Постанова
Іменем України
10 червня 2020 року
м. Київ
справа № 761/1313/18
провадження № 61-47661св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року у складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
В С Т А Н О В И В :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання звільнення незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди .
Позовна заява мотивована тим, що її 04 грудня 2017 року звільнено з посади начальника сектора соціального розвитку відділу організації соціального розвитку управління майна та непрофільних активів у ПАТ "Укргазвидобування", на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Вказане звільнення позивач вважає незаконним, оскільки воно проведено із порушенням трудового законодавства, а саме: на підприємстві фактично були відсутні зміни в організації виробництва та праці; роботодавцем не враховано її переважне право на залишення на роботі, так як вона має 22 роки безперервного стажу та на її утриманні перебуває чоловік, який є інвалідом II групи. Крім того, позивач зазначає, що її не була ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення та переліком наявних вільних посад на підприємстві. При цьому у зайняті посади головного фахівця в одному із структурних підрозділів підприємства та головного фахівця служби Головного правління апарату управління ПАТ "Укргазвидобування" їй було відмовлено.
Ураховуючи викладене, позивач просила: визнати неправомірним її звільнення, скасувати наказ про звільнення від 04 грудня 2017 року № 313-к, поновити її на роботі на посаді начальника сектора соціального розвитку відділу організації соціального розвитку управління майна та непрофільних активів у ПАТ "Укргазвидобування" з 04 грудня 2017 року, зобов`язати ПАТ "Укргазвидобування" здійснити ОСОБА_1 виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 04 грудня 2017 року, стягнути з ПАТ "Укргазвидобування" на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем при звільненні позивача були дотримані всі вимоги трудового законодавства, оскільки у відповідача відбулися зміни в організації виробництва і праці, які супроводжувались скороченням чисельності штату працівників, позивача в установленому законом порядку за два місяці було попереджено про майбутнє вивільнення та було запропоновано вакантні посади, від переведення на які позивач відмовилася.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Доводи позивача про незаконність його звільнення не знайшли свого підтвердження, а тому не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували недобросовісну поведінку відповідача при наданні строку позивачу для подання необхідних документів для переведення на одну із вакантних посад, а також те, що відповідачем надано не весь перелік вакантних посад для вибору позивачем, а ті, що були надані, є такими, що завідомо сплановані як невигідні для останньої. Крім того, заявник зазначає, що всі посади, які пропонувались позивачу, є значно нижче за кваліфікацією порівняно з тією посадою, яку обіймала позивач. Також відповідачем не враховане переважне право позивача на залишенні на роботі, оскільки вона мала більш високу продуктивність праці та безперервно працювала на підприємстві понад 22 роки; у неї на утриманні перебуває чоловік, який є інвалідом другої групи безстроково. Відповідач, у період з 25 вересня 2017 року по 01 грудня 2017 року, не ознайомив позивача з переліком наявних вільних вакансій на тому ж підприємстві, у зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному.
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укргазвидобування" просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. До таких висновків Верховний Суд дійшов з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 з 22 травня 2017 року, відповідно до наказу від 22 травня 2017 року № 140-к, працювала на посаді начальника сектора соціального розвитку відділу організації соціального розвитку управління майна та непрофільних активів у ПАТ "Укргазвидобування".
Наказом ПАТ "Укргазвидобування" від 25 липня 2017 року № 472 "Про зміни в організації виробництва і праці" ліквідовано відділ організації соціального розвитку управління майна та непрофільних активів апарату управління ПАТ "Укргазвидобування" затверджені зміни до штатного розкладу керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців апарату управління ПАТ "Укргазвидобування" та виключено з 25 липня 2017 року із штатного розкладу апарату управління посади відділу організації соціального розвитку управління майна та непрофільних активів у кількості 3 штатних одиниць: начальника відділу, начальника сектору соціального розвитку та головного фахівця сектору соціального розвитку.
27 липня 2017 року ОСОБА_1 ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України та одночасно було запропоновано переведення на одну із вакантних посад, згідно додатку до листа від 27 липня 2017 року № 14/1-014-6360. Однак позивач відмовилася від ознайомлення з письмовим попередженням про наступне вивільнення та переліком вакантних посад під підпис, а також про відмову від переведення на одну із запропонованих посад, що підтверджується відповідним актом від 27 липня 2017 року.
31 липня 2017 року на підставі наказу ПАТ "Укргазвидобування" від 25 липня 2017 року № 472 начальником департаменту по роботі з персоналом ОСОБА_3 листом від 31 липня 2017 року № 14/1-014-6423 позивачу додатково було запропоновано переведення на вакантні посади.
ОСОБА_1 виявила бажання перевестися на вакантну посаду головного фахівця служби Голови Правління апарату управління ПАТ "Укргазвидобування", у зв`язку з чим відповідач листом від 31 липня 2017 року № 14/1-014-6434, який позивач отримала 31 липня 2017 року особисто під розпис, запропонував до 13-30 год. 01 серпня 2017 року надати в департамент по роботі з персоналом: копії документів про повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст) за спеціальністю "міжнародне право"; копії документів, що підтверджують знання англійської мови (рівень перекладача); копії документів, що підтверджують досвід роботи не менше трьох років на посадах керівника структурного підрозділу з діловодства та/або керівника структурного підрозділу методології та організації процесів.