Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 404/3230/16-ц
провадження № 61-47450св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2018 року у складі судді Іванової Н. Ю. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Кіселик С. А., Мурашко С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 25 березня 2016 року ОСОБА_2 направила скаргу Президенту України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Генеральному прокурору України, Комітету Верховної ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, голові Державної служби зайнятості, голові Кіровоградської міської ради, голові Всеукраїнської громадської організації "Народна люстрація", голові програми "Агенти впливу", у якій виклала недостовірну інформацію про те, що він на протязі багатьох років здійснював наклеп та використовував свої службові зв`язки, направляв до неї контролерів з різних служб міста, здійснював моральний тиск на неї з метою відібрання її частки будинку, а також здійснював тиск на суддю, що з травня 2014 року розглядає справу № 404/4283/14-ц за його позовом про поділ в натурі житлового будинку та земельної ділянки, як об`єктів спільної часткової власності, на всі судові засідання їздить на службовому автомобілі.
Така інформація не відповідає дійсності, є негативною, образливою, принизливою та в цілому завдає непоправної шкоди його діловій репутації, у тому числі як працівнику органу державної влади.
Застосовуючи обман, ОСОБА_2 намагається переконати державні органи влади, контролюючі органи та громадські організації в корисливих, меркантильних мотивах його діяльності.
22 квітня 2016 року він звернувся до відповідача із письмовою пропозицією здійснити спростування недостовірної інформації та публічно вибачитися через засоби масової інформації, а також направити відповідну інформацію Президенту України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Генеральному прокурору України, Комітету Верховної ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, голові Державної служби зайнятості, голові Кіровоградської міської ради, голові Всеукраїнської громадської організації "Народна люстрація", голові програми "Агенти впливу", однак така пропозиція була проігнорована відповідачем.
Поширення недостовірної інформації завдало йому моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, що виразилися в порушенні нормальних життєвих зв`язків, погіршенні можливостей реалізації своїх звичок і бажань, відносин з оточуючими людьми, що призвело до необхідності прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Зокрема він був змушений виправдовуватися та надавати чисельні пояснення на адресу органів національної поліції, Державної служби зайнятості, відволікаючись при цьому від свого нормального життя та витрачаючи на це свій час, що в свою чергу призвело до погіршення стану його здоров`я, самочуття та сну.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив визнати недостовірною, та такою що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, викладену у скарзі ОСОБА_2 від 25 березня 2016 року, адресовану Президенту України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Генеральному прокурору України, Комітету Верховної ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, голові Державної служби зайнятості, голові Кіровоградської міської ради, голові Всеукраїнської громадської організації "Народна люстрація", голові програми "Агенти впливу", а саме, що " ОСОБА_1 на протязі років здійснював наклеп на використовував свої службові зв`язки для направлення до ОСОБА_2 контролерів із різних служб міста, здійснював моральний тиск на ОСОБА_2 з метою відібрання у неї частки будинку та літньої кухні, здійснює тиск на суддю, що з травня 2014 року розглядає справу № 404/4283/14-ц про поділ в натурі житлового будинку, земельної ділянки, як об`єктів спільної часткової власності, а також, що позивач на всі судові засідання їздить на службовому автомобілі"; зобов`язати ОСОБА_2 здійснити спростування недостовірної інформації шляхом направлення відповідної інформації Президенту України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Генеральному прокурору України, Комітету Верховної ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, голові Державної служби зайнятості, голові Кіровоградської міської ради, голові Всеукраїнської громадської організації "Народна люстрація", голові програми "Агенти впливу"; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у своєму зверненні-скарзі ОСОБА_2 ставила питання про вжиття передбачених законодавством заходів стосовно неправомірної, на її думку, поведінки державного службовця ОСОБА_1, реалізуючи передбачене статтею 40 Конституції України право на звернення. При цьому, судом враховано, що позивач є публічною особою, межа допустимої критики якої є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 травня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що зміст скарги відповідача, а саме відсутність достатньої конкретики, так і обране нею коло адресатів, явно свідчать про те, що дана скарга ОСОБА_2 не може розглядатися як її звернення в порядку статті 40 Конституції України, а свідомо спрямована на завдання шкоди правам конкретно позивача з певною корисною для відповідача метою. Також суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що висловлювання відповідача не є критикою позивача, як публічної особи, а є повідомленням про неї завідома недостовірної інформації, що критикою вважатися не може, унаслідок чого дійшли безпідставних висновків про те, що позивач є публічною особою, а тому розповсюдження відповідачем негативної інформації мало місце не з метою поширення недостовірної інформації, а як форма реалізації відповідачем наданого їй законом права на звернення та відмовили в задоволенні позовних вимог про визнання інформації недостовірної та її спростування. Крім того, вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від вирішення вказаних вимог, й відповідно також підлягає задоволенню.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_3, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 25 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася зі скаргою на ім`я Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України, Комітету Верховної ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, голови Державної служби зайнятості, голови Кіровоградської міської ради, голови Всеукраїнської громадської організації "Народна люстрація", голови програми "Агенти впливу", у якій зазначила, що проживає у будинку АДРЕСА_1 разом з чоловіком, дочкою та двома онуками. Вона володіє 1/3 частиною вказаного будинку, а її двоюрідний брат ОСОБА_1 - 2/3 частинами вказаного будинку. За 12 років спільного проживання вона з чоловіком збудувала літню кухню. Її двоюрідний брат ОСОБА_1 є державним службовцем, раніше працював в обласному виконавчому комітеті, зараз займає посаду начальника Обласної служби зайнятості, використовуючи свої службові зв`язки на протязі багатьох років здійснює наклеп та засилає до неї всіх можливих контролерів з різних служб міста. При цьому під час перевірок жодного разу не виявлено ніяких порушень, не здійснювалося притягнення до відповідальності. Таким чином, відбувається моральний тиск з метою відібрання у неї частки будинку, яку вона успадкувала. На протязі двох років слухається цивільна справа, ОСОБА_1 здійснює тиск на суддю. Їздить на всі засідання на службовому автомобілі. Просить сприяти припиненню цього знущання над нею та її родиною, кваліфікувати таку поведінку державного службовця як таку, що не сумісна з його статусом та прийняти відповідні дії.
Вказана скарга відповідача отримана Адміністрацією Президента України, Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генеральною прокуратурою України, Прокуратурою Кіровоградської області,Державною службою зайнятості, Кіровоградською міською радою.
Данні про отримання скарги ОСОБА_2 Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією, головою Всеукраїнської громадської організації "Народна люстрація" та головою програми "Агенти впливу" у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до листа керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини № 2/13-К263030.16/20-42 від 26 квітня 2016 року, ОСОБА_2 роз`яснено, що на даний час правових підстав для вжиття заходів реагування не вбачається. У разі вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь, вона має право звернутися із заявою або повідомленням до найближчого територіального підрозділу поліції.
Державною службою зайнятості розглянуто скаргу ОСОБА_2 та направлено її за належністю до Прокуратури Кіровоградської області.
Звернення ОСОБА_2, адресоване Адміністрації Президента України направлено листом від 01 квітня 2016 року до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з проханням розглянути можливість надання правової допомоги заявниці та повідомити її про результати.
20 квітня 2016 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення щодо скарги ОСОБА_2 начальнику Кіровоградського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області Пайлику І. І.