ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2020 року
м. Київ
справа №815/1322/16
касаційне провадження №К/9901/38257/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Стефанова С.О. від 16.05.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О. від 21.09.2016 у справі № 815/1322/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горяц-Т" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2016 року ТОВ "Горяц-Т" (далі - товариство, позивач) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0003522203 від 29.10.2015, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 227 307,94 грн.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено фактичну перевірку з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, що є обов`язковими до виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої було складено акт № 264/15-32-21-01/34443264 від 05.10.2015, на підставі якої було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003522203 від 29.10.2015, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 227 307,94 грн за порушення вимог п. 7, п. 12, п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95). Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач у ході проведення перевірки.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 адміністративний позов ТОВ "Горяц-Т" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 29.10.2015 №0003522203 в частині застосування до "Горяц-Т" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 227 136, 94 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.09.2016 залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність факту порушення ТОВ "Горяц-Т" вимог п.12 ст.3 Закону №265/95 (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), а тому, відповідно, і відсутні підстави для застосування до підприємства позивача спірних штрафних (фінансових) санкцій, встановлених ст.20 Закону №265/95 (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин). Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафу у сумі 212 686, 94 грн є неправомірним та підлягало скасуванню. За вчинення порушення п.7 ст.13 Закону №265/95 до ТОВ "Горяц-Т" повинен був бути застосований штраф у сумі 170 грн, а тому, відповідно, нарахування позивачу штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 14 450 грн (тобто 14 620 - 170 = 14 450) є неправомірним. Відтак, у цій частині акт індивідуальної дії також підлягав скасуванню.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: застосування статей 17 та 20 Закону № 265/95, статей 7, 70, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.08.2017 відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Горяц-Т" проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просив залишити без змін, такими, що винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин у справі, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги відповідача. Правильність застосування судами вказаних правових позицій узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 20.01.2015 у справі № 21-275а14, від 16.04.2013 у справі № 21-89а13, від 04.06.2013 у справі № 21-155а13, від 17.12.2013 у справі № 21-442а13.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.09.2015 посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області була проведена фактична перевірка крамниці, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 7, що належить ТОВ "Горяц-Т", з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, що є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
За результатами вказаної перевірки було складено акт №264/15-32-21-01/34443264 від 05.10.2015, в якому зафіксовано порушення підприємством позивача, зокрема, вимог п.7, п.12 ст.3 Закону № 265/95, а саме:
- п.7 ст.3 Закону № 265/95 - підприємством не підтверджено передачу до органів доходів і зборів 86 фіскальних чеків (Z-звітів), за що застосовано штраф, передбачений п.9 ст.17 вказаного Закону, у розмірі 170 грн. за кожний із 86 випадків порушень, тобто у загальній сумі 14 620 грн (170 грн х 86);
- п.12 ст.3 Закону № 265/95 - неведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що виразилось у ненаданні накладних та товарно-транспортних накладних на алкогольні напої, що реалізувались у крамниці (магазині) " Віртус " за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, 7, на загальну суму 106 343,47 грн, за що застосовано штраф, передбачений ст.20 зазначеного Закону, в розмірі подвійної вартості не облікованих за місцем реалізації та зберігання товарів, за цінами реалізації, тобто у сумі 212 686,94 грн (106 343,47 х 2).
На підставі зазначеного акта перевірки керівником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003522203 від 29.10.2015, яким до позивача за вказані порушення застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 227 306,94 грн.
Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а також відповідно, з часткової неправомірності спірного рішення відповідача.
Колегія суддів касаційного суду дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій і вважає їх обґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону № 265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.
Згідно з пунктом 9 статті 17 Закону № 265/95 у разі неподання до органів доходів і зборів звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв`язку, в разі обов`язковості її подання до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.