримку залізничних вагонів №68701143, №66876889, №66104001 з вантажем "лісоматеріали". При цьому, позивач акцентував увагу на відсутності належних підстав для зупинення пропуску товару, вичерпний перелік яких визначений законом, та зазначив про порушення встановленої процедури проведення відповідного огляду товару. Позивач наголосив, що в порушення ст.249 Митного Кодексу, про проведення переогляду вантажу підприємству не повідомлялося. Також не повідомлялося про зупинку вагонів. Позивач зазначив, що незважаючи на надання відповідачу повного пакету документів, відповідачем не вчинено дій щодо вчасного завершення митних формальностей та проведення митного оформлення, що спричинило негативні наслідки для позивача, що полягають у безпідставному нарахуванні за затримку вагонів платежів всього на суму 49083,70 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України по затримці вагонів №68701143, №66876889, №66104001 з лісоматеріалами Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" на залізничній станції "Батьово" митного посту "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС.

Судові рішення мотивовані доводами, що зазначені у позовній заяві.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що підставою для проведення оглядів товарів була інформація від правоохоронних та інших органів, що не суперечить підпунктам 5, 8, 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. №467. Через те, що огляд таких товарів в пункті пропуску є неможливим, відповідні вагони були затримані на мінімальний строк, достатній для проведення митного огляду у іншому місці. Судами помилково застосовані норми статті 249 Митного кодексу України, оскільки вони регулюють питання огляду при митному оформленні товару, у той час як таке оформлення було завершене Житомирською Митницею ДФС до прибуття вагонів на пункт пропуску, а не здійснювалося відповідачем. Також вказано на порушення строків звернення до суду з позовом.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, обґрунтованими, винесеними з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями між ДП "Білокоровицьке лісове господарство" в особі директора Шевчука Ю .І. (Продавець) з однієї сторони та фірмою "Тужер" Угорщина в особі директора Тотха Арпада (Покупець) укладено контракт №04-10-201 від 04.10.2011, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує лісоматеріали - пиловник сосновий 1,2. сорт, діаметром 14-25 см та баланси соснові.

ДП "Білокоровицьке лісове господарство" на виконання вимог Контракту здійснив завантаження лісопродукції.

У травні 2016 року Закарпатською митницею ДФС на станції Батьово були затримані вагони №68701143, №66876889, №66104001, за результатами переогляду вантажу складено акт від 01.06.2016 №3050100505/2016/ЗМЗ-03022, згідно якого сторонніх вкладень у вантажі "лісоматеріали" не виявлено.

01.06.2016 Закарпатською митницею ДФС прийнято рішення про випуск вагонів, про що залізницею складено акти загальної форми на випуск вагонів від 01.06.2016 № 399, №402, №408 з нарахуванням належних платежів за затримку.

Як встановлено судами, митне оформлення товару у названих залізничних вагонах розпочалося в період їх прибуття на станцію Батьово 20.05.2016 та 23.05.2016 та тривало по 01.06.2016 (рішення Закарпатської митниці про випуск вагонів для прослідування за призначенням).

Вважаючи дії Закарпатської митниці ДФС по затримці вагонів неправомірними, позивач звернувся до суду.

Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час розгляду справи судами) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.


................
Перейти до повного тексту