Постанова
Іменем України
19 травня 2020 року
м. Київ
справа № 137/1651/18
провадження № 51-5740км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та його захисника Киричука С.В., захисника Кадочнікова А.О. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Літинського районного суду Вінницької області від 20 березня 2019 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, жителя м . Вінниці,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засуджених за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 393 КК.
Оскаржені судові рішення
1. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими у втечі за попередньою змовою з місця позбавлення волі, де вони відбували покарання, і засуджено кожного за частиною 2 статті 393 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі частини 1 статті 71 КК кожному з них визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
2. Суд визнав доведеним, що засуджені відбували покарання на дільниці соціальної реабілітації державної установи "Літинська виправна колонія (№ 123)". 07 вересня 2018 року приблизно о 02:00 вони, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, через незаґратоване вікно залишили установу. Придбавши їжу та алкогольні напої і вживши їх у лісопосадці неподалік АЗК "ОККО" в с. Сосни Літинського району Вінницької області, вони вранці того ж дня повернулись до виправної колонії.
Вимоги і доводи касаційних скарг
3. Засуджений ОСОБА_3 та його захисник- адвокат Киричук С.В. у аналогічних касаційних скаргах, посилаючись на пункти 2 та 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просять змінити судові рішеня та, застосувавши статтю 69 КК, пом`якшити ОСОБА_3 покарання.
4. На їх думку, суд першої інстанції не врахував повною мірою позитивних даних про особу засудженого і пом`якшуючих обставин і усупереч вимогам статтей 50 та 65 КК призначив йому покарання, яке є явно несправедливим через суворість. Вони стверджують, що ОСОБА_3 не мав наміру на втечу, а лише на короткий час залишив місце відбування покарання, будучі спровокованим відсутністю грат на вікні.
5. Захисник засудженого ОСОБА_1 - Кадочніков А.О., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
6. Він стверджує, що оскільки дії його підзахисного не були спрямовані на втечу з місця позбавлення волі та при цьому жодної шкоди фізичній чи юридичній особі заподіяно не було, то у суду апеляційної інстанції було достатньо підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності через малозначність діяння та дійове каяття. На обгрунтування своєї позиції захисник посилається на постанову Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року в провадженні № 5?221кс15.
7. На переконання сторони захисту, апеляційний суд всупереч вимогам статті 419 КПК у своїй ухвалі не обґрунтував належним чином, чому він залишив без задоволення апеляційні вимоги сторони захисту.
8. Судові рішення щодо ОСОБА_4 в касаційному порядку не оскаржені.
9. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників касаційного розгляду
10. У судовому засіданні засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та захисник Киричук С.В. підтримали скарги та просили пом`якшити призначене покарання із застосуванням положень статті 69 КК.