ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
Київ
справа №826/135/15
адміністративне провадження №К/9901/7306/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІСА ПРАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТС"
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2015 (суддя Аблов Є.В.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 (Головуючий суддя Беспалов О.О. судді: Грибан І.О., Губська О.А.)
у справі № 826/135/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "ІСА ПРАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТС"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві
третя особа Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2015 року Приватне акціонерне товариство "ІСА ПРАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТС" (далі - позивач, ПАТ "ІСА ПРАЙМ ДЕВЕЛОПМЕНТС") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), третя особа Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0003462230.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2015 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України пов`язує момент виникнення податкових зобов`язань з моментом відвантаження товарів, яким є дата на яку фактично передано нерухомість із володіння однієї сторони іншій в межах операцій, що передбачає перехід права власності на нерухомість. В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем передано ПАТ "Укрсоцбанк" предмет іпотеки-нежилу будівлю. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення позивач володів (розпоряджався) зазначеною будівлею, яка перебувала на балансі позивача. Враховуючи те, що будівля перебувала у володіння позивача, ПАТ "Укрсоцбанк" продовжував нараховувати та стягувати заборгованість з позивача у судовому порядку, відтак, жодна з подій вказаних у пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України не настала. Крім того, судами не надано оцінки доводам позивача щодо порушення процедури проведення перевірки та прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за наслідками незаконної перевірки.
Третя особа у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечує. Вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2018 касаційну скаргу було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 22.05.2013 по 10.06.2013, на підставі направлень від 22.05.2013 № 523/22-30П, від 28.05.2013 № 574/22-30П, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Іса Прайм Девелопмент" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПАТ "Укрсоцбанк" за період з 01.04.2010 по 31.03.2013, за результатами якої складено акт від 10.06.2013 № 380/22-30/24580485 та зроблено висновок про порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 38 101 415 грн., у тому числі за грудень 2012 року в сумі 38 101 415,0 грн.
Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2013 № 0003462230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 47 626 768,75 грн, з яких 38 101 415 грн - за основним платежем та 9 525 353, 75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. При цьому, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що воно прийнято на підставі акта від 10.06.2013 № 389/22-30/24580485.
Суть встановленого порушення, на думку відповідача, полягає в тому, що позивачем не відображено у бухгалтерському та податковому обліку за грудень 2012 року операції по передачі права власності на нежилу будівлю (літ В) за адресою: м. Київ, вул. М. Грінченка, 4 .
Так між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк" було укладено кредитний договір № 18/076-КР від 28.04.2005 р. (зі змінами та доповненнями) та укладено іпотечний договір від 12.09.2006 (із змінами та доповненнями), за умовами якого було забезпечено кредитний договір нежилою будівлею (літ. В) загальною площею 15988,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4, та належала позивачу на праві приватної власності.
За вказаним кредитним договором у позивача виникла заборгованість перед ПАТ "Укрсоцбанк" на загальну суму 40 000 000,00 дол. США.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. у справі № 5011-57/8106-2012 в рахунок заборгованості ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" (03164, м. Київ, Вул. Генерала Наумова, 23-Б, код 24580485) перед ПАТ "Укрсоцбанк"(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) в розмірі 233 436 000 (двісті тридцять три мільйони чотириста тридцять шість тисяч) гривень 00 коп. за договором кредиту № 18/076-КР від 28.04.2005 року звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором від 12 вересня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрованим в реєстрі за №1492, - нежилу будівлю (літера В), загальною площею 17 532,50 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за ПАТ "Укрсоцбанк".
Визнано за ПАТ "Укрсоцбанк" право власності на предмет іпотеки, а саме нежилу будівлю (літ. В) загальною площею 17 532,50 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, будинок 4.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 р. у справі № 5011-57/8106-2012 набрало законної сили за результатами його перегляду Київським апеляційним господарським судом та залишенням без змін постановою КАГС від 18.10.2012 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2013 р. зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.12.2012 р. у справі № 2а-17041/12/2670 зобов`язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати за публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" право власності на об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю (Літера В) загальною площею 17532, 5 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, будинок 4.
На підставі вищезазначених судових рішень за публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" 29.12.2012 р. зареєстровано право власності на спірну будівлю, про що свідчить витяг № 37074743 від 29.12.2012 р. (а. с. 19 Т. 2).
Натомість, на думку відповідача, позивачем не відображено в податковій звітності за грудень 2012 року операції з продажу нерухомого майна, що призвело до заниження податкового зобов`язання з ПДВ на спірну суму.