Постанова
Іменем України
10 червня2020 року
м. Київ
справа № 489/1089/16-к
провадження № 51-5475км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Мазура М.В., Чистика А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Лопатишкіна Г.Ю.,
виправданого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Точкаря В.М., який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 31 липня 2019 року в кримінальному провадженні № 12016150040000251, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, військовослужбовця, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 06 грудня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у предʼявленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та виправдано за недоведеністю винуватості у вчиненні ним цього кримінального правопорушення.
Оскаржуваною ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 31 липня 2019 року зазначений вирок місцевого суду залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався за ч. 2 ст. 345 КК України у тому, що він 15 січня 2016 року близько 01:40 погодився на пропозицію працівників поліції бути свідком складення протоколу про адміністративне правопорушення. Під час складання зазначеного протоколу співробітник поліції ОСОБА_2 помітив у ОСОБА_1 предмет, схожий на пістолет. Діючи відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" ОСОБА_2 висунув ОСОБА_1 вимогу надати предмет, схожий на пістолет, та пред`явити документи на нього. Однак ОСОБА_1 почав вести себе агресивно та відмовлявся виконати вимогу працівника поліції. У цей час у нього виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків. Реалізуючи свій умисел, діючи з мотивів небажання надання співробітнику поліції наявного у нього предмету, схожого на пістолет, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 удару кулаком у ділянку обличчя та удари ногою в ділянку живота, спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синця правого ока і правої виличної ділянки, лінійної подряпини правої щоки.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам ч. 2 ст. 419 КПК України не здійснив належної перевірки доводів прокурора, наведених в апеляційній скарзі, та не дав на них умотивованих відповідей, зокрема, жодним чином не спростував доводи сторони обвинувачення в частині невідповідності вироку суду положенням ст. 370 КПК України. На переконання прокурора, місцевий суд оцінив зібрані докази без додержання вимог ст. 94 КПК України та належного встановлення усіх обставин справи, не навів у вироку переконливих мотивів, з яких відкинув докази сторони обвинувачення, а отже, вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи та ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Так, прокурор вважає, що судом першої інстанції не було враховано та не надано належної оцінки показанням потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, які повністю підтверджують версію обвинувачення щодо обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення. Також прокурор зазначає, що судом безпідставно не взято доуваги висновок експерта від 20 січня 2016 року №153, яким встановлено спричинені ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Крім цього, вказує на неповноту судового розгляду та не дослідження доказів сторони обвинувачення, зокрема, вважає, що суд необґрунтовано відмовив у долучені до матеріалів кримінального провадження постанови слідчого про закриття кримінального провадження №412016151020000042 у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо неправомірних дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 . Проте суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, указаних порушень не усунув та без належного обґрунтування постановив оскаржувану ухвалу. Разом із цим прокурор не погоджується із позицією апеляційного суду відносно того, що стороною обвинувачення не встановлено об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке інкриміновано ОСОБА_1 .
У письмових запереченнях захисник Лопатишкін Г.Ю. просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу суду без зміни. Вважає, що суд правильно застосував норми процесуального та матеріального права, а оскаржене судове рішення належним чином обґрунтував.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гошовська Ю.М. просила задовольнити касаційну скаргу прокурора Точкаря В.М., який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, в повному обсязі, а ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у цьому суді.
Захисник Лопатишкін Г.Ю. та виправданий ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора та просили залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без зміни та у судовому засіданні навели аргументи на обґрунтування своєї позиції.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту, і при перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.