Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 761/34522/17
провадження № 61-15608св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ТК Кредит",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у складі судді Піхур О. В. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Кравець В. А., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ТК Кредит" (далі - ПАТ КБ "ТК Кредит"), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерофіс Лімітед" (далі - ТОВ "Інтерофіс Лімітед"), про визнання правовідносин за кредитним договором припиненими.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 18 грудня 2011 року між ним та ПАТ КБ "ТК Кредит" був укладений кредитний договір № 470/2, згідно з яким він отримав кредит у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, з лімітом 8 040 000 грн зі сплатою 16,5% річних, строк повернення якого згідно додаткової угоди № 1 від 26 грудня 2014 року продовжено до 26 червня 2017 року. Виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечено іпотекою земельної ділянки, що належить на праві власності майновому поручителю ТОВ "Інтерофіс Лімітед".
Станом на 12 вересня 2017 року його заборгованість перед банком за вказаним кредитним договором становила 9 229 038,94 грн, з яких 8 040 000 грн - заборгованість за кредитом, 770 518,38 грн - відсотки та 418 520,56 грн- пеня.
На підставі укладеного 12 вересня 2017 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтал" (далі - ТОВ "ТК "Інтал") він набув право вимоги до ПАТ КБ "ТК Кредит" щодо сплати грошових коштів у сумі 9 229 038,94 грн.
22 серпня 2017 року первісним кредитором - ТОВ "ТК "Інтал" направлено ПАТ КБ "ТК Кредит" платіжне доручення про перерахування грошових коштів в сумі 36 016 149,66 грн та сплату вказаних коштів, яка банком станом на 12 вересня 2017 року не виконана.
12 вересня 2017 року він звернувся до ПАТ КБ "ТК Кредит" із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, у якій повідомив банк про припинення його зобов`язань за кредитним договором на суму 9 229 038,94 грн шляхом зарахування зустрічних вимог до відповідача за договором про відступлення прав вимоги від 12 вересня 2017 року.
Ураховуючи те, що ПАТ КБ "ТК Кредит" заперечує проти припинення зобов`язання за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором, внаслідок введення процедури ліквідації рахунок первісного кредитора було закрито, а процедуру відновлення рахунку чинним законодавством не передбачено, ОСОБА_1 просив визнати правовідносини, що виникли з кредитного договору № 470/2, укладеного 28 грудня 2011 року між ним та ПАТ КБ "ТК Кредит" припиненими з 12 вересня 2017 року, у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог в сумі 9 229 038,94 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у ПАТ КБ "ТК Кредит" з 08 квітня 2016 року запроваджено процедуру ліквідації, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання зобов`язань за кредитним договором припиненими внаслідок зарахування зустрічних вимог, оскільки в силу частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зобов`язання, які виникають після введення в банку тимчасової адміністрації та з дня початку процедури ліквідації банку, не можуть виконуватися, навіть якщо вони і виникли до цих подій. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено особливий порядок задоволення вимог кредиторів згідно встановленої черговості та неприпустимість задоволення вимог кредиторів поза межами ліквідаційної процедури та не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом поєднання боржника та кредитора в одній особі.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 26 лютого 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У березні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року у справі № 805/1312/16-а, яка в силу вимог статті 254 КАС України набула законної сили з моменту її проголошення та на час розгляду даної справи не скасована, скасовані введені Національним банком України заходи, щодо віднесення ПАТ КБ "ТК Кредит" до категорії проблемних та застосування особливого режиму контролю за діяльністю банку, віднесення до категорії неплатоспроможних та відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Також вказаним судовим рішенням скасовані рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ КБ "ТК Кредит" та початку процедури ліквідації банку. Отже акти органів державної влади якими вводилися заходи примусу щодо ПАТ КБ "ТК Кредит" визнано неправомірними та скасовано, а тому відсутні наслідки, які створювали такі акти, тобто ПАТ КБ "ТК Кредит" не перебуває у процедурі ліквідації, й відповідно обмеження визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до ПАТ КБ "ТК Кредит" не застосовуються, що дає можливість банку зарахувати зустрічні однорідні вимоги та припинити зобов`язання за кредитним договором. Посилання судів попередніх інстанції на зміст ухвали Верховного Суду України від 28 липня 2017 року у справі № 805/1312/16-а, якою зупинено виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року є невиправданими, оскільки зупинено здійснення заходів, які спонукають Національний банк України здійснити дії по відновленню діяльності ПАТ КБ "ТК Кредит", та в жодному разі не стосуються факту вже скасованих рішень Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проте суди першої та апеляційної інстанції безпідставно обґрунтовують відмову в задоволенні позову посилаючись на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статтю 602 ЦК України щодо заборони зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У поданому в травні 2018 року відзиві, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ "ТК Кредит" Грицак І. Ю. просить касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, доводи якої вважає безпідставними залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення, які є законними і обґрунтованими залишити без змін, посилаючись на те, що припинення зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних вимог є неможливим, оскільки це суперечить вимогам статті 601 ЦК України та заборонено положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тому на даний час зобов`язання відповідача перед банком є діючими та мають виконуватися належним чином у відповідності до умов кредитного договору. Задоволення касаційної скарги може потягти негативні наслідки для банку та завдати значних збитків.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, поданої представником ОСОБА_2, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 28 грудня 2011 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ТК Кредит" був укладений кредитний договір № 470/1, згідно з яким позивачу було надано кредитні кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, з лімітом у сумі 8 040 000 грн на строк до 28 грудня 2014 року зі сплатою 16,5% річних.
Виконання зобов`язань позичальника за цим договором забезпечено іпотекою земельної ділянки, що належить на праві власності майновому поручителю ТОВ "Інтерофіс Лімітед".
Додатковою угодою від 26 грудня 2014 року № 1 до вказаного кредитного договору продовжено термін його дії до 26 червня 2017 року.
22 серпня 2017 року ТОВ "ТК "Інтал" платіжним дорученням № 1 поповнило поточний рахунок в банку на суму 36 016 149,66 грн.
Станом на 12 вересня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 грудня 2011 року № 470/1 становить 9 229 038,94 грн, з яких 8 040 000 грн - заборгованість за кредитом, 770 518,38 грн - відсотки та 418 520,56 грн - пеня.
Залишок непогашених кредиторських вимог ТОВ "ТК "Інтал" станом на 12 вересня 2017 року відповідно до довідки ПАТ КБ "ТК Кредит" № 207 від12 вересня 2017 року становить 36 016 149,66 грн.
12 вересня 2017 року між ТОВ "ТК "Інтал" та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача щодо сплати грошових коштів в розмірі 9 229 038,94 грн, що також підтверджується актом приймання-передачі від 12 вересня 2017 року.
ТОВ "ТК "Інтал" 12 вересня 2017 року звернулося до ПАТ КБ "ТК Кредит" із повідомлення про відступлення права вимоги відповідно до укладеного договору від 12 вересня 2017 року на користь
ОСОБА_1 12 вересня 2017 року звернувся до ПАТ КБ "ТК Кредит" із заявою про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних вимог, у якій повідомив банк про перехід до нього на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного 12 вересня 2017 року з ТОВ "ТК "Інтал", права первісного кредитора вимагати від банку сплати грошових коштів в сумі 9 229 038,94 грн, що дорівнює розміру його заборгованості за кредитним договором від 28 грудня 2011 року № 470/2.
Правлінням Національного банку України 07 квітня 2016 року прийнято постанову № 241 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "ТК Кредит".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 квітня 2016 року № 493 розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ "ТК Кредит" з 08 квітня 2016 року та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ "ТК Кредит" Грицаку І. Ю.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року у справі № 805/1312/16-а скасовано постанову правління Національного банку України № 241 від 07 квітня 2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "ТК Кредит" рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 493 від 08 квітня 2016 року "Про початок процедури ліквідації банку та делегування повноважень ліквідатору банку". Зобов`язано Національний банк України вчинити певний порядок дій направлених на відновлення функціонування ПАТ КБ "ТК Кредит" як діючої банківської установи, зокрема повернути банківську ліцензію, генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, відновити систему електронних платежів та функціонування кореспондентського рахунку, тощо.