1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду







ПОСТАНОВА

Іменем України




12 червня 2020 року

Київ



справа №754/2199/17

адміністративне провадження №К/9901/23146/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Соколова В.М.,

суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г.,



розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Деснянського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року (головуючий суддя Мацедонська В.Е., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі №754/2199/17 за позовом Деснянського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у місті Києві (далі також - позивач, Деснянський РВ ГУДМС у місті Києві) до громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з подальшим примусовим видворенням з України,



УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У лютому 2017 року Деснянський РВ ГУДМС у місті Києві звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до громадянина ОСОБА_1 у якому просив затримати останнього з метою ідентифікації та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з подальшим примусовим видворенням з України.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за дотриманням законодавства в міграційній сфері був виявлений громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, 1998 року народження, який знаходиться в України без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування його на території України. За отриманням статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту на території України до підрозділів ДМС України він не звертався. З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з позовом про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина ОСОБА_1, з подальшим видворенням з України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Деснянський районний суд міста Києва постановою від 17 лютого 2017 року позов задовольнив. Затримав та помістив до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України ( далі - Чернігівський ПТПІ) громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, 1998 року народження, терміном на шість місяців з подальшим примусовим видворенням з території України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідач грубо порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виїзду з України, а також є підстави вважати, що громадянин ОСОБА_1 ухилятиметься від виконання рішення про його примусове повернення в країну походження або третю країну.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року скасовано рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд зазначив, що оскільки компетентним органом рішення про примусове повернення відповідача не приймалось, позивачем не доведено факту того, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, або якщо існує ризик його втечі, підстави для його затримання відповідно до статті 183-7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України у редакції до 15 грудня 2017 року) відсутні.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

На постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року.

Аргументи скаржника полягають у тому, що суд апеляційної інстанції проігнорував доводи позивача про те, що громадянин ОСОБА_1 не ідентифікований, не має коштів на своє утримання, родинних зв`язків в Україні та документів які б засвідчували його особу, надавали право на перебування його на території України та виїзд з України, а тому існує ризик його втечі або звернення позивача в найближче посольство для оформлення паспортного документа, куди він не зможе потрапити законним шляхом. Скаржник зазначає, що прийняття рішення про примусове видворення ОСОБА_1 з України, суперечило б положенням статті 2041 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України).

Відповідач не подав до суду відзив на касаційну скаргу.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Деснянського РВ ГУДМС у місті Києві.

15 лютого 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Бевзенко В.М. (суддя-доповідач), Шарапа В.М., Данилевич Н.А.

24 квітня 2020 року за результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Соколов В.М. (суддя-доповідач), Губська О.А., Загороднюк А.Г.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

16 лютого 2017 року під час проведення цільових профілактичних заходів з нагляду та контролю за дотриманням законодавства в міграційній сфері співробітниками Департаменту боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми, НПУ спільно із працівниками ГУ ДМС України в місті Києві був виявлений громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться в України без законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування на території України.

16 лютого 2017 року уповноваженою особою ДМС України, Деснянського РВ ГУ ДМС України в місті Києві, провідним спеціалістом Манільчук Т.С. складено протокол ПР МКМ 084570 про адміністративне правопорушення, згідно якого 16 лютого 2017 року о 13:00 по АДРЕСА_1 було виявлено громадянина Республіки Бангладеш ОСОБА_1, який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживав без документів на право проживання в Україні, за що передбачена відповідальність відповідно до частини першої статті 203 КУпАП.

З наданих відповідачем пояснень слідує, що громадянин Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасово проживає в АДРЕСА_1 . У зв`язку з низьким рівнем економічного стану Республіки Бангладеш вирішив виїхати в одну з країн Євросоюзу та, розуміючи, що не може отримати візу, вирішив потрапити до такої країни незаконним шляхом. Приблизно чотири місяці назад, знаходячись в Бангладеш, він через свого родича познайомився з чоловіком на ім`я ОСОБА_2, який пояснив, що відповідач за туристичною візою має прибути в Москву, а звідти ОСОБА_2 організує переправу в Україну, а потім в Угорщину, що коштуватиме 8000 доларів США. Відповідач через туристичну фірму в Бангладеш відкрив туристичну візу (в посольстві РФ в Індії) та 25 грудня 2016 року прибув авіасполученням до Москви, де його зустріла людина та відвезла на квартиру, де він перебував 15-16 днів. Потім автомобілем його з іншими іноземцями привезли до кордону, де їх зустрів чоловік слов`янської зовнішності, який перевів їх через кордон в Україну. Кордон України в офіційному порядку ОСОБА_1 не перетинав, прикордонний контроль не проходив. Через 15 годин відповідач з іншими іноземцями автомобілем прибули до Києва, водій завів їх до квартири, де вони перебували приблизно місяць та були виявлені співробітниками міграційної служби разом із співробітниками поліції України. Підстави для подальшого перебування на території України, встановлені Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", близькі родичі, законні засоби існування, грошові кошти на проживання на території України відсутні.

16 лютого 2017 року уповноваженою особою ДМС України, Деснянського РВ ГУ ДМС України в місті Києві начальником Галузіним Ю.В. на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ПР МКМ 084570 від 16 лютого 2017 року винесено постанову ПН МКМ №084570 про накладення адміністративного стягнення, згідно якого встановлено порушення відповідачем частини першої статті 203 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Наступного дня позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив затримати та помістити до Чернігівського ПТПІ громадянина Народної Республіки Бангладеш ОСОБА_1, з подальшим примусовим видворенням останнього з території України.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Приписами частини першої, третьої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону №3773-VI надано визначення терміну іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.


................
Перейти до повного тексту