ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/609/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року (головуючий - Гетьман Р. А., Дучал Н. М., Склярук О. І.) і рішення Господарського суду Донецької області від 13 листопада 2019 року (суддя Паляниця Ю. О.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Покровськтепломережа"
про стягнення 1 160 897,85 грн.
(за участю представника позивача - Лисенко В.О.)
Історія справи
Фактичні обставини, встановлені судами
1. 30 серпня 2016 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) та Комунальним підприємством "Покровськтепломережа" (далі - КП "Покровськтепломережа", Відповідач) укладено договір №4544/1617-ТЕ-6 постачання природного газу (далі - Договір), відповідно до кого позивач зобов`язався поставити відповідачу у 2016-2017 роках природний газ, що використовується виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, а Відповідач - прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
1.1. Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється Відповідачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3 цього Договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок №20) спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за цим Договором.
2. На виконання умов договору Позивач у листопаді-грудні 2016 року та березні 2017 року передав Відповідачу природний газ на загальну суму 63 449 444,48 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, який у порушення умов договору оплачувався Відповідачем несвоєчасно.
3. Пунктом 8.2 Договору визначено, що у разі прострочення Відповідачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити Позивачу пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до Порядку № 20.
3.1. Відповідно до пункту 8.3 Договору сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього Договору укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до Порядку № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання не звільняє Відповідача від обов`язку сплатити на користь Позивача платежі відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на всю суму заборгованості за цим Договором.
4. Між ГУ Державної казначейської служби України в Донецькій області, Департаментом фінансів Донецької обласної державної адміністрації, фінансовим управлінням Покровської міської ради, Управлінням соціального захисту населення Покровської міської ради, Позивачем та Відповідачем з метою погашення заборгованості за природний газ, поставлений у 2016 році, було підписано ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України відповідно до Порядку №20 (далі - СПР).
5. У зв`язку з цим відповідно до СПР відбулося часткове погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем у січні, лютому 2017 року в розмірі 15 019 505,62 грн. (СПР №495 від 20.01.2017) та 13 785 818,66 грн. (СПР №969 від 15.02.2017) за природний газ, поставлений у період листопад-грудень 2016.
Короткий зміст позовних вимог
6. У квітні 2019 року АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом до КП "Покровськтепломережа" про стягнення 1 160 897,84 грн. за неналежне виконання зобов`язань за Договором, у тому числі: 686 613,73 грн. пені (за період листопад-грудень 2016 року, березень 2017 року), 178 011,50 грн. 3% річних, 296 272,62 грн. інфляційних втрат.
7. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором у частині своєчасної оплати за переданий у спірний період природний газ.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
8. Рішенням Господарського суду Донецької області від 13 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11 лютого 2020 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 106 043,67 грн. 3% річних, 296 272,62 грн. інфляційних втрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
9. Суди виходили з того, що відсутні підстави для стягнення з Відповідача нарахувань відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України на суми боргу, які сплачені за СПР, оскільки грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови. Водночас, підписавши СПР, сторони фактично погодилися, що залишок оплати наданих за Договором послуг підлягає погашенню шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі СПР, тобто тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків за поставлений природний газ за цим Договором та відповідальність за порушення строків. Суди керувалися правовими висновками Верховного Суду в постановах від 14.02.2018 у справі №904/1858/16, від 22.05.2018 у справі №926/2733/16.
10. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, суди встановили, що Позивач є енергопостачальною компанією, а Відповідач придбав природний газ за Договором як виконавець (виробник) житлово-комунальних послуг та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції. У зв`язку з чим застосуванню до спірних правовідносин підлягають положення статей 1, 2 Закону України "Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси" (далі - Закон), а нарахування пені за Договором не має здійснюватися з 07.02.2015 на підставі положень Закону, що підтверджується і правовим висновком Верховного Суду в постанові суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2019 у справі №913/66/18.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Частково не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог з підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.
11.1. Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача з підстав, передбачених пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
12. Висновки судів про те, що підписанням спільного протокольного рішення змінилися строки та порядок розрахунків, не відповідають умовам абзацу 3 пункту 6.1 та пункту 11.3 Договору. Державою хоча і передбачено певний механізм перерахування субвенцій, проте не врегульовано питання імплементації цих відносин при здійсненні розрахунків за природний газ на підставі Договору, а тому в цьому випадку слід керуватися принципом свободи договору, умовами якого сторони передбачили порядок відповідальності за неналежне виконання зобов`язань. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 N 853 внесено зміни до пункту 20 примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій (зокрема, доповнено абзацом "сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень відповідно до Порядку №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором").
13. Щодо висновків судів про відмову в стягненні пені, то Закон не поширює свою дію на спірні правовідносини, оскільки позивач відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", статті 1 Закону України "Про електроенергетику" не є енергопостачальною компанією в розумінні Закону.
14. З огляду на наведене скаржник вбачає неправильне застосування судами норм Закону, статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", статті 1 Закону України "Про електроенергетику" та порушення норм процесуального права, зокрема статей 7, 11, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та наявність у зв`язку з цим підстав для відступлення від висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 18.01.2019 у справі №913/66/18, від 03.09.2019 у справі № 913/644/18, від 10.10.2019 у справі № 913/643/18 (щодо застосування положень Закону) та в постановах від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 01.10.2018 у справі №904/9145/18 (щодо застосування Порядку №20 та наслідків розрахунків за СПР).
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
15. У частині 4 статті 236 ГПК України, що встановлює вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
16. Питання, подібні до тих, що розглядаються у цій справі, неодноразово вже були предметом оцінки та розгляду суду касаційної інстанції.
17. Так, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 сформульовано висновок щодо застосування норм права (статей 549, 625 ЦК України) у подібних правовідносинах.
18. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядком №20, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності). Визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.