ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №826/2418/16
адміністративне провадження №К/9901/18492/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.11.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 у справі №826/2418/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амекс Техніка Кріплення" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100270002/2015/700051/2 від 11.12.2015.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Київською міською митницею Державної фіскальної служби України на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення митної вартості імпортованих позивачем товарів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016, залишеною без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2017 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 11.12.2015 №100270002/2015/700051/2, прийняте Київською міською митницею Державної фіскальної служби України. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачем під час митного оформлення товару надано всі необхідні документи, які відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України та чітко ідентифікували оцінюваний товар, не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару; натомість відповідачем не обґрунтовано, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товару, та не доведено неможливості застосування Товариством методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити з огляду на правомірність прийняття спірних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями 12.10.2015 між ТОВ "Амекс Техніка Кріплення" як Покупцем та LAND WIDE CO., LTD. No.306, Hsing Chuang 1st Road, Zuoy ir District, Kaohsiung 81355, Taiwan, R.O.C. як Продавцем було укладено Контракт №LW 12/10/15 купівлі-продажу.
19.10.2015 між Покупцем та Продавцем було укладено додаткову угоду № 01 до Контракту, відповідно до якої товари, що постачаються згідно проформи-інвойсу № АМЕ0001 від 12.10.2015 мають знижку з ціни.
25.08.2015 позивачем подано до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України митну декларацію (МД) №100270002/2015/263099 від 10.12.2015 та для підтвердження митної вартості також додано наступні документи: інвойс № LW1511003 від 03.11.2015 ; проформа-інвойс № АМЕ-0001 від 19.10.2015; контракт №LW 12/10/15 від 12.10.2015; прайс-лист Продавця б/н від 19.10.2015; банківські документи, що підтверджують банківський переказ грошей Продавцю згідно з контрактом № LW 12/10/15 від 12.10.2015; лист Продавця б/н від 19.10.2015 про умови застосування спеціальних цін зі знижкою згідно з інвойсом № LW1511003 від 03.11.2015; експортна декларація Продавця № ВС/ /04/187/J2587 від 03.11.2015; договір транспортного експедирування № 36 від 04.10.2012; заявка на перевезення № 008/15 від 30.10.2015, договір транспортною експедирування № 36 від 04.10.2012; довідка експедитора про транспортні витрати за межами митної території" України № 0812/1 від 08.12.2015 згідно договору транспортного експедирування № 36 від 04.10.2012; рахунок-фактура експедитора на оплату транспортних послуг № 123 від 08.12.2015 згідно договору транспортного експедирування № 36 від 04.10.2012; видаткові накладні на подібний товар, що має походження з Тайваню, але імпортувався від іншого постачальника.
11.12.2015 відповідачем за наслідками розгляду поданих позивачем документів прийнято рішення № 100270002/2015/700051/2 про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем, яким підвищено митну вартість вказаного товару.
Як вбачається з вищевказаного рішення, на переконання відповідача, надані декларантом документи до митного оформлення не підтверджують усі складові митної вартості, чим недотримано п.21 ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач зазначав, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в митній декларації країни відправлення не зазначено реквізитів інвойсу, коносаменту або іншого документу, за яким можна ідентифікувати належність даного документу до поставки оцінюваного товару; в наданій довідці про здійснення попередньої оплати за оцінюваний товар не зазначено реквізитів контракту або інвойсу, відповідно до якого здійснюється поставка, тому неможливо ідентифікувати належність цього документу саме до даної зовнішньоекономічної операції; накладення підпису на печатку на двох різних транспортних документах (рахунку від 08.12.2015 № 123 та довідка від 08.12.2015 № 0812/1) повністю ідентичне, що може свідчити про можливі наявні ознаки підробки; на прайс-листі, в додатковій угоді та листі про знижку також спостерігається ідентичне накладення підпису на печатку, що також може свідчити про можливі наявні ознаки підробки.
Оспорюваним рішенням відповідач також витребував від декларанта наступні документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; запропоновано надати відповідно до вимог статті 254 МКУ переклад митної декларації країни відправлення, оскільки дані, які містяться в ній, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації; інші документи за бажанням декларанта.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, товар було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією №100270002/2015/263099 із забезпеченням, шляхом надання гарантій, сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою за митною вартістю товарів, визначеною митним органом згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів від 11.12.2015 №100270002/2015/700051/2.
Збільшення митної вартості товару потягнуло за собою збільшення сплаченого позивачем мита на 183 000 гривень.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.