Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 344/9660/17
провадження № 61-35541св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Івано-Франківська міська рада,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа, яка не заявляла самостійних вимог, на стороні позивача - Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за зустрічним позовом - Івано-Франківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2017 року у складі судді Татарінової О. А. та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2018 року у складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Бойчука І. В., Матківського Р. Й.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Івано-Франківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , якому на праві власності належала квартира
АДРЕСА_1 міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2017 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Івано-Франківська міська рада, про встановлення факту його спільного проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю.
З часу смерті ОСОБА_2 сплинув один рік, відомості про наявність спадкоємців та про прийняття ними спадщини відсутні.
З урахуванням зазначеного, Івано-Франківська міська рада просила визнати вказану квартиру відумерлою спадщиною, передавши її у власність територіальної громади м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Івано-Франківської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на квартиру.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з початку 2010 року і до дня смерті ОСОБА_2 він проживав з ним однією сім`єю. Через похилий вік ОСОБА_2 та погіршення стану його здоров`я він здійснював за ним догляд, придбавав медикаменти, одяг, продукти харчування, готував їжу тощо. У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ним також понесено всі витрати на його поховання
30 травня 2016 року він звертався до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та роз`яснено право на звернення до суду із позовом про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.
Зазначав, що він надалі продовжує проживати у спірній квартирі, сплачуючи всі комунальні платежі.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив встановити факт його проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю з січня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за ним право власності на належну спадкодавцеві квартиру
АДРЕСА_1 Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2017 року позови об`єднано в одне провадження.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2018 року, позов Івано-Франківської міської ради задоволено.
Визнано квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 на підставі договору міни, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В. В. 10 жовтня 2013 року, відумерлою спадщиною та передано її у власність територіальної громади м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги Івано-Франківської міської ради, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спадщина після смерті ОСОБА_2 на належне йому майно - квартиру АДРЕСА_1, не прийнята, з часу відкриття цієї спадщини сплив один рік, а тому наявні правові підстави для визнання вказаної квартири відумерлою спадщиною та передання її у власність територіальної громади м. Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 протягом п`яти років на день смерті останнього.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не з`ясували обставини справи, помилкового не врахували покази свідків. Також суди не надали належної правової оцінки доказам, які були надані на підтвердження того, що він та спадкодавець були пов`язані спільним побутом та несли спільні витрати на утримання спільного майна, а саме квитанціям щодо витрат на продукти харчування та квитанції про придбання мобільного телефону.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року Івано-Франківська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26 березня 2018 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Заявником у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги, зазначені судом, усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Розпорядженням Верховного Суду від 13 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 13 квітня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно - квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про склад сім`ї від 18 липня 2016 року ОСОБА_2 у спірній квартирі був зареєстрований один.
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу 30 травня 2016 року роз`яснено ОСОБА_1, що йому слід звернутись до суду з позовом про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.